- •Тема 4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •Питання 1. Проведення евакуаційних заходів
- •Питання 2. Укриття населення в захисних спорудах
- •2.1. Призначення і класифікація сховищ
- •2.2. Протирадіаційні укриття
- •2.3. Найпростіші укриття
- •Питання 3. Засоби індивідуального і медичного захисту населення
- •3.1.Засоби захисту органів дихання
- •3.3. Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.2. Засоби захисту шкіри
- •3.3. Медичні засоби захисту
Питання 2. Укриття населення в захисних спорудах
Укриття в захисних спорудах - основний і найбільш надійний спосіб захисту від усіх вражаючих факторів воєнного часу, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).
Систему захисних споруд становлять сховища в категорійованих містах і на найважливіших об'єктах господарювання, протирадіаційні укриття (ПРУ) у некатегорійованих містах і сільській місцевості, а також пристосовані для цієї мети метрополітени, підземні гірничі виробітки, найпростіші укриття у вигляді відкритих і перекритих щілин (траншей).
Сховища і протирадіаційні укриття будують завчасно, вони мають подвійне призначення: для потреб об'єктів народного господарства (навчальні класи, спортивні секції, склади та ін.) і укриття населення.
Комплекс заходів щодо укриття населення включає будівництво захисних споруд, підтримку їх у готовності в мирний час і організацію використання цих споруд для захисту населення.
Потреба в захисних спорудах визначається, виходячи з необхідності укриття всіх робітників та службовців за місцем їх роботи і за місцем проживання, усього непрацюючого населення — за місцем проживання.
2.1. Призначення і класифікація сховищ
Сховище - це споруда, яка забезпечує захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, сильнодіючих отруйних речовин, радіоактивних речовин, бактеріальних засобів (ОР, СДОР, РР, БЗ), а також від впливу високих температур і продуктів горіння при пожежі.
Сховища класифікуються за такими ознаками:
а) за призначенням:
- для захисту населення;
- для розміщення органів управління.
б) за місцем розташування:
- вбудовані;
- окремо побудовані;
- в гірських виробітках, метро та ін.
в) за часом побудови:
- побудовані в мирний час (завчасно);
- швидко зведені укриття (при загрозі війни).
г) за захисними властивостями (від дії ударної хвилі /∆Рф / й у залежності від коефіцієнту захисту /Кзах. /:
- 1-го класу (∆Рф =500 кПа, Кзах.=5000);
- 2-го класу (∆Рф =300 кПа, Кзах.=3000);
- 3-го класу (∆Рф =200 кПа, Кзах.=2000);
- 4-го класу (∆Рф =100 кПа, Кзах.=1000);
- 5-го класу (∆Рф =50 кПа, Кзах.=300).
д) за місткістю:
- малі до 150 чол.;
- середні від 150 до 450 чол.;
- великі понад 450 чол.
Основні вимоги до сховищ:
- повинні розташовуватись в місцях найбільшого зосередження людей;
- забезпечувати безперервне перебування в них людей не менш двох діб;
- мати надійну герметизацію по зовнішньому контуру;
- обладнуватися системами життєзабезпечення;
- мати захисні входи не менше двох з протилежних сторін і аварійний вихід;
- вбудовані сховища повинні розташовуватись під будівлями меншої поверховості, а окремо побудовані – на відстані, яка дорівнює висоті найвищої будівлі;
- сховища будуються як правило заглибленими, а в місцях з підвищеними ґрунтовими водами вони можуть бути підвищеними, але з заглибленням не менш 1,5 м.
Побудова сховищ. Приміщення сховищ поділяються на основні та допоміжні. До основних належать: відсіки (приміщення) для людей, пункт управління, медичний пункт, до допоміжних: фільтровентиляційні камери, продовольча кімната, приміщення захищеної дизельної електростанції, тамбур-шлюзи, санітарні вузли, електрощитові, балонна.
До систем життєзабезпечення сховища відносяться таки системи: повітропостачання, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв’язку, опалення.
