Лабораторна робота №2 Визначення міцності бетону на стискання та на розтяг

1. Визначення міцності бетону на стискання

Визначення проводиться відповідно з ГОСТ 10180-78

Загальні вимоги:

Для визначення міцності бетону на стискання можуть бути використані зразки у вигляді:

1) кубів з довжиною ребра – 70, 100, 150, 200, 300 мм.

2) циліндрів з діаметром – 70, 100, 150, 200, 300 мм, а висотою 1 або 2 діаметри.

За базовий варіант приймаємо зразок з розмірами 150×150 мм, відхилення не повинно перевищувати ±1%.

Неплощинність опорних поверхонь має бути не більше .

Для інших граней -

Розміри зразків в залежності від розмірів заповнювача у пробі бетонної суміші повинні відповідати таблиці 1

Таблиця 1

Найбільший розмір зерен заповнювача	Найменший розмір зразка
 10 мм 20 мм 40 мм 70 мм 100 мм і більше	70 100 150 200 300

Зразки виготовляються серіями. Серія складається з найменше 3 зразків. При випилюванні або вирубуванні зразків з виробки або конструкції, серія може складатись з 2 зразків. Зразки повинні мати маркування (номер і дату).

Пробу бетонної суміші для виготовлення зразків беруть із середньої частини замісу. Формування зразків виконується не пізніше ніж через 20 хв. після відбору проби. Формують у формах на лабораторних віброплощадках, а у польових умовах ущільнюють штикуванням. Коли жорстка суміш (більше 20), або рухомість менше 12 см форму формують до повного ущільнення. Коли бетонна суміш має жорсткість більше 20 сек., то зразки формують з при вантаженням, ущільнення виконують шляхом штикування сталевим стрижнем діаметром 16 мм не застосовуючи вібрацію. Циліндричні форми закривають кришками і зберігають у лежачому стані до розпалублення. Коли зразки вибурюють із конструкції ділянки для вибурювання, потрібно обирати місця без арматури і щоб не виникло зниження міцності конструкції і тріщиностійкості, або їх зниження було б мінімальним.

Зразки, які твердіють у нормальних умовах: t=20С, вологість не менше 95, після виготовлення до розпалублення зберігають у формах, покритих вологою тканиною, або іншим матеріалом, що виключає випаровування вологи. Коли зразок розпалубили, то він зберігається при t=20С ±2С не більше доби, коли бетон класу В7,5 (100) та вище і протягом 2-3 діб для бетонів меншого класу (марки).

Устаткування, прилади для випробування

1) форми відбираємо згідно ГОСТ 22685-77;

2) 435А – лабораторна віброплощадка, забезпечує коливання з частотою 2900 ± 100 кол/хв. з амплітудою 0,5 ± 0,05 мм;

3) випробувальна машина або прес ГОСТ 8905-73;

4) ваги технічні;

5) штангенциркуль;

6) металева лінійка;

7) щупи;

8) перевірочні плити;

9) перевірочні трикутники;

10) прилад для визначення неплощинності опорних поверхонь.

Перевірка усіх пристроїв проводиться не рідше 1-го разу на рік. Форми перевіряють не рідше 1 разу на 6 місяців.

Підготовка до випробування

Зразки перед випробуванням протягом 3-4 годин повинні знаходитись в приміщенні лабораторії. Зразки, які призначенні для визначення передаточної міцності досліджуються у гарячому стані. Дефекти зразків записують а іноді і замальовують у журналі випробувань. На зразках відмічають грані, де будуть прикладені зусилля. Стискуюча сила прикладається паралельно шарам укладання бетонної суміші. При визначенні розмірів кубиків роблять по 2 заміри, а для циліндрів – 4 рази замірюють діаметр.

Проведення випробувань

З плит преса необхідно забрати залишки бетонної суміші. Шкала силовимірювача випробувальної машини вибирається з умови, що значення руйнуючого навантаження повинно бути в інтервалі 20-80% шкали силовимірювача. Випробовування проводиться тоді, коли все відцентроване – плити преса та риски зразка відцентровані одна відносно другої. Тип випробувальної машини, випробувальну шкалу виловимірювача записують у журнал випробування. При випробуванні зразків куби та циліндри встановлюють з однієї з завчасно вибраних граней на нижню опорну плити преса центрально відносно його осі.