8Принцип можливості перевірки психології

Як і кожна наука, що є галуззю людського пізнання, психологія, крім предмету, має ще й свої методи дослідження.

Метод - це спосіб осягнення сутності предмета, пізнання за допомогою системи пізнавальних та перетворювальних засобів перетворювань і принципів.

Центральним емпіричним методом універсальної групи є метод спостереження. Цей метод полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з'ясуванні їх смислу.

Провідне місце серед методів психологічного дослідження (а загалом і всього наукового пізнання) займає експеримент. Такий метод характеризується можливістю активного втручання в досліджувану ситуацію з боку дослідника. Експериментальний метод поділяється на два види: природний експеримент, лабораторний експеримент.

Природний експеримент являє собою ніби проміжну ланку між методом спостереження та лабораторним експериментом. При використанні цього методу у звичайних життєвих умовах дослідник піддає експериментальному впливу умови, в яких протікає явище, що вивчається, а саме явище спостерігається в його природному виявленні.

Лабораторний експеримент проходить в штучних (лабораторних) умовах, коли експериментатор сам: ініціює лікувальний процес, організовує ситуацію; штучно моделює всі необхідні умови, використовує спеціальну апаратуру. Залежно від рівня втручання дослідника у перебіг психічних явищ експеримент може бути: констатуючим - психічні явища вивчаються без втручання експериментатора; формуючим, коли психічні явища вивчаються у процесі "штучного" цілеспрямованого розвитку із використанням різноманітних заходів. За схемою констатуючого експерименту можна також вивчати природу психічних властивостей у процесі їхнього розвитку, застосовуючи так звані поперечні та поздовжні зрізи.

9. Труднощі та помилки при аналізі субєктом власних психічних особливостей і можливостей

Які суб'єктивні труднощі і помилки можуть виникати при аналізі суб'єктом власних психічних особливостей і можливостей?

(Веккер, 1998).

 Предметність: вважається, що психічний процес об'єктивно протікає у своєму органі-носії - нервової та м'язової системах організму, - а в своїх кінцевих, результативних параметрах будується суб'єктивно і тільки в термінах (образах, поняттях) властивостей і відносин зовнішніх

об'єктів. «Процесуальна динаміка механізму та інтегральна характеристика результату психічного процесу віднесені до різних предметів: перша - до органу, другий - до зовнішнього об'єкта». (Слід зауважити, що з локалізацією психічних процесів в нервовій системі згодні далеко не всі!) -

неявность нейрофизиологического субстрату, необхідно го для реалізації психічних процесів: носію пси Хікі не представлена ??внутрішня динаміка змін з стоянь власних органів, які забезпечують реа лізацію психічного процесу. -

Чуттєва недоступність ', психічні процеси недо ступні прямому чуттєвого спостереженню. Людина не посередньо не сприймає свої психічні про процесу, йому безпосередньо відкриваються лише результа ти їх реалізації - образи предметного світу, поняття, цілі, а також пов'язані з ними переживання. -

Спонтанна активність психіки, яка не завжди подчи нена контролю з боку суб'єкта і прямо не випливає з фізичних, фізіологічних, біологічних, соціо логічних та інших законів.

Цей список можливих відмінних ознак психічних явищ може бути продовжений. І не з усіма ознаками погодяться представники різних напрямків психології. Так, наприклад, Л. С. Виготський у своїх роботах вказує, що психіка людини початково формується у зовнішніх формах спілкування і діяльності з іншими людьми. А в роботах А. Н. Леонтьєва (1965, 1983) і П. Я. Гальперіна (1998, 2002) вказується, що початково всі форми психіки або в еволюційному плані, або в онтогенезі формуються між суб'єктом і об'єктивним предметним світом як результат орієнтовних складових виконуваних дій. А в якості основного ознаки психічних явищ відзначається їх функціональна спрямованість на забезпечення активної орієнтування суб'єкта у зовнішній середовищі існування або внутрішньому середовищі власного організму.