1.5. Функція введення даних scanf

За допомогою функції scanf відбувається зчитування значень із стандартного пристрою вводу (клавіатури) і присвоєння їх змінним вихідної програми.

Приклади:

int x;

. . . . .

scanf(“%d”, &x); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу */

int x;

double y;

. . . . .

scanf(“%d %lf ”, &x, &y); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу, а змінній y – значення типу double */

1.6. Функція виводу даних printf.

За допомогою функції printf здійснюється вивід інформації на дисплей. Синтаксис виклику функції printf має наступний вигляд:

printf (керуючий текстовий рядок, аргумент1, аргумент2,…);

У керуючому текстовому рядку може міститися інформація двох різних видів:

• символи що друкуються текстуально;

• специфікації формату;

аргумент1, аргумент2… – параметри що виводяться, які можуть бути змінними, константами чи виразами, що обчислюються перед виводом на друк.

У випадку виводу текстового фрагменту на екран дисплея, керуючий текстовий рядок являє собою текстовий фрагмент.

Наприклад:

printf (“ Текстовий рядок ”);

У цьому випадку на екран буде виведено текстовий рядок.

У випадку виводу числових даних на екран дисплея, керуючий текстовий рядок повинен містити специфікації формату. Окрім того, після керуючого текстового рядка необхідно задати список аргументів, кількість яких повинна відповідати кількості специфікацій формату. Перший аргумент співставляємо з першою специфікацією формату, другий аргумент – з другою і т.д.

Приклад:

printf (“ Значення змінних а = %d та b = %lf ”, x, y);

де “значення змінних a = та b = ” – текстовий рядок, що містить специфікації формату %d і %lf .

x, y – аргументи.

Інформація, що буде виведена на екран дисплею, матиме вигляд (вважається, що x та y було попередньо присвоєно відповідні значення 5 та 3.14):

Значення змінних а = 5 та b = 3.14

Специфікація формату визначається типом аргумента згідно з табл. 4

Таблиця 4

Специфікація формату	Тип аргумента
%і або %d	цілий знаковий
%с	символьний
%s	текстовий рядок
%e	з плаваючою крапкою (eкспоненціальний запис)
%f	з плаваючою крапкою (десятковий запис)
%lf	з плаваючою крапкою подвійної точності (десятковий запис).
%u	цілий беззнаковий

1.7. Структура типової програми

#include <stdio.h> /* включення файлів stdio.h та math.h */

#include <math.h> /* у вихідну програму*/

void main(void) /* визначення головної функції*/

{

int x = 5; /* визначення змінної х (оголошення з ініціалізацією

значення */

double y, z; /* оголошення змінних у та z*/

scanf( “%lf”, &y ); /* зчитування з клавіатури значення типу double та присвоєння його змінній y */

z=x+pow(y,2);

printf(“x = %d, z = %lf ”, x, z ); /* вивід на дисплей значень змінних x та z */

}