- •Загальні методичні вказівки
- •1 Мета і завдання
- •2 Обладнання, моделі, макети та плакати
- •3 Теоретичні відомості
- •Консольного відцентрового насоса
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Опис установки
- •7 Порядок виконання роботи
- •8 Обробка результатів випробування
- •9 Вимоги техніки безпеки
- •10 Оформлення звіту
- •11 Запитання для самоперевірки
- •1 Мета і завдання
- •2 Обладнання і прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Хід роботи
- •6 Спеціальні вимоги техніки безпеки
- •7 Оформлення звіту
- •8 Запитання для самоперевірки
- •Лабораторне заняття № 3 Вивчення конструкції та принципу дії компресорної установки ксе-5м. Пуск і регулювання режиму роботи установки
- •1 Мета і завдання
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Хід роботи
- •5 Вимоги техніки безпеки
- •6 Оформлення звіту
- •7 Запитання для самоперевірки
- •Лабораторне заняття № 4 Вивчення конструкції та принципу роботи пакера
- •1 Мета і завдання роботи
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Хід роботи
- •6 Оформлення звіту
- •7Запитання для самоперевірки
- •Лабораторне заняття № 5 Складання схем та вивчення конструкцій елементів фонтанних арматур
- •1 Мета і завдання роботи
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Хід роботи
- •6 Оформлення звіту
- •7 Запитання для самоперевірки
- •Лабораторне заняття № 6 Вивчення конструкції обладнання ушсн
- •1 Мета і завдання роботи
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Хід роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Запитання для самоперевірки
- •Лабораторне заняття № 7 Вивчення конструкції обладнання уевн
- •1 Мета і завдання роботи
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 Вивчення конструкцій, принципу роботи трубних і штангових механізованих ключів
- •1 Мета і завдання роботи
- •2 Обладнання та прилади
- •3 Теоретичні відомості
- •Добавити клЮчІ для штанг та труб механізовані
- •4 Підготовка до роботи
- •5 Хід роботи
- •8.6.6 Оформити, здати викладачу на перевірку та захистити звіт з лабораторної роботи.
- •6 Оформлення звіту
- •7 Запитання для самоперевірки
- •Перелік рекомендоваНих джерел
9 Вимоги техніки безпеки
9.1 До обслуговування насосів допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки.
9.2 При пуску, обслуговуванні і зупинці насоса слід точно дотримуватись відповідної настанови.
9.3 Не допускається вмикання електродвигуна мокрими руками.
9.4 Всі рухомі частини (муфти, вали) мають бути закриті захисними кожухами.
9.5 Електрообладнання повинно бути надійно заземлене.
10 Оформлення звіту
10.1 Описати призначення і принцип дії динамічних насосів.
10.2 Дати опис послідовності пуску динамічного насоса та способів регулювання режиму його роботи.
10.3 Подати розрахунки, результати та графічні залежності випробовування насоса.
10.4 Зробити аналіз одержаної характеристики відцентрового насоса.
11 Запитання для самоперевірки
11.1 Поясніть принцип дії відцентрового насоса. Назвіть основні його вузли та їх призначення.
11.2 Назвіть основні ознаки, за якими класифікуються відцентрові насоси.
11.3 Наведіть приклади застосування відцентрових насосів у нафтогазовій промисловості.
11.4 Назвіть основні способи регулювання режиму роботи динамічних насосів.
11.5 Назвіть типи робочих коліс відцентрових насосів.
11.6 Як відбувається пуск відцентрового насоса?
11.7 Дайте визначення подачі і напору насоса, а також подайте формули для їх обчислення.
11.8 Наведіть формули для визначення потужності та ККД насоса.
11.9 Дайте пояснення коефіцієнта швидкохідності насоса і приведіть формулу для його визначення.
11.10 Вкажіть порядок проведення випробування відцентрового насоса.
11.11 Який режим роботи насоса називається оптимальним?
11.12 Які параметри насоса занесені в його паспорт?
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ ПОРШНЕВИХ НАСОСІВ.
ПУСК І РЕГУЛЮВАННЯ РЕЖИМУ РОБОТИ
ПОРШНЕВОГО НАСОСА
1 Мета і завдання
1.1 Вивчити класифікацію поршневих насосів.
1.2 На діючих установках і стенді вивчити конструкцію приводних насосів: однопоршневого односторонньої дії і двопоршневого двосторонньої дії.
1.3 Ознайомитись з основними параметрами поршневих насосів (ГОСТ 17398-82).
1.4 Вивчити правила експлуатації і обслуговування поршневих насосів.
1.5 Ознайомитись з правилами пуску поршневого насоса і регулювання режиму його роботи.
Тривалість заняття – 2 год.
2 Обладнання і прилади
2.1 Повнорозмірні діючі установки на базі однопоршневого насоса односторонньої дії, двопоршневого насоса двосторонньої дії.
2.2 Повнорозмірний взірець двопоршневого насоса двосторонньої дії 11Гр.
