історичного розвитку людства, на долю людини, його місце й роль у цьому процесі.

Інформатизація й комп'ютеризація вимагають від людей нових нави­чок, нових знань і нового мислення, покликаних полегшити адаптацію люди­ни до умов і реалій комп'ютеризованого суспільства й забезпечити йому гід­не місце в цьому суспільстві. Тому не можна не погодитися з тим, що інфор­матизація впливає на образ і якість життя всіх членів суспільства, як на інди­відуальному, так і на організаційному рівні, на робочому місці та у побуті. Добре це чи погано, але вона є силою, що не просто трансформує життя ці­лих співтовариств, але сприяє перебудові самого процесу відносин між лю­дьми.

1.2. Мета та завдання дисципліни

Як видно з попереднього підрозділу, інформаційні технології вже не можна розглядати як щось приналежне винятково світу техніки, тому що во­ни настільки глибоко проникли в життя людей, уплелися в саму тканину її повсякденності, що вичленувати їх із загального світоглядного й культуроло­гічного контексту вже не бачиться можливим. Єдиний шлях - прийняти світ таким, який він є, і підкоритись його законам і правилам. А правила ці грани­чно прості: або людина вивчає, щонайменше, основи інформатики і рухаєть­ся далі разом з усім суспільством, або вона їх ігнорує, і в результаті неминуче виявляється «на узбіччі». Навчальна дисципліна «Інформаційні системи та технології» побудована так, щоб дати студентові, безпосередньо не зв'язано­му по роду своєї спеціальності із цифровою обробкою інформації, той міні­мум знань, що дозволить йому надалі успішно адаптуватися до сучасного інформатизованого світу.

Мета курсу «Інформаційні системи та технології» - формування у сту­дентів стійких знань в області побудови сучасних інформаційних систем і технологій, а також вироблення навичок створення баз даних (БД) з викорис­танням сучасних систем управління базами даних (СУБД) і банків даних.

Дана дисципліна відіграє важливу роль у виробленні у студентів про­фесійних знань, умінь і навичок. Вона відноситься до блоку фундаменталь­них навчальних дисциплін й опирається на знання студентів, отримані при вивченні інформатики й вищої математики. Відомості, набуті студентами, що освоїли дану дисципліну, повинні бути розвинені при вивченні інших пред­метів. Вони стануть основою для самостійного освоєння нових, створюваних інформаційних систем та інноваційних технологій.

Глибокі знання в області інформаційних систем і технологій за­безпечать майбутнім бакалаврам і фахівцям високу конкурентноздатність на ринку праці й ефективне виконання своїх професійних обов'язків.

Курс «Інформаційні системи та технології» припускає вивчення основ­них дій з популярними СУБД Excel й Access, а також організацію їхньої вза­ємодії.

Дисципліна носить практичну спрямованість й у процесі її вивчення передбачається виконання розрахунково-графічної роботи, що виробляє у студента самостійність і на­вички в побудові окремих елементів інформаційних систем.

1.3. Терміни та визначення

В основі навчальної дисципліни «Інформаційні системи та технології» лежать терміни й визначення, з одного боку, що мають широке тлумачення, а з іншого боку - нормовані державними стандартами. До таких стандартів відносяться, зокрема, ДСТУ 2481-94 «Системи обробки інформації. Інтелекту¬альні інформаційні технології. Терміни й визначення», ДСТУ 2941-94 «Сис¬теми обробки інформації. Розробка систем. Терміни й визначення» і багато інших.

У наш час є безліч різних тлумачень терміна «інформація». Тому наве¬демо кілька визначень даному поняттю, як ключовому в назві даної дисцип¬ліни.

Інформація (від латинського informatio - роз'яснення, виклад), спочат­ку - відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т.д.). Із середини XX сто­ліття - загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людь­ми, людиною й автоматом, автоматом та автоматом, обмін сигналами у тва­ринному й рослинному світі, передачу ознак від клітки до клітки, від органі­зму до організму; одне з основних понять кібернетики.

Інформація, одна з основних універсальних властивостей предметів, явищ, процесів об'єктивної дійсності, людини й створених нею керуючих ЕОМ, що полягає в здатності сприймати внутрішній стан і впливи навколиш­нього середовища й зберігати певний час результати, перетворювати отрима­ні відомості й передавати результати обробки (перетворення) іншим предме­там, явищам, процесам, машинам, людям.

