1. Мета, завдання та результати (компетенції) вивчення дисципліни, її місце у навчальному процесі.

Вивчення історії України - важлива ланка в підготовці висококваліфікованих спеціалістів нової генерації. В ґрунтовному, вдумливому вивченні національної історії українського народу - запорука формування національної свідомості громадянина незалежної України.

Формування національної свідомості молодої людини - завдання складне. Останнім часом з’явилося чимало наукових і науково-популярних праць, як істориків минулого так і сучасних. Подані в них матеріали нерідко мають дискусійний чи полемічний характер, потребують уточнень, глибокого вивчення. Це ускладнює процес засвоєння фактів і подій нашого далекого й недавнього минулого.

Курс історії України побудований на засадах історизму, а не ідеологічних догм. Основне завдання курсу навчити думати, аналізувати, бачити історичні події в їх розвитку і взаємозв’язках, використовувати знання наук тісно пов’язаних з історією як філософія, політологія, соціологія, психологія, релігієзнавство.

Вивчення дисципліни включає лекційні та семінарські заняття під керівництвом викладача, а також самостійне вивчення студентами окремих питань, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє розвитку самостійного наукового мислення.

Метою та завданням самостійної роботи студентів при вивченні історії України є:

- отримання глибоких та міцних знань, необхідних для формування національної самосвідомості;

- уміння аналізувати історичні процеси, події, факти, користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки;

- опрацювання першоджерел, робота з довідковим матеріалом, з періодичною пресою.

Вивчивши дисципліну студенти повинні:

знати - історичне минуле та сьогодення українського народу в контексті історії слов’янських народів;

- витоки української нації та її місце у загальнолюдських процесах;

- основні етапи формування української державності, діяльність окремих історичних осіб, хронологію історичних подій.

вміти - аналізувати і оцінювати соціальні процеси, що відбуваються в Україні.

Основні етапи самостійної роботи

1. Знайомство з програмними питаннями, які винесені на самостійне вивчення.

2. Робота з навчальною літературою.

3. Звичне запам’ятовування матеріалу, виділення основного матеріалу.

4. Ознайомлення з першоджерелами, з публікаціями в періодичній пресі з проблем, які є предметом вивчення.

5. Опрацювання додаткової літератури.

6. Конспектування, складання тез, нотаток, розгорнутих планів, структурно-логічних схем.

7. Самоперевірка вивченого матеріалу.

8. Отримання консультації у викладача ( при необхідності).

Основні форми самостійної роботи

1. Опрацювання навчальної літератури у відповідності до рекомендацій

2. Складання конспекту тез, розгорнутого плану, структурно-логічних схем, які розкривають суть питання , що вивчається

3. Коротке конспектування першоджерел, яке розвиває творче мислення студентів, поглиблює їх знання, формує власну думку, власну оцінку тих чи інших подій в історії

4. Підготовка творчих завдань у вигляді презентацій, рефератів, фіксованих відповідей, тестів дає можливість більш глибоко вивчити питання, проаналізувати окремі події, вчить студентів робити висновки, узагальнення