3.2 Розрахунок і підбір газопальникового пристрою.

Тип газопальникового пристрою приймається в залежності від:

• призначення та типу газовикористовуючого обладнання;

• конструктивних особливостей та розмірів топкового пристрою;

• необхідної температури в робочому об’ємі;

• теплової потужності чи витрати газу газовикористовуючим обладнанням;

В газовому обладнанні комунально-побутових підприємств та невеликих котелень найбільш поширеними є інжекційні пальники низького тиску та пальники з примусовою подачею повітря.

В промислових печах та крупних котельнях застосовуються інжекційні пальники середнього тиску та пальники з примусовою подачею повітря.

Кількість пальників для кожного виду газовикористовуючого обладнання приймається з врахуванням його конструктивних особливостей та технологічних вимог.

Номінальна витрата газу кожним пальником визначається за формулою:

, м³ /год (3.1)

де: Q_п – теплова потужність газовикористовуючого пристрою чи обладнання, кВт; N – кількість встановлених пальників пальників; - теплота згорання палива, МДж/ м³;  - коефіцієнт корисної дії.

По отриманій номінальній витраті газу за додатком 5 вибирають тип і розміри інжекційного пальника середнього тиску, а додатком 6 - низького тиску з примусовою подачею повітря.

3.3 Визначення розрахункових витрат та розрахунок внутрішньоцехових

газопроводів.

Послідовність і методика розрахунку внутрішньоцехових газопроводів приймається такою, як міжцехових. Вони розраховуються на величину перепаду тиску 25% від номінального тиску перед газопальниковим пристроєм.

Мінімальний діаметр трубопроводів внутрішньоцехових газопроводів приймається 25 мм.

4. Розрахунок та підбір обладнання головного газорегуляторного пункту

підприємства.

В головному газорегуляторному пункті (ГГРП) підприємства встановлюється таке обладнання: фільтр, запобіжний запірний клапан (ЗЗК), регулятор тиску, запобіжний скидний клапан (ЗСК), запірна арматура, контрольно-вимі­рю­вальні прилади (манометри та термометри) та прилади обліку витрати газу.

Вихідними даними для розрахунку і підбору устаткування ГРП і ГРУ є розрахункова максимальна витрата разу споживачами О_р^макс , тиск газу на вході Р₁ , границі його коливання від Р₁^макс. до Р₁^мін. , тиск газу на виході з ГРП – Р₂, фізико-хімічні властивості газу.

Метою розрахунку є визначення розмірів і типу регулятора тиску на основі вихідних даних.

Розмір регулювального клапана регулятора тиску розраховують для максимальної витрати газу і мінімально можливого перепаду тиску.

Регулювальний орган клапана розраховують на перепускну здатність, більшу від максимальної розрахункової витрати на І5-20%, тобто розрахункова витрата буде дорівнювати:

О_р =(1,15…1,20) ^. О_р^макс (3.2)

Розрахунковий перепад тиску  Р_р визначають як:

 Р_р = Р₁^мін. – Р₂ (3.3)

де Р₁^мін. - мінімально можливий тиск перед регулювальним клапаном; Р₂ - тиск газу після регулювального клапана.

Підбір регулятора тиску рекомендується здійснювати за методикою КНУБА 2 в такій послідовності.

1. За таблицею додаток 7 з врахуванням витрати та тиску підбирають відповідний тип регулятора тиску.

2. Для вибраного регулятора тиску за таблицею додаток 8 визначають технічні показники: площу сідла клапана – f см² та коефіцієнт витрати – а.

3. Визначають співвідношення тисків на вході і виході ГГРП: Р₂/Р₁^мін..

4. За цим співвідношенням за таблицею додаток 9 визначають чисельне значення коефіцієнта .

5. Визначають фактичну пропускну здатність вибраного регулятора тиску для розрахункових умом за формулою:

, м³/год (3.4)

6. Отримана розрахунком пропускна здатність регулятора має знаходитися в межах:

0,1Q  Q_р  0,9Q (3.5)

Тип фільтра приймають з врахуванням допустимої пропускної здатності і максимального тиску за таблицею додаток 10.

Вибір типу запобіжного запірного клапану здійснюють по діапазону настроювання тиску, що контролюється з врахуванням діаметра регулятора тиску за даними наведеними у таблиці додаток 11.

Запобіжний скидний клапан підбирають у відповідності з технічними характеристиками наведеними у таблиці додаток 12.

Для обліку природного газу використовують прилади з класом точності 1, які обладнані коректором витрати. Тип лічильника приймають по максимальній годинній витраті газу підприємством з врахуванням тиску за таблицею додаток 13.

5. Рекомендації по оформленню пояснювальної записки та креслень.

5.1 Пояснювальна записка

Пояснювальна записка до проекту об’ємом 25-30 стор. Формату А4 повинна містити такі основні розділи:

Вступ.

1. Розрахунок витрат газу підприємством.

2. Вибір та обгрунтування схеми газопостачання підприємства.

1. Розрахунок витрат газу.

2. Вибір та обгрунтування схеми газопостачання

4. Проектування міжцехових газопроводів.

2.1 Вибір та обгрунтування системи та схеми міжцехових газопроводів.

2.2 Визначення розрахункових витрат та гідравлічний розрахунок.

4. Проектування внутрішньоцехових та обв’язувальних газопроводів.

4.1 Вибір системи та схеми внутрішньоцехових та обв’язувальних

газопроводів.

4.2 Розрахунок і підбір газопальникового пристрою.

4.3 Визначення розрахункових витрат та розрахунок внутрішньоцехових

газопроводів.

4. Розрахунок та підбір обладнання головного газорегуляторного пункту

підприємства.

Пояснювальна записка повинна містити всі дані, необхідні для обг­рунтування і пояснення прийнятих рішень і бути гранично стислою. Не слід включати у записку загальні положення, що не мають прямого від­ношення до даного проекту. При викладанні тексту пояснювальної записки доцільно використову­вати пасивні звороти типу «у проекті прийнята схема...», «ви­бір системи зроблений на основі...», "прийняте рішення бу­ло викликане необхідністю...» тощо.

При використанні у проекті нормативних та інших розрахункових даних необхідно дати посилання на літературне джерело. Кожне посилання по­винне мати номер літературного джерела (в квадратних дужках) по списку, що додається, номер сторінки чи таблиці. При посиланні на державні буді­вельні норми і правила слід вказати скорочену назву відповідного роз­ділу ДБН чи СНиП і номер пункту чи таблиці. Не слід приводити посилання на положення ДБН, СНиП чи іншого літературного джерела без вказівок на те, що конкретно містить дане положення.

Розрахунки, виконані під час проектування, доцільно подавати у пояснювальній записці у такій формі: написавши розрахункову формулу у загальному вигляді, тут же після знаку рівності слід переписати цю формулу з чисельними значеннями і написати відповідь. Нижче по­винна бути дана розшифровка позначень, що входять у формулу, та вка­зано з яких джерел взяті їх чисельні значення.

Особливу увагу слід звернути на обов’язкове і правильне написан­ня розмірності величин. В кінці пояснювальної записки повинен бути приведений список літературних джерел, на які були посилання у тексті.