Література Основна

1. Лещенко Т.О. Українська мова за професійним спрямуванням / Лещенко Т.О., Шарбенко Т.В. – Полтава, 2010.- С. 189-191.

2. Лещенко Т.О. Професійна мова медика / Т.О.Лещенко.- Полтава, 2004.- С.9-11.

Навчальна дисципліна	Українська мова за професійним спрямуванням
Модуль 1	Культура писемного та усного ділового мовлення. Призначення та класифікація документів.Основні вимоги до складання й оформлення текстів документів
Змістовий модуль 2	Культура писемного та усного ділового мовлення
Тема	Апостроф у медичних термінах

Під час вивчення теми звернути увагу на правила вживання апострофа в медичних термінах.

Конкретні цілі:

• засвоїти правила вживання апострофа в медичних термінах;

• опанувати правописними навичками вживання апострофа в медичних термінах.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Українська мова (шкільний курс)	Правописні навички вживання апострофа

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент

Термін	Визначення
Апостроф	Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного

Теоретичні питання

1.Апостроф.

2.Апостроф у медичних термінах.

Завдання для самоконтролю

1.Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф:

св…ято, в…язкість, п…явка, бар…єр, здоров…я, зап…ясток, кров…яний, тім…яний, тм…яний, підчерев…я, кон…юнктивіт, об…єктив, без…ядерний.

2.Перекладіть слова українською мовою і запишіть їх, зіставте написання:

Вячеслав, пятьсот, праздник, имя, львовянин, отъезд, съесть, харьковчанин, объективно, инъекция, съезд.

3.Вставте в подані іншомовні слова апостроф чи м’який знак:

об…єкт, комп…ютер, Ст…юдент.

Зміст теми Апостроф у медичних термінах

Апостроф у іншомовних медичних термінах

Апостроф у медичних термінах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кон’югат, кон’югація, кон’юнктивіт, п’єзограма, п’єзографія, флебоп’єзограма, миш’як, бар’єр;

б) після кінцевого приголосного префікса: ад’ювант, ін’єкція, ін’єктор.

Апостроф у медичних термінах іншомовного походження не пишеться:

а) перед йо: бульйон;

б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного: кювета, кюретка, кюретаж, бювет, бюгель, бюретка, сюрсимуляція, флюктуація, флюороз, канюля, рефлюкс.

Апостроф в українських медичних термінах

Апостроф в українських медичних термінах пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): сім’яник, сім’явивідний, сім’явипорскувальний, сім’яутворення, пам’ять, тім’я, тім’яний, в’янення, надчерев’я, перев’язка, незв’язність, в’яжучий, в’ялість, зап’ясток, зап’ястний, безпам’ятство, п’ята, пов’язка, кров’яний, тім’я, м’яз, м’якуш, м’якоть (зуба), м’ясце (під’язикове, слізне), кропив’янка, недокрів’я.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: тьмяний (кришталик), але: черв’як (мозочка).

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язка, зв’язковий, зм’якшення, розм’якшити, підв’язати.

2)Після р: бар’єр (печінковий, гематолікворний, плацентарний та ін.), переддвер’я, підребер’я.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря означає сполучення м’якого р із наступним а: хрящ, подряпина, грязь.

3)Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: з’єднаний, без’ядерний, без’язиковий, під’язиковий, запід’язиковий, над’ясенний, під’ясенний.