3.Класифікація потреб.
Щоб жити,треба споживати.Це основа поняття «потреба».Для задоволення своїх потреб людина здатна робити мотивовані вчинки.Це формує коло її інтересів,рівень потреб,ступінь залежності .З кожним роком з розвитком науково-технічного процесу задовільнити свої потреби людству все важче.Потреби існують у всіх :у людини в залежності від ступіня її соціального рівня,у підприємств різного масштабу,у держав,у політичних та економічних міждержавних союзів .Особливостю поняття «потреба»є її необмеженість. Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби - це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей і т.д.
За способом задоволення виділяють:
індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.;
- колективні - ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін);
- суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.
За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:
- абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством;
- дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;
- платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів
-25-
населення).
Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:
* матеріальні і духовні;
* загальні і конкретні;
* поточні та перспективні;
* задоволені і незадоволені;
* дійсні та абсолютні.
Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.
Широко відома класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Він поділив їх на нижчі та вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Після цього індивід прагне безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб входять прагнення належати до певного кола людей, відчувати їх підтримку. Задоволення цієї потреби викликає прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах оточуючих. Найвищою потребою у другій групі є прагнення людини до самореалізації. Визначальними є економічні потреби, тобто той внутрішній мотив, що спонукає людину до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім’ї.
Також потреби можна розглядати з різних точок зору залежно від мети економічного аналізу, тому існує їх класифікація за низкою критеріїв:
1) за роллю у відтворенні людини: матеріальні, духовні і соціальні;
-26-
2) з точки зору рівня їх розвитку: елементарні, пов'язані з людиною як продуктом природи, та вищі, що характеризують людину як продукт суспільних відносин; за цим же критерієм розрізняють базові та потреби зумовлені розвитком цивілізації;
3) за суб'єктами реалізації: особисті, колективні та суспільні потреби, які також можуть мати споживчий або виробничий характер;
4) щодо можливостей задоволення: дійсні, реалізація яких можлива в даний період, і перспективні, які можуть бути реалізовані в майбутньому.
Дослідивши основні рушійні сили соціально-економічного розвитку суспільства - потреби - ми виявили, що основними серед них є саме економічні потреби, які й спонукають людину до економічної діяльності. Визначаючи спрямованість потреб, потрібно виходити з того, що відтворення людини є обміном речовин з природним середовищем, який потрібно постійно підтримувати у динамічній рівновазі. Ця рівновага характеризується системою певних параметрів, що мають допустимі й оптимальні значення. Відхилення від цих значень породжує стан напруження, спонукаючи до дії з метою його подолання. Такий стан можна назвати потребою. Ми виявили, що потреби людини ніколи не стоять на місці, а знаходяться в динамічному розвитку, зростаючи відповідно до задоволення попередніх і цим самим стимулюючи розвиток виробництва. Але оскільки ресурси обмежені, то виникає протиріччя між безмежними потребами і недостатньою кількістю засобів для їх задоволення. Таким чином, постає проблема вибору. Економічні потреби виявляються в економічних інтересах, в той час як останні спонукають економічних суб’єктів до задоволення цих потреб. Лише взаємозв’язок цих двох економічних категорій і є джерелом активності суб’єктів економіки. На потреби людей впливає безліч різних чинників: соціальні і економічні умови, рівень розвитку виробництва, що історично склалися звички, умови життя, побуту, праці, національні особливості і т.д. Для будь-якого підприємця дуже важливо розуміти структуру потреб, що означає:
-27-
- Визначення причин виникнення потреб, їх існування та вимірювання;
- Визначення місця потреб і перспектив на ринку, а також комерційні можливості їх розробки.
Абсолютні потреби (перший рівень) - абстрактні по відношенню до конкретних споживчих вартостей, висловлюють потенційну споживчу силу суспільства (потреби в їжі, житло, духовний розвиток і т.п.)
Справжні потреби (другий рівень) - мають відносний характер і відображають потреби в реальних предметах, якими суспільство володіє або може розташовувати в доступній для огляду перспективі - реальна споживча сила суспільства
Платоспроможні потреби (третій рівень) - обмежені не тільки наявної товарною масою, але також рівнем грошових доходів і цінами на товари - фактично реалізована споживча сила суспільства, тобто досягнутий рівень задоволення абсолютних і дійсних потреб тими благами і можливостями, які існують в даний момент як результат суспільного розвитку.