- •Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
- •Тема. 1. Загальна характеристика обліку міжнародних операцій
- •Господарський облік і його види
- •Предмет бухгалтерського обліку, його об’єкти
- •Класифікація господарських засобів і джерел їх фінансування
- •Метод бухгалтерського обліку
- •1.5.Законодавчо – нормативне регулювання процесу бухгалтерського обліку на підприємстві
- •Тема 2. Організація обліку міжнародних операцій
- •2.1. Документація як спосіб первинного. Відображення об’єктів бухгалтерського обліку.
- •2.2.Класифікація документів
- •2.3.Рахунки бухгалтерського обліку. Їх призначення і будова .
- •2.4. Подвійний запис, його сутність і значення
- •2.5.Синтетичні та аналітичні рахунки. Їхній взаємозв’язок
- •2.6.Узагальнення даних поточного обліку
- •2.7.План рахунків бухгалтерського обліку
- •2.8. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
- •2.9.Регістри журнальної форми обліку
- •Тема 3. Облік іноземної валюти
- •3.1.Особливості створення транзитного й поточного валютних рахунків.
- •3.2.Облік купівлі іноземної валюти
- •3.3.Облік готівкової іноземної валюти
- •3.4.Міжнародні розрахунки та їх механізм
- •Тема 4. Облік імпортних операцій.
- •4. 1. Поняття імпортних операцій та передумови їх здійснення
- •4. 2. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій. Оподаткування імпортних операцій
- •4.3. Особливості обліку імпорту робіт і послуг
- •4.4. Облік авансів, сплачених іноземному постачальнику.
- •Тема 5. Облік експортних операцій
- •5. 1. Поняття експортних операцій та передумови їх здійснення
- •5.2. Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій.
- •5.3. Оподаткування експортних операцій
- •5.4. Особливості обліку експорту робіт, послуг
- •5.5. Облік авансів, отриманих від іноземного покупця
- •Який порядок стягнення пдв з товарів, що продаються на експорт?
- •Тема 6. Облік товарообмінних операцій
- •6.1. Поняття та облік бартерних операцій.
- •6.2. Особливості відображення в обліку експортної та імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі.
- •Тема 7. Облік операцій з переробки
- •7.1. Загальні положення щодо здійснення операцій з давальницькою сировиною
- •7.2.Особливості бухгалтерського обліку та оформлення операцій з давальницькою сировиною в Україні Облік у замовника. У замовника операція з давальницькою сировиною складається із таких етапів:
- •7.4. Бухгалтерський облік і відображення валових доходів і валових витрат у податковому обліку
- •Тема 8. Облік розрахунків з підзвітними особами в іноземній валюті
- •Послідовність операцій із розрахунків з підзвітною особою підприємства
- •8.2. Видача грошового авансу підзвітній особі під звіт
- •8.3.Контрольний документ за рухом готівки, виданої підзвітним особам
- •Журнал контролю видачі і повернення грошових коштів підзвітними особами у листопаді 20хх р.
- •8.4. Особливості обліку розрахунків з підзвітними особами
- •Як виглядає послідовність операцій із розрахунків з підзвітною особою підприємства?
- •На які цілі видається під звіт готівка?
- •Тема 9. Облік гуманітарної допомоги
- •9.1.Законодавче регулювання обліку гуманітарної допомоги
- •9.2.Види благодійної допомоги
- •9.3.Особливості переміщення гуманітарної допомоги через митний кордон
- •9.4. Особливості обліку благодійних внесків та гуманітарної допомоги
- •Власний капітал, критерії визнання та види
- •10.2. Облік формування статутного капіталу
- •Облік додаткового капіталу
- •10.4. Облік резервного капіталу
- •10.5. Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків). Облік використання прибутку звітного року
- •10.6. Облік неоплаченого та вилученого капіталу
- •Тема 11. Облік специфічних міжнародних операцій
- •Облік лізингових операцій
- •Облік консигнаційних операцій
- •Облік комісійних операцій
- •Питання для самоконтролю
- •Які операції називають лізинговими?
- •Список рекомендованої літератури
2.4. Подвійний запис, його сутність і значення
Подвійним записом називають відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі.
Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, тому що забезпечує горизонтальний взаємозв'язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, загальна сума записів за дебетом рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів за кредитом рахунків.
Взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка, контирування.
Бухгалтерською проводкою (записом) називається зазначення двох рахунків (одного за дебетом, іншого за кредитом) і суми господарської операції.
Кореспондуючими називаються рахунки, які вступають у зв'язок в господарських операціях.
Оскільки господарські операції здійснюються на основі первинних документів, то у формуванні господарської операції і при кореспонденції рахунків необхідно вказувати підставу (документ). Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку є певною моделлю взаємопов'язаних рахунків, і тому конструювання чи складання бухгалтерської проводки є творчою роботою фахівця-бухгалтера, яка вимагає глибокого розуміння суті господарської операції і уявлення про зміни, до яких вона приведе.
Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки.
Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки.
Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки - один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.
Для того, щоб скласти бухгалтерську проводку необхідно:
1) уважно вивчити господарську операцію, її зміст;
2) визначити два рахунки які кореспондують;
3) дати характеристику рахункам (активний чи пасивний);
4) по кожному рахунку визначити зміни: збільшення чи зменшення;
5) використовуючи формули А+ А-, П+ П-, А+ П+, А- П- скласти бухгалтерську проводку.
Приклад 3.1.
Складемо кореспонденцію рахунків до господарської операції: придбано матеріали у постачальників на суму 200 грн.
1. Уважно вивчаємо господарську операцію, її зміст. За умовою прикладу придбання матеріалів призведе до збільшення їх на складі підприємства. З іншої точки зору, постачальник матеріалів є для підприємства кредитором, перед яким з моменту отримання і оприбуткування матеріалів виникає збільшення кредиторської заборгованості на суму 200 грн
2. Визначаємо два рахунки, які кореспондують. Придбано матеріали, отже, перший рахунок - це 201 «Сировина і матеріали». В підприємства виникла кредиторська заборгованість (зобов'язання сплатити кошти) перед постачальниками за придбані матеріали, тому інший рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
3. Даємо характеристику визначеним рахункам: «Сировина і матеріали» належать до засобів - активний рахунок, «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (кредиторська заборгованість) належить до залучених джерел господарських засобів - пасивний рахунок.
4. По кожному рахунку визначаємо зміни. На підприємстві відбулось збільшення матеріалів на 200 грн, а також збільшення заборгованості за розрахунками з постачальниками і підрядниками на 200 грн Отже, відбулось збільшення за двома рахунками.
5. Використовуючи формулу А+П+ складаємо кореспонденцію.
Рахунок активний 201 «Сировина і матеріали»
Рахунок пасивний 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
Для складання кореспонденції вибираємо сторони рахунків (дебет або кредит), які відображають збільшення відповідних рахунків для типу змін А+П+.
Бухгалтерська проводка матиме вигляд:
Дебет рахунку 201 «Сировина і матеріали» на суму 200 грн
Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 200 грн
Скорочений запис:
Дт 201 - Кт 631 = 200 грн, або 201 - 631 - 200.00 грн
Увага! Першим завжди записується рахунок, який дебетується, а другим - який кредитується. Це практичний прийом 5 ( для зручності і швидкості записів,а також для взаєморозуміння І між бухгалтерами.
