- •Самостійна робота
- •Тема 1.1.
- •4 Години
- •Методичні рекомендації
- •1. Основні функції соціології як науки.
- •Питання для самоперевірки
- •2. Соціологія і проблема наукового управління суспільством.
- •3. Значення соціології для вирішення соціально – економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •6 Годин
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1.2
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •2. Економічні процеси і їх характеристика.
- •Методологічні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоконтролю
- •Методологічні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Методологічні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Питання 3. Наслідки соціальних конфліктів.
- •Методологічні рекомендації
- •1. Суть поняття «молодіжна культура».
- •Питання для самоперевірки
- •2. Функції соціології молоді.
- •Студентська сім’я, її суттєві особливості.
- •Методологічні рекомендації
- •1. Програма соціологічного дослідження.
- •Питання для самоперевірки
- •2. Методологічний та процедурний розділи програми соціологічного дослідження.
- •Питання для самоперевірки
Методичні рекомендації
Питання 1. Масова культура. Субкультура.
Ма́сова культу́ра (або по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».
Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував у 1941 році німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з'являється скорочене слово «маскульт» (англ Masskult), яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд..
Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я — особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про цю культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті.Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.
Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було характерне довге волосся, а для панків – вистрижена голова зі смужкою волосся посередині, яка називається "ірокез". Чи от інша ілюстрація – скінхеди своїм взуттям вважають тільки черевики фірми "Dr. Martins", а байкери не визнають черевиків і воліють навіть влітку ходити в шкіряних чоботях, і бажано з кованою підошвою.
Найчастіше субкультури виникають довкола певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері музичних стилів, способу життя, ставлення до якихось соціальних явищ. Ідейний центр формує цілісну картину світу, ставлення до нього, випрацьовує спеціальні тексти, які набувають статусу культових (або у когось запозичує ці тексти і проголошує їх такими, що пасують до їхнього вчення, як було з роботами Карлоса Кастанеди, які писалися ним зовсім не для хіпі, але які хіпі визнали за свої, головно через те, що в них багато йшлося про вживання галюциногенних речовин).