2.3 Фільми, плакати та інші матеріали.
2.4 Деталі і вузли поршневих насосів.
2.5 Манометри та мановакууметри.
2.6 Настанови з експлуатації і обслуговування поршневих насосів і насосних установок.
3 Теоретичні відомості
Поршневі насоси відносяться до об`ємних зворотно-поступальних насосів, принцип дії яких полягає в тому, що рідина поперемінно заповнює робочу камеру і витискається з неї.
Назву цим насосам дано згідно з характером руху робочого органу – поршня.
Насосна камера обладнана вхідним і вихідним клапанами, що дозволяє почергово з`єднувути її з вхідним і вихідним трубопроводами.
Основними робочими органами гідравлічної частини поршневих насосів є циліндр і поршень, який рухається зворотно-поступально.
Під час руху поршня об’єм камери змінюється від мінімального Vmin до максимального Vmах. Тиск в насосній камері зменшується і рідина переміщається по вхідній лінії, відкриває вхідний клапан і заповнює камеру. При цьому закритий вихідний клапан ізолює камеру від вихідного трубопроводу. При зворотному ході поршня в камері створюється тиск, який перевищує тиск у вихідному трубопроводі. Вихідний клапан відкривається, а закритий вхідний клапан ізолює камеру від вхідного трубопроводу.
Поршневі насоси класифікуються:
1 За розміщенням осей циліндрів: горизонтальні; вертикальні; V-подібні.
2 За числом циліндрів: одноциліндрові; двоциліндрові; багатоциліндрові.
3 За розміщенням циліндрів від осі вала: односторонні; опозитні.
4 За типом конструкції: вальні; прямодіючі.
5 За дією: на односторонньої; двосторонньої; диференціальної дії.
Основним класифікатором ЗПН є кратність дії (кількість робочих камер). На практиці найчастіше застосовуються насоси чотири- і трикратної дії.
Насос складається з двох частин: гідравлічної і приводної (рис. 1).
До складу гідравлічної частини входять:
корпусні деталі: гідрокоробка з елементами ущільнення; вхідний колектор; вихідний колектор;
пневмокомпенсатор;
запобіжний клапан;
циліндрові втулки; поршні; клапанні групи; штоки; ущільнюючі елементи.
До складу приводної частини входять: станина; кришка; трансмісійний вал; вал з кривошипами (ексцентриками); шатуни; крейцкопфи; понижуючий редуктор.
1 – вхідний патрубок; 2 – зливна лінія запобіжного клапана;
3 – запобіжний клапан; 4 – вихідний трубопровід;
5 – пневмокомпенсатор; 6 – вихідний колектор; 7 – поршень;
8 – шток; 9 – ущільнення штока; 10 – шатун; 11 – кришка
станини; 12 – трансмісійний вал; 13 – зубчаста передача;
14 – кривошипний (ексцентриковий) вал; 15 – станина;
16 – рама; 17 – крейцкопф; 18 – контршток; 19 – ущільнення контрштока; 20 – гідрокоробка; 21 – клапани;
22 – вхідний колектор
Рисунок 1 – Схема поршневого насоса двосторонньої дії
Головною особливістю поршневих насосів є властивість жорсткості їх характеристик. Жорсткість характеристики насоса виражається в тому, що при надійному ущільнені робочих камер його подача практично не залежить від робочого тиску і визначається при постійній частоті обертання в основному розмірами робочих органів і близька до ідеальної подачі.
Основні переваги поршневих насосів полягають в тому, що вони самовсмоктуючі, створюють високий тиск і забезпечують порівняно високу висоту всмоктування. Недолік поршневих насосів – нерівномірність тиску і подачі через наявності кривошипно-шатунного механізму та велика маса.
1 – вхідний патрубок; 2 – зливна лінія запобіжного клапана;
3 – запобіжний клапан; 4 – вихідний трубопровід; 5 – пневмокомпенсатор; 6 – вихідний колектор; 7 – клапани; 8 – поршень; 9 – шатун; 10 – кришка станини; 11 – трансмісійний вал;
12 – зубчаста передача; 13 – кривошипний (ексцентриковий) вал; 14 – станина; 15 – рама; 16 – крейцкопф; 17 – конртшток; 18 – ущільнення контрштока; 19 – шток; 20 – гідрокоробка;
21 – вхідний колектор
Рисунок 2 – Схема поршневого насоса односторонньої дії
Два послідовних ходи поршня називаються одним ходом. Кількість ходів в одиницю часу називається частотою ходів поршня. Хід поршня, коли йде наповнення циліндра рідиною, називається всмоктуванням. Хід, коли проходить витіснення рідини, називається нагнітанням.
Об’єм циліндра, що описується в результаті руху поршня в межах одного ходу, називається робочим об’ємом.
Рисунок 3 – Характеристика поршневого насоса
При бурінні свердловин застосовуються двопоршневі насоси двосторонньої дії і трипоршневі насоси односторонньої дії.
