4. Неорганічні зв’язуючі.

Формувальна глина (розглянуто вище).

Рідке скло – водний розчин силікатів Na або K змінного складу, отримують розчиненням у воді силікат-глиби або поставляють у готовому вигляді.

Характеристика рідкого скла – силікатний модуль

,

де 1,032 – відношення молекулярних мас Na₂О і SiO₂.

Марки рідкого скла:

А – m = 2,0 - 2,3;

Б - m = 2,31 - 2,6;

В - m = 2,61 - 3,0.

Чим більше модуль, тим швидше твердне суміш, тим більше міцність суміші у вологому стані і менше в сухому стані.

Густина натрієвого рідкого скла – 1,48 – 1,52 г/см³.

Суміші на рідкому склі зміцнюються при тепловій сушці (t_сушки = 220-260^оС) або при продувці форм і стержнів вуглекислим газом. Міцність стержнів – до 25-30 кг/см².

Цемент – для виготовлення крупних і середніх стержнів для стального і чавунного литва. Стержні не вимагають сушки, сохнуть на повітрі на протязі доби, мають низьку податливість, погано вибиваються.

Допоміжні формувальні матеріали, їх види і класифікація

Допоміжними формувальними матеріалами є:

• протипригарні,

• які покращують податливість, газопроникність, здатність до вибивання сумішей,

• які знижують прилипання сумішей до поверхні моделей і стержневих ящиків та інші.

1. Протипригарні добавки вводять в суміші для зменшення пригару. Пригар – міцне з’єднання суміші з металом поверхні відливки, ускладнює очистку відливок, спричиняє знос різального інструменту при обробці відливок.

Протипригарні матеріали бувають двох видів:

1. які вводять до складу облицювальних або єдиних формових сумішей;

2. які наносять на поверхню форм і стержнів у вигляді припилів і фарб.

Молоте кам’яне вугілля додають в облицювальні або єдині суміші при литві чавуну по-сирому. При заливці форм металом вугілля виділяє гази СО, СО₂, які створюють ізолюючий шар на робочій поверхні форми і перешкоджають появі пригару. Чим товще стінка відливки, тим більше вугілля вводять до суміші.

Товщина стінки відливки, мм	5 - 10	10 - 25	25 - 50
Кількість молотого вугілля у суміші, %	3	3 - 4	4 - 5

Застосовують вугілля марок Г (газове) і Д (довгополуменеве). Чим тонше помел вугілля, тим рівномірніше його розподіл у суміші та ефект дії.

Пек (торф’яний, деревний) застосовують замість кам’яного вугілля.

Мазут застосовують в облицювальних сумішах для чавунних і бронзових відливок при литві по-сирому. Він збільшує довговічність і газопроникність суміші, але виділяє багато газів при заливці.

Графіт застосовують для припилів поверхні сирих форм (сріблястий графіт) та для приготування фарб (чорний графіт) тільки для чавунного литва (сталь розчиняє графіт).

Деревовугільний пил застосовують для припилювання поверхні сирих форм для тонкостінних чавунних відливок в розмеленому і просіяному вигляді.

Пиловидний кварц (маршаліт) застосовують як припил і матеріал для фарб для форм і стержнів стальних відливок.

Хромистий залізняк (не менше 36% Cr₂O₃, не більше 13% FeO) застосовують у вигляді порошку як добавку в облицювальні суміші для форм крупних стальних відливок.

Цирконієвий порошок (ZrO₂) застосовують для приготування протипригарних покриттів для форм і стержнів стальних відливок.

Магнезит (MgCO₃) після випалювання у вигляді порошку додають в облицювальні і стержневі суміші найчастіше при литві марганцевистих сталей.

Тальк (SiO₂ + MgO + H₂O) застосовують як матеріал для фарб і припилів при чавунному і кольоровому литві.