Згідно з гост 2.109–73 можна не показувати:
принципово незначні зазори між стрижнями й стінками отворів;
аналогічні фаски (наприклад, у штифтів, галтелі та інші дрібні конструктивні елементи (заокруглення, проточки, заглиблення, виступи, рифлення, насічки тощо);
написи на шкалах, табличках, планках тощо, зображуючи лише їхній контур;
видимі складові частини виробів та їхніх елементів, які розміщені за сіткою або пружиною, а також частково закриті розміщеними спереду складовими частинами виробів;
різноманітні кришки, кожухи, перегородки, ключі й рукоятки, наприклад, пробкових кранів, маховики й штурвали, керуючі клапанними пристроями засувок, вентилів тощо, коли потрібно показати, що ними затулені частини виробу. При цьому над зображенням роблять напис типу “Кришку поз. 5 не показано”. Згадану кришку зображують окремо з позначенням “А поз. 5”.
На виглядах:
місця дотику деталей можна зображати однією лінією;
зазор між деталями до 1 мм рекомендується не показувати, якщо у цьому немає потреби, а якщо є, то зображати з порушенням масштабу (збільшено) незалежно від величини зазору;
шайби, пластини тощо завтовшки на кресленні до 2 мм зображують однією суцільною товстою основною лінією; виріб з прозорого матеріалу зображують непрозорим, але, щоб показати стрілки шкали тощо, які розміщуються за ним, можна показувати їх видимими;
пакети з листів або секцій у виробах типу трансформаторів подають як монолітне тіло;
багатоланкові предмети, або предмети, утворені з однакових елементів (секції радіаторів), можна зображати умовно осьовою штрихпунктирною тонкою лінією, яка проходить через центри відповідних елементів;
“обстановку” показують спрощено суцільною тонкою лінією. Предмети “обстановки” можна зазначати на її зображенні або на поличці лінії–виноски, що проведена від нього, за типом “Патрубок водовідділювача…” Частини виробу розміщені за “обстановкою”, зображують як видимі, але у разі потреби можна подавати їх як невидимі.
рухомі частини виробу показують, як правило, в робочому положенні. Крайні та проміжні положення окремих частин пристрою зображають по контуру штрихпунктирною з двома крапками тонкою лінією; дозволяється з’єднувати половину вигляду (розрізу) виробу в одному з його положень з половиною вигляду (розрізу) в іншому положенні;
вироби розміщенні за гвинтовою пружиною, зображують видимими до зони, що окреслена осьовими лініями перерізів витків (рис. 8.1);
т
арілчасті
пружини, число пакетів яких більше від
чотирьох, показують частково, по дві –
три пружини з кожного кінця, а контур
умовно видаленої частини – суцільними
тонкими лініями.
На розрізах і перерізах:
можна застосовувати особливі розрізи, так звані рознімання (січна площина проходить між з’єднаними деталями, перетинаючи лише кріпильні вироби);
складові частини виробу, які часто застосовуються у виробництві, виконують, як правило, нерозсіченими і показують контурними абрисами;
Рисунок 8.1
предмети “обстановки” в розрізі дозволяється не штрихувати;
деталі, що в процесі складання з’єднані зварюванням або паянням, штрихують у розрізі згідно із загальними правилами. У разі надходження цих деталей для складання у вигляді готового з’єднання їх штрихують в один бік без зображення складових частин (як монолітне тіло), якщо деталі виготовлені з однорідного матеріалу, або із зображенням складових частин, якщо вони виготовлені з різних матеріалів; шви при цьому не показують;
складові частини виробу або їхні елементи, що розміщені не в січній площині (отвори в круглих кришках, фланцях тощо), можна в розрізі або перерізі поміщати в січну площину.