2.Поняття про флору, біосферу і екосистему.

Флора (новолат. flora, від лат. Flora — Флора, богиня квітів і весни в римській міфології; від лат. flos, род. відмінок, floris — квітка) — історично складена сукупність видів рослин, що ростуть або росли в минулі геологічні епохи на певній території (України, Карпат, культурна флора тощо).

Флору слід відрізняти від ро­слинності — сукупності різних рослинних співтовариств (фітоце­нозів). Наприклад, у флорі помірної зони Північної півкулі багато представлені види родин вербових, осокових, злаків, жовтецевих, складноцвітих та інших; із хвойних — соснові й кипарисові, а в рослинності — рослинні угруповання тундри, тайги, степу тощо. Історично розвиток флори безпосередньо зумовлений проце­сами видоутворення, витіснення одних видів рослин іншими, міг­раціями рослин, їх вимиранням тощо. Кожній флорі притаманні специфічні властивості — різноманітність видів, які її складають (багатство флори), вік, ступінь автохтонності, ендемізм тощо. Відмінності між флорами певних територій пояснюються в першу чергу геологічною історією кожного регіону, а також відміннос­тями в орографічних, ґрунтових і особливо кліматичних умовах. За територіальними рангами серед сучасної флори виділяють флору Землі (налічує близько 375 тис. видів, у тому числі близько 250 тис. видів квіткових рослин), флори окремих материків і їх частин, острівні флори, флори гірських систем тощо, а також флори держав і окремих адміністративних регіонів. Крім того, розглядають флори окремих систематичних підрозділів, напри­клад, флору водоростей, флору мохів, викопні флори та інші.

Біосфера- оболонка Землі, що включає нижню частину атмосфери (тропосферу), всю гідросферу ( прісні і морські води) і верхню частину літосфери Землі, заселених живими організмами. Верхня межа біосфери розташована на висоті 6 км над рівнем моря, нижня – на глибині 15 км у товщі земної кори і 11 км в океані.

Екосистема – сукупність організмів та умов їх існування, які перебувають у закономірному зв’язку одного з одним й утворюють систему взаємозумовлених біотичних, абіотичних явищ та процесів. Складна незамкнена система живих і неживих компонентів природи, які взаємодіють шляхом обміну речовиною та енергією в межах однорідної ділянки земної поверхні.

3. Типи природних екосистем і природної рослинності(фітоценози).

Залежно від природних і кліматичних умов можна виділити три групи і ряд типів природних екосистем — біомів.

Біом — сукупність різних груп організмів і середовища їх проживання в певній ландшафтно-географічній зоні (наприклад, в тундрі, тайзі, степу і т. д.). В основі класифікації для наземних екосистем лежить тип природної (вихідної) рослинності, для водних екосистем — гідрологічні та фізичні особливості (за Ю. Одумом, 1986).

Наземні екосистеми:

• тундра: арктична і альпійська;

• бореальні хвойні ліси (тайга);

• листопадні ліси помірної зони (широколистяні ліси);

• степ помірної зони;

• чапараль (райони з дощовою зимою і посушливим літом);

• тропічні злаковники (грасленд) і савана;

• пустеля: трав'яниста і чагарникова;

• напіввічнозелений сезонний (листопадний) тропічний ліс (райони з вираженими вологим і сухим сезонами);

• вічнозелений тропічний дощовий ліс.