На рис. 4 зображений двопоршневий буровий насос двосторонньої дії в перерізі. Він складається з приводної (механічної) і гідравлічної частин, змонтованих на загальній рамі.
1 – поршень; 2 –втулка циліндрова; 3 –кришка; 4 –коронка; 5 – клапан; 6 – ущільнення циліндрової втулки; 7 – пневмокомпенсатор; 8 – шток; 9 – ущільнення штока; 10 – станина; 11 – трансмісійний вал; 12 – корінний вал; 13 – зубчаста передача; 14 – кривошипно-шатунний механізм; 15 – крейцкопф (повзун); 16 – направляючі станини; 17 – контршток
Рисунок 4 – Двопоршневий буровий насос двосторонньої дії
Гідравлічна частина насоса складається з двох гідравлічних коробок, які з’єднані зі станиною і рамою насоса. В кожній гідрокоробці змонтовані змінні вузли і деталі: поршень 1, циліндрова втулка 2, клапан 5, шток 8, ущільнення штока 9 тощо. Циліндрова втулка закріплена в гідрокоробці кришкою 3 і коронкою 4 циліндричної чи конічної форми. Ущільнення циліндрової втулки 6 в гідрокоробці досягається гумовими і пластмасовими кільцями. Поршень насоса монтується на штоку своєю внутрішньою конічною поверхнею і жорстко закріплений на ньому гайкою й контргайкою. Торцевий отвір гідрокоробки в місці виходу штока герметизується ущільненням 9.
Клапани насоса – тарілчасті, конічні, підтискаються пружинами. Тарілка направляється двома своїми штоками, що входять в циліндричні отвори сідла та кришки. Сідло запресоване в конічному отворі гідрокоробки. Кожний клапан виконаний так, щоб до нього був вільний доступ для швидкого огляду чи демонтажу. Вхідні і вихідні клапани насоса однакові і взаємозамінні.
Всі ущільнення насоса виконані з гуми, пластмас чи інших еластичних матеріалів.
У зв’язку з безперервною зміною миттєвої подачі рідини і необхідністю забезпечення її рівномірного руху в маніфольді, використовується пневмокомпенсатор 7, змонтований на вихідному колекторі насоса.
Необхідним елементом є запобіжний клапан, який монтується на вихідному колекторі насоса.
Приводний механізм насоса розміщений в станині 10, яка має верхню і декілька бокових кришок, призначених для огляду механізму і зручності його ремонту. Приводний механізм містить: ведучий (трансмісійний) 11 і ведений (корінний) 12 вали, вмонтований понижуючий редуктор 13, два кривошипно-шатунні механізми 14 і інші деталі.
Ведучий вал насоса приводиться в рух за допомогою трансмісійної передачі (пасової чи ланцюгової). Він змонтований на підшипниках і передає за допомогою зубчастої передачі обертовий момент корінному валу, який приводить в рух кривошипно-шатунні механізми.
Контршток 17, з’єднаний з крейцкопфом (повзуном) 15, що виконує зворотно-поступальний рух в направляючих 16 станини. Змащування зубчастої передачі відбувається розбризкуванням рідким мастилом. Бувають конструкції, в яких підшипники змащуються консистентним мастилом, а іноді підшипники, крейцкопфи і зубчасті передачі змащуються мастилом під тиском. Насос приводиться в рух за допомогою того чи іншого механічного приводу.
При однакових значеннях тиску Р і подачі Q ЗПН мають значно більшу питому металоємність (масу, що приходиться на одиницю потужності) ніж динамічні насоси (в основному, із-за великої маси приводної частини). Маса приводної частини ЗПН приблизно складає 70 %…80 % від маси насоса.
На рис. 5 зображений трипоршневий буровий насос одно-сторонньої дії в перерізі.
1 – колектор вхідний; 2 – клапан вхідний; 3 – гідравлічний затискач; 4 – клапан вихідний; 5 – колектор вихідний; 6 – циліндрова втулка; 7 – шток; 8 – подача мастильно-холоджувальної рідини; 9 – контршток; 10 – крейцкопф (повзун); 11 – шатун; 12 – станина; 13 – трансмісійний вал; 14 – ексцентрик; 15 – пневмокомпенсатор
Рисунок 5 – Трипоршневий буровий насос односторонньої дії
На рис. 6 зображений триплунжерний насос односторонньої дії в перерізі.
1 – колектор вхідний; 2 – клапан вхідний; 3 – гідравлічна коробка; 4 – кришка; 5 – натискний гвинт; 6 – клапан вихідний; 7 – кришка; 8 – фланець; 9 – ущільнення плунжера; 10 – корпус; 11 – направлення крейцкопфа; 12 – крейцкопф; 13 – шатун; 14 – зубчасте колесо; 15 – кришка; 16 – шестірня;
17 – ущільнення; 18 – плунжер
Рисунок 7.6 – Триплунжерний насос односторонньої дії
