Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція

•​ Ембріональний розвиток шкіри і підшкірної жирової кліт​ковини.

•​ Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди.

•​ Терморегуляція.

•​ Загартування.

•​ Порушення, які виявляють під час обстеження шкіри та підшкірної жирової клітковини.

Шкіра (мал. 50) — один із головних бар’єрних систем організ​му, яка має морфологічні та фізіологічні особливості в різні ві​кові періоди. Шкіра відображає стан внутрішніх органів та ін​ших систем здорової і хворої людини.

Ембріональний розвиток шкіри і підшкірної жирової клітковини

Шкіра складається з двох головних шарів: надшкір’я (епідер​місу) та власне шкіри (дермісу). На ранніх стадіях ембріоге​незу надшкір’я має один ряд клітин, між 5 і 7 тижнями вну- трішньоутробного розвитку він стає двошаровим. Внутрішній шар — базальний, який у подальшому утворює всі інші шари шкіри: зернистий, склистий, роговий. Шкірні борозни на підо​швах з’являються на 32—34-му тижні ембріогенезу, на 40-му тижні уся площа стопи вкрита борознами. З 20-го тижня шкіра вкривається пушковим волоссям. З 33-го тижня воно починає зникати, спочатку з обличчя, потім — з тулуба і кінцівок. На 40-му тижні пушкове волосся залишається тільки в ділянці лопаток, а на 42-му тижні зовсім зникає. Соски грудних за​лоз з’являються на 34-му тижні ембріогенезу, на 36-му тижні з’являються вузлики залозистої тканини.

Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди

Товщина надшкір’я у новонароджених до 0,25 мм (у дорослих до 0,36 мм). Це пов’язано з будовою шкіри: епідерміс у дітей раннього віку має тільки три шари (базальний, зернистий, ро​говий), а в дорослої людини — п’ять шарів.

Головний шар добре розвинений, клітини цього шару швид​ко діляться. Серед базальних клітин є меланоцити, але мелані​ну в них мало.

Зернистий шар у дітей раннього віку виражений слабо, чим пояснюється прозорість шкіри та її рожевий колір (прогля​дається колір крові в сітці капілярів). У клітинах зернистого шару в новонароджених відсутній кератогіалін.

Роговий шар у новонароджених дуже тонкий. Структура клітин пухка, має великий вміст води.

Межа між надшкір’ям та власне шкірою в дітей звивиста, нерівна. Базальна мембрана розвинена слабо, тому в дітей із за​хворюваннями шкіри надшкір’я легко відділяється від власне шкіри, а в місцях тиску швидко з’являються пухирі.

Поверхня шкіри новонародженого вкрита секретом з рН 6,3-5,8 (нейтральний). Протягом 1-го місяця життя рН зни​жується до 3,8 (кислий). Це пояснює збільшення бактерицид​них властивостей шкіри.

Дерміс у дітей раннього віку має клітинну структуру, а у до​рослих — волокнисту з малою кількістю клітинних структур. Тільки у віці 6 років у дітей будова дермісу стає такою, як у дорослих, хоча волокна залишаються тонкими. Колагенові та еластичні волокна дермісу повністю оформляються тільки у віці 35 років.

Нігті, волосся та шкірні залози розвиваються з первинних епітеліальних клітин. Нігті з’являються на 5-му тижні ембріо​генезу. У доношеної дитини нігті досягають кінця ложа (це один із критеріїв доношеності).

У перші дні життя ріст нігтів затримується, на нігтьовій пластинці з’являється «фізіологічна» риска. На 3-му місяці ця риска досягає вільного краю нігтя. Затримка росту нігтів спо​стерігається і під час захворювань.

