9. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями.

Адміністративне право і теорія держави та права

Теорія держави та права визначає основоположні засади, базис, фундамент для регулювання, а адміністративне право базується на загальнотеоретичних засадах, що можуть бути застосовані до його сфери регулюючого впливу. Загальнотеоретичне підґрунтя мають положення щодо природи та змісту суспільних відносин, які становлять предмет адміністративного права, щодо структури норм адміністративного права, щодо системи джерел адміністративного права, щодо системи адміністративно-правової галузі тощо.

Адміністративне та конституційне право. Конституційні норми є основоположними, базовими для адміністративного права, в сфері якого вони знаходять свою конкретизацію, практичне втілення. Між ними спостерігаються відмінності у методі правового регулювання. Конституційне право регулює відносини, які перебувають у статичному стані. Адміністративне право регулює ті самі відносини, але в їхньому розвитку, у стані реалізації.

Адміністративне та фінансове право. Тут спостерігається схожість у методах правового регулювання й розбіжність у предметах правового регулювання. Фінансове право регулює відносини, які складаються у процесі мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання коштів, що становлять національний дохід держави. Адміністративне право регулює державні процедурні правила здійснення фінансових справ, організаційні структури, форми фінансових відносин тощо. Таким чином, фінансове право регулює відносини щодо розподілу фінансів, а адміністративне право - організаційно-процедурні питання роботи фінансових органів, тобто фінансове право регулює фінансові відносини як особливий різновид економічних відносин, а адміністративне право - відносини адміністрування в галузі фінансів.

Адміністративне та кримінальне право. Зазначені галузі національного права мають схожий метод правового регулювання - імперативний метод. Однак для адміністративного права імперативний метод дістає вияв переважно у формі владних приписів (зобов'язань у сфері публічного адміністрування), а для кримінального права притаманним способом правового регулювання є встановлення заборон. Норми і адміністративного, і кримінального права спрямовані на врегулювання деліктних відносин - суспільно небезпечних (кримінальне право) та суспільно шкідливих (адміністративне право). Схожими також є конструкції юридичної відповідальності в адміністративному та кримінальному праві (як, наприклад, щодо складу правопорушення). Варто зазначити, що деякі протиправні діяння є суміжними (наприклад, хуліганство і дрібне хуліганство), а різниця полягає у ступені їх суспільної небезпеки (шкідливості).

Адміністративне та цивільне право Галузі різняться за характером інтересу, що є основою тих або інших правовідносин. Якщо переважає публічний інтерес, правовідносини належать до публічного права, якщо приватний - до приватного права. Адміністративне право - складова публічного права, цивільне право - приватного права. Спостерігається деяка схожість у предметі правового регулювання, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми адміністративного права регулюють відносини майнового характеру з адміністрування державного майна, адміністративно-правову діяльність з організаційно-владного розпорядження майном. Більш суттєві розбіжності спостерігаються у методах правового регулювання. Сторони цивільно-правових відносин рівноправні, сторони адміністративно-правових відносин підпорядковані одна одній.

Адміністративне та сімейне право. Для сімейного права як галузі приватного права властивий приватноправовий характер відносин, що становлять його предмет, а також використання диспозитивного методу при регулюванні відповідних відносин, які виникають переважно між приватними особами. Однак реалізація прав та обов'язків в сімейному праві в необхідних випадках забезпечується втручанням органів публічної адміністрації, діяльність яких регулюється адміністративно-правовими нормами. Таким чином, певна частина сімейних відносин регулюється нормами адміністративного права: державна реєстрація актів цивільного стану, передача дітей на усиновлення, контроль за умовами, в яких вони проживають і виховуються, функціонування державних органів опіки і піклування.

Адміністративне та екологічне право. Екологічному праву притаманний адміністративно-правовий метод регулювання суспільних відносин щодо охорони та використання природних ресурсів, а також забезпечення екологічної безпеки. Схожим є також суб'єктний склад адміністративно-правових та еколого-правових відносин, а саме наявність суб'єкта публічної адміністрації (наприклад, щодо дозвільної системи в екологічній сфері, щодо експертної діяльності в екологічній сфері, щодо інформаційної діяльності в екологічній сфері, щодо облікової діяльності в екологічній сфері тощо). Варто також зазначити, що деякі інститути адміністративного права є складовою еколого-правового механізму охорони навколишнього природного середовища (контроль, нагляд, примус, адміністративна відповідальність).

Адміністративне та митне право. Для митного права притаманним є адміністративно-правовий метод правового регулювання, в якому домінуючими засобами є владні приписи та заборони у сфері митної справи. Нормами адміністративного права визначається статус суб'єктів публічного адміністрування в митній сфері, регулюються відносини щодо застосування заходів примусу при здійсненні митного контролю, у тому числі заходи адміністративної відповідальності. Також адміністративно-правовий характер мають норми, що визначають види митних режимів та умови переміщення товарів через митний кордон у відповідному режимі. Таким чином, адміністративне право є базовим щодо митного права.

Адміністративне та трудове право. Зближує правові галузі нерівноправність суб'єктів правовідносин (одна сторона наділена владно-організаційними повноваженнями щодо іншої). Отже, методи правового регулювання адміністративно-правових та трудових відносин є тотожними, а розбіжності спостерігаються у предметах правового регулювання. Трудове право регулює трудові відносини учасників, тобто відносини, що виникають у процесі праці. Адміністративне право регулює аспекти публічного адміністрування трудової діяльності, тобто організацію, координацію, адміністрування трудового процесу. Норми трудового права визначають статус працівників як учасників трудового процесу, а норми адміністративного права - державно-службові відносини.