Фотоколориметрія

Принцип дії колориметра ґрунтується на вимірюванні світлопоглинання у вузькому діапазоні довжини хвиль видимій частині спектру методом калібрувального графіку (будується график поглинання розчинами відомої концентрації (контрольний розчин).

При почерговому вимірюванні світлового потоку Іо, який проник через розчинник чи контрольний розчин, та потоку І, який проник через дослідний розчин. Коефіцієнт пропускання визначається як відношення цих потоків:

На колориметрі це відношення визначається таким чином:

1. Спочатку до світлового потоку поміщають кювету з розчинником або контрольним розчином.

2. Змінюванням чутливості колориметра домагаються, щоб відлік по шкалі коефіцієнтів пропускання колориметра дорівнював 100 поділкам. Отже, умовно приймається, що коефіцієнт пропускання розчинника дорівнює 100%. 3. Потім до світлового пучка поміщають кювету з дослідним розчином. Показ приладу по шкалі дорівнює коефіцієнту пропускання в %, а по шкалі D - оптичній густині цього розчину.

Рефрактометрія

Рефрактометричний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні показника заломлювання світла розчином. Рефрактометрія заснована на явищі заломлення світла при переході з одного середовища в інше, що називається рефракцією. Показником чи коефіцієнтом заломлення називають відношення синуса кута падіння лучами світла до синуса кута його заломлення

n = sin a/sin b

Оптична щільність розчину залежить від концентрації досліджуємої речовини, яка визначає: концентрацію сахарози, вологість продукту, частки сухих речовин, вміст білка, концентрацію солей.

У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: За допомогою фотоколориметрів та рефрактометрів можна в лічені секунди по одній краплі розчину визначати концентрацію сахарози в різних соках, напоях, сиропах, джемах, цукровому буряку.

· на цукрових і хлібних заводах, кондитерських фабриках для аналізу продуктів і сировини, напівфабрикатів, кулінарних і борошняних виробів

· визначає вологість меду ( до 20 %)

· для визначення частки сухих речовин у різних суслах (ДСТ 5900-73), сиропі для мармеладу, зефіру, кремів і пряників, "тиражки" для пряників;

· для визначення масової частки розчинних сухих речовин по сахарозі ( BRIX )у продуктах переробки плодів і овочів,

· для визначення процентного вмісту жиру у твердих продуктах харчування (пряники, вафлі чи хлібобулочних виробів)

· ступінь забруднення води;

концентрацію ліків, отрутохімікатів; вміст білка в молоці;

концентрацію солей у розчинах.

Люмінесцентний аналіз

Люмінесцентний аналіз – один з оптичних методів, який знайшов широке застосування в практиці контролю фармацевтичних препаратів.

Люмінесценція ґрунтується на вимірюванні інтенсивності випромінювання квантів світла речовиною при переходу молекул зі збудженого світлом стану в основний.

Метод застосовується при визначенні малих концентрацій неорганічних, а також органічних речовин - антибіотиків, вітамінів, гормонів та ін.

Для аналітичної хімії найбільше значення має фотолюмінесценція в ультрафіолетовій області.

Флуориметрія — ґрунтується набвипромінюванні світла тілами, яке збуджується різними чинниками та має тривалість більшу за період світлових хвиль

Флуоресценція може бути застосована як для кількісного, так і для якісного аналізу.

У багатьох випадках спектральні характеристики флуоресценції органічних речовин дозволяють ідентифікувати ці сполуки за їх спектрами. У простішому випадку якісне визначення речовин може бути проведене за кольором флуоресцентного випромінювання.

Кількісний люмінесцентний аналіз заснований на залежності інтенсивності

флуоресценції розчинів від концентрації флуоресціюючої речовини.

Інтенсивність флуоресценції істотно залежіть від:

- природи речовини;

- температури (у більшості випадків з підвищенням температури вихід і

інтенсивність флуоресценції зменшуються — температурне гасіння

флуоресценції);

- рН середовища (залежність носить складний характер);

- присутності в розчині побічних речовин (гасіння флуоресценції).

Кількісний флуоресцентний аналіз слід проводити при невисоких температурах і певних значеннях рН.

Метод застосовується при визначенні малих концентрацій неорганічних і органічних речовин: антибіотиків, вітамінів, гормонів та ін.