Інформація (для процесу обробки даних), будь-які знання про предме­ти, факти, поняття і т.п. проблемного середовища, якими обмінюються кори­стувачі системи обробки даних.

Як видно, інформація одержала настільки широке поширення в житті цивілізації, що для неї недостатньо одного визначення. Аналогічна ситуація має місце із другим ключовим поняттям - «система». В інформатиці цей тер­мін широко розповсюджений і має безліч змістових значень. Найчастіше він використається стосовно набору технічних засобів і програм. Системою мо­же називатися апаратна частина комп'ютера або безліч програм, призначених для вирішення конкретних прикладних завдань, доповнених процедурами ведення документації й керування розрахунками.

Система (від грецького systema - ціле, складене із частин; з'єднання), безліч елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, що утворять певну цілісність, єдність. Виділяють матеріальні й абстрактні сис¬теми.

Перші розділяються на системи неорганічної природи (фізичні, геоло­гічні, хімічні, технічні й ін.) і живі системи (біологічні системи - клітки, тка­нини, організми, популяції, види, екосистеми); особливий клас систем - соці­альні системи (від найпростіших соціальних об'єднань до соціальної структу­ри суспільства). Абстрактні системи - поняття, гіпотези, теорії, наукові знан­ня про систему, лінгвістичні (мовні), формалізовані, логічні системи та ін. У сучасній науці дослідження систем різного роду проводиться в рамках сис­темного підходу, загальної теорії системи, різних спеціальних теорій систем, у кібернетиці, системотехніці, системному аналізі і т.д.

У державних стандартах два розглянутих терміни поєднуються в єдине поняття - «інформаційна система». Запишемо його визначення.

Інформаційна система, система, що аналізує пам'ять і маніпулює ін­формацією про проблемну область.

Додавання до поняття «система» слова «інформаційна» відбиває мету її створення й функціонування. Інформаційні системи забезпечують збір, збері­гання, обробку, пошук, видачу інформації, необхідної в процесі прийняття рішень завдань із будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми й створювати нові продукти.

Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання в якості основного технічного засобу переробки інформації персонального комп'ютера. У великих організаціях поряд з персональним комп'ютером до складу технічної бази інформаційної системи може входити мейнфрейм (mainframe) або супер-ЕОМ. Крім того, технічне втілення інформаційної сис­теми саме по собі нічого не значить, якщо не враховано роль людини, для якої призначено вироблену інформацію і без якої неможливі її одержання й обробка.

Необхідно розуміти різницю між комп'ютерами й інформаційними сис¬темами. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інструментом для інформаційних систем. Інформаційна система немислима без персоналу, взаємодіючого з комп'ютерами й телекомунікацій.

Крім вищенаведених основних, розглянемо також інші терміни, що мають відношення до дисципліни «Інформаційні системи та технології». До їхнього числа відносяться наступні.

Технологія (від грецького techne - мистецтво, майстерність, уміння), сукупність методів, способів і прийомів одержання, обробки або переробки сировини й напівфабрикатів з метою отримання готової продукції; наукова дисципліна, що вивчає механічні, фізичні, хімічні й інші зв'язки й закономір­ності, що діють у технологічних процесах. Іноді технологією називають та­кож самі заходи щодо видобутку, обробки, транспортування, зберігання, кон­тролю, що є частиною загального виробничого процесу.

Інтелектуальна інформаційна технологія, прийоми, способи й мето­ди виконання функцій збору, зберігання, обробки, передачі й використання знань.

Дані, інформація, оформлена у формалізованому вигляді, зручному для пересилання, інтерпретації або обробки за участю людини або автоматичних засобів.

База даних, сукупність взаємозалежних даних, організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб з ними міг працювати користувач.

Система управління базами даних, сукупність програмних та мовних засобів, які забезпечують керування базами даних.

Знання, сукупність фактів, закономірностей, відносин і евристичних правил, що відображає рівень поінформованості про проблеми деякої пред­метної області.

База знань, упорядкована сукупність правил, фактів, механізмів виво¬ду й програмних засобів, що описує деяку предметну область і призначена для роботи з накопиченими в ній знаннями.

Система управління базою знань, сукупність програмних та апарат¬них засобів для організації й ведення бази знань.