- •3. Доїння, первинна обробка та переробка
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Визначення параметрів доїльних апаратів
- •3.3. Розрахунок продуктивності вакуум-насоса
- •3.4. Теплові процеси при постійній температурі навколишнього середовища
- •Температури молока молока
- •3.5. Процес теплообміну при змінній температурі навколишнього середовища
- •3.6. Протитечійний охолоджувач молока.
- •3.7. Геометрія витискаючого барабана пастеризатора
- •3.8. Елементи розрахунку молочного сепаратора
- •3.9. Продуктивність сепаратора
- •3.10. Критична кутова швидкість вала барабана сепаратора
- •3.11. Потужність, що споживається при запусканні сепаратора
- •3.12. Момент інерції барабана сепаратора (на біфілярному підвісі)
- •4. Скатні поверхні
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Параметри скатної плоскої поверхні у вигляді жолоба
- •43. Криволінійна скатна поверхня
- •4.4. Скатна поверхня для яєць при утриманні курей-несучок
3.2. Визначення параметрів доїльних апаратів
Важливими
параметрами доїльного апарату являються
частота пульсацій та співвідношення
між ними. Дані параметри являються
Функцією часу
,
що впливає на зміну вакууму пульсатора
доїльного апарату. Номінальний вакуум
в системі позначимо h,
найменший
–
h1,
найбільший - h2.
Графічно
процес утворення вакууму х
з
протіканням часу
в камері пульсатора зображено на рис.3.1.
Рис. 3.1 Графік процесу Рис. 3.2 Графік зміни вакууму
утворення вакууму
Швидкість
відсмоктування повітря із системи та
утворення вакууму в камері пульсатора
пропорційні залишившись різниці тисків
h-x в будь-який проміжок часу . Тоді
(3.1)
де
-
коефіцієнт
пропорційності, який залежить від об'єму
глухої камери і параметрів трубок, через
які відкачується повітря.
Після інтегрування диференціального рівняння в зазначених нижче межах:
,
маємо
,
звідкіля
.
(3.2)
При впуску повітря в камеру, яка знаходиться під вакуумом (рис.3.2), швидкість зміни вакууму при цьому описується наступним диференційним рівнянням:
,
(3.3)
де
- коефіцієнт
пропорційності.
Після розділу змінних та інтегрування в нижче зазначених межах
,
маємо
,
звідки
.
(3.4)
Час
відповідає
такту ссання, а час
- такту тиску. Продовження всього
пульсаційного циклу визначається
наступним рівнянням:
.
Відомо, що частота пульсацій п виявляється величиною, оберненою подовженню пульсаційного циклу, тобто
.
(3.5)
Співвідношення поміж тактами визначається виразом
,
(3.6)
де
.
Доцільно провести заміну значення вакууму параметрами пульсатора - діаметрами верхнього і нижнього клапанів і мембрани.
В тому випадку, якщо сила, діюча на мембрану, урівнюється силою, діючою на верхній клапан в момент переключення, можна записати наступну рівність:
,
(3.7)
де
- діаметр
мембрани,
-
діаметр
верхнього клапана.
У випадку, коли наступає момент переключення клапанів з крайнього верхнього в крайнє нижнє положення, сили, діючі зі сторони Мембрани і нижнього клапана, урівнюються:
,
(3.8)
де
-
діаметр
нижнього клапана.
Виконуючи заміну в рівняннях (3.5) і (3.6) величин вакууму з урахуванням (3.7) і (3.8), отримуємо значення частоти пульсацій і співвідношення між тактами відповідно в наступному вигляді:
,
(3.9)
.
(3.10)
З приведених рівнянь витікає, що частота пульсацій та співвідношення між тактами знаходяться в певній залежності від головних розмірів мембрани та клапанів пульсатора.
Приклад.
Знайти частоту пульсацій доїльного
апарату "Волга" при таких параметрах
пульсатора:
=4,5см,
=3см,
=1,2см,
=0,55,
=0,43см.
Після підстановки згаданих параметрів
в рівняння (3.9) маємо
=0,93
кол/с, або 56 кол/хв. Цей апарат розрахований
на
=60
кол/хв.