Сальні залози розташовані по всій шкірі, вони відсутні лише на долонях та підошвах. Вони морфологічно дозрівають і починають працювати на 7-му місяці ембріогенезу. У дітей сальні залози працюють добре. У новонароджених сальні зало​зи можуть утворювати невеличкі кісти і на крилах носа прото​ки сальних залоз закупорюються. На волосистій частині голови завдяки секрету сальних залоз утворюються так звані молочні шкірочки.

Кількість потових залоз у момент народження дити​ни така сама, як у дорослих. З часом поверхня тіла дитини збільшується, тому кількість потових залоз на одиницю пло​щі зменшується. У новонародженого на 1 см² поверхні тіла міститься до 1000 залоз, у віці 1 рік — 500, у 15 років — 200, у дорослих — 150.

Гістологічна будова потових залоз у новонароджених ще не закінчена. Вивідні протоки залоз добре сформовані вже на 5-му місяці життя дитини. Будова залоз повністю завершується піс​ля 7 років.

Волосся у доношених новонароджених має такі особливості:

•​ воно достатньо розвинуте, але в ньому відсутні волосяні мішечки, що зумовлює швидке випадання волосся;

•​ шкіра між лопатками на спині, плечах вкрита пушковим волоссям;

•​ брови та вії погано розвинуті.

Функції шкіри:

1.​ Найважливішою функцією є захисна. Захисну функцію виконує пігмент меланін, який захищає організм від ультра​фіолетових променів. У дітей раннього віку слабкість захисної функції зумовлюється поганим розвитком рогового шару, низь​ким рівнем місцевого імунітету.

2.​ Тонкий роговий шар та розвинута сітка судинних капіля​рів зумовлюють підвищену резорбційну функцію.

3.​ Видільна функція, яка пов’язана з виділенням поту, роз​винута недостатньо. Слід обережно застосовувати у дітей креми і мазі, бо вони можуть мати токсичну дію.

4.​ Терморегуляторна функція у дітей розвинута слабо. Цен​три терморегуляції дозрівають у 3—4 міс, а потові залози функ​ціонують погано. Дитина швидко охолоджується і перегріва​ється.

5.​ Дихальна функція шкіри у дітей виражена краще, ніж у дорослих, що забезпечено розвинутою сіткою кровоносних су​дин, тонким шаром надшкір’я, будовою судинної стінки, яка сприяє швидкому обміну газів. Забруднена шкіра виключає її з акту дихання, що негативно впливає на стан самопочуття ди​тини.

6.​ Чутлива функція забезпечується великою кількістю ре​цепторів шкіри, тому шкіра є п’ятим органом чуття.

7.​ Синтетична функція шкіри пов’язана з утворенням піг​менту меланіну та антирахітичного вітаміну Б₃.

Під впливом ультрафіолетових променів шкіра синтезує ферменти та біологічно активні речовини.

Підшкірна жирова клітковина складається з окремих жирових клітин. Товщина клітковини в різних місцях тіла дитини різна. Особливо добре розвинута вона на сідницях і підошвах. У дітей раннього віку в підшкірному шарі переважають тверді жирні кислоти з високою точкою плавлення, що зумовлює застигання клітковини при значному зниженні температури.

У момент народження дитини підшкірна жирова клітковина добре розвинута на щоках (грудочки Біша), кінцівках, спині, грудях, гірше на животі. У новонародженого клітковина складається з бурої жирової тканини. Гістологічно бура тканина відрізняється від білої жирової тканини наявністю великої кількості вакуолей, які мають малі розміри. Головною функцією бурої жирової тканини є утворення тепла, що не пов’язано з м’язовими скороченнями. З віком ця властивість бурої жирової тканини знижується.

Під час голодування зникає спочатку біла жирова тканина, а потім — бура.

У дітей підшкірний жировий шар становить 12 % від маси тіла (у дорослих тільки 5 %) і виконує теплозахисну та живиль​ну функції. У віці 5—7 років, а особливо в період статевого до​зрівання, з’являється відкладення жирової клітковини в груд​ній, черевній порожнинах та заочеревинному просторі.