Лекція №2. Поняття підприємства як первинної ланки виробничої сфери.

План.

1. Створення, реєстрація пiдприємства.

2. Місія та цілі підприємства.

3. Головні напрямки діяльності підприємства.

Люди створюють певнi органiзацi i дiють на засадi певних правил i процедур. Проте мета й характер дiяльностi таких численних органiзацiй рiзнi. За цiєю ознакою iх можна подiлити на двi групи: пiдпримницькi (комерцiйнi), що функцiонують i розвиваються за рахунок власних коштiв, i непiдприсмницькi (некомерцiйнi), iснування яких забезпечуеться бюджетним фiнансуванням держави. Органiзацiї з пiдприємницьким характером дiяльностi називають пiдприємствами.

Пiдприємство — це органiзацiйно виокремлена та економiчно самостiйна основна (первинна) ланка виробничоi сфери народного господарства, що виготовляє про дукцiю (виконує роботу або надає платнi послуги). Кожне пiдприємство має iсторично сформовану конкретну назву—завод, фабрика, шахта, електро станцiя, майстерня, ательс тощо; може включати кiлька виробничих одиниць — заводiв або фабрик (комбiнат, виробниче об’єднання).

У бiльшостi країн з розвинутою ринковою економiкою такi виробничi одиницi називають фiрмами. Пiд словом „фірма” розумiють пiдприємства, що здiйснюють господарську дiяльнiсть у галузях промисловостi, будiвництва, сiльського господарства, транспорту, торгiвлi тощо з метою одержання кiнцевого фiнансового результату — прибутку. Кожна з них визначас для себе пение фiрмове найменуваня, пiд яким и записують до державного реєстру свос країни. Фiрмове найменування, як правило, включас iм’я та прiзвище одного чи кiлькох власникiв фiрми, вiдобража. характер її дiяльностi, правовий статус та форму господарювання. В окремих країнах досить поширенi бiльш конкретнi найменування фiрм. Наприклад, в Англiї вони мають назву компанiй, США — корпорацiй, країнах континентальноi Європи — товариств.

Кожне пiдприємство або фiрма є юридичною особою, має замкнуту систему облiку та звiтностi, самостiйний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у виглядi певного термiна, символу, малюнка або комбiнацiї таких. Для ефективного господарювання iстотним є визначення цiлей створення та функцiонування пiдприємства (фiрми). Генеральну (головну) мету пiдприємства, тобто чiтко окреслену причину його iснувания, у свiтовiй економiцi заведено називати мiсiєю. (виробництво продукцiї (послуг) для задоволсння потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку. ) Встановлюються загальнофiрмовi цiлi, якi мають вiдповiдати певним вимогам: -мають бути конкрет ими й пiддаватися вимiрюванню. цілей; - мають бути орiснтованими в часi, тобто мати конкретнi горизонти прогнозування.

-мають бути досяжнилiи i забезпечувати пiдвищення ефективностi його дiяльностi.

- з огляду на динамiку ефективностi виробництва множиннi цiлi пiдприємства повиннi бути взаемно пiдтримуючими,

Напрямки дiяльностi о підприємства:

а)вивчення ринку товарiв, або ситуацiйний аналiз.

б)виробнича дiяльнiсть пiдприсмства (фiрми), (органiзацiя та оперативне регулювання в просторi й часi.)

в)комерцiйна дiяльність г)економiчна дiяльнiсть

д)соцiальна дiяльнiсть,

2.Будь-яке пiдприємство може бути створене:

1) вiдповiдно до рiшення власника (власникiв) майна чи вповноваженого ним (ними) органу, органiзацiї-засновника;

2) унаслiдок примусового подiлу iншого пiдприємства згiдно з чинним антимонопольним законодавством;

3) через виокремлювання зi складу дiючого пiдприємства одного або кiлькох структурних пiдроздiлiв з рiшення iхнiх трудових колективiв i за згодою власника майна (уповноваженого органу).

Пiдприємство має право створювати своi фiлiї (представництва, вiддiлення або iншi вiдокремленi пiдроздiли) з поточними й розрахунковими рахунками в банку. Кожне створене пiдприємство пiдлягає державнiй реєстрацi за мiсцем перебування у вiдповiдному виконавчому комiтетi Ради народних депутатiв за певну плату. для цього пiдприємство подає органу мiсцевої влади заяву, рiшення засновника про створення, статут та iншi визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни документи. данi про державну реєстрацiю повiдомляються Мiнiстерству економiки i держкомiтету статистики, саме пiдприємство заноситься до державного реєстру Украни згiдно зi свом iдентифiкацiйним кодом. Пiдприємство може бути лiквiдоване (реорганiзоване) у випадках: прийнятгя вiдповiдного рiшення власником майна, визнання його банкрутом, заборони дiяльностi за невиконання встановлених законодавством умов.

Підприємєтва мають такі ознаки:

виробничо-технічна єдність;

організаційно-соціальна єдність;

фінансово-економічна самостійність.

Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме:

Мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні).

Форма власності (приватні, колективні, комунальні, державні).

Правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства).

Національна належність капіталу (національні, іноземні, змішані).

Галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, лізингові, банківські та інші).

Розмір за чисельністю працівників (малі, середні, великі).

Існують інші класифікаційні ознаки підприємств, але перелічені є найважливішими.

Економіка сучасних вітчизняних підприємств має ряд особливостей, які пов’язані з неузгодженістю рішень на державному рівні, нестабільністю законодавчої бази, високим рівнем податків, „втечею” кваліфікованих кадрів. Такі негативні моменти спричиняють низький рівень іноземного інвестування в економіку України, обертання значної маси грошових коштів поза банками, „перелив” капіталів зі сфери виробництва у сферу торгового бізнесу через відсутність стимулів і пільг для вітчизняних товаровиробників і т.д.

Усунення таких негативних явищ дало б можливість покращити роботу вітчизняних підприємств, створити умови для стабілізації їх власного становища та для наповнення бюджету держави.