1. Шумовий (акустичний) режим об’єкта

• Стан об’єкта(окреме приміщення, будинок, територія), до якого висуваються певні вимоги щодо рівня шумового забруднення, і характеризується фактичними сумарними рівнями шуму, створюваного всіма наявними (внутрішніми і зовнішніми) джерелами, що впливають на даний об’єкт. Шумовий режим відповідає нормативному, якщо сумарні рівні шуму від усіх джерел не перевищують допустимих значень, встановлених санітарно-гігієнічними нормативами

1. Шумозахисне вікно

• Вікно ізспеціальним вентиляційним пристроєм з функцією шумоглушіння, що забезпечує підвищену звукоізоляцію з одночасним забезпеченням нормативного повітрообміну в приміщенні

1. Шумозахисний екран

• Споруда у вигляді штучної стінки, земляного насипу,виїмки, галереї тощо, яку встановлюють (споруджують) уздовж автомобільних доріг, залізниць або біля окремих шумних об’єктів з метою зниження шуму на прилеглій території

28. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ

29. Планування і забудову територій населених пунктів, проектування будинків і споруд різного призначення,лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо потрібно здійснювати згідно з вимогамиДСП 173, ДБН 360, ДБН А.2.2-1, ДБН Б.2.4-1, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9,ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-15,ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-20,ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.3-4 тачинних нормативних документів і законодавчих актів України [1–3] щодо забезпечення захисту людей від шкідливого впливу шуму.

30. Забезпечення на території житлової забудови, промислових підприємств, ландшафтно-рекреаційних територіях і в приміщеннях, де перебувають люди, шумового режиму, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, повинно здійснюватись шляхом застосування містобудівних, архітектурних, об’ємно-планувальних, конструктивних, технічних, технологічних рішень, адміністративно-організаційних заходів та комплексу будівельно-акустичних заходів як для об’єктів, що є джерелами шуму, так і для об’єктів, що потребують захисту від шуму.

• Примітка. До комплексу будівельно-акустичних заходів з захисту від шуму відносяться архітектурно-планувальні шумозахисні заходи і акустичні засоби захисту від шуму, які (в залежності від принципу дії) поділяють на засоби звукоізоляції, засоби звукопоглинання, засоби екранування, засоби віброізоляції і глушники шуму.

31. Аналіз і оцінку шумового режиму та розроблення заходів з захисту від шуму треба виконувати при плануванні і забудові населених пунктів і їхніх окремих територій,при проектуванні, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні і експлуатації об’єктівбудівництва, які за своїм функціональним призначенням можуть або створювати надмірний шум, або потребувати захисту від його впливу.

32. Кількісну оцінку шумового режиму треба здійснювати на підставі даних інструментальних вимірювань для об’єктів, що експлуатуються, і за результатами акустичного розрахунку для об’єктів, що проектуються.

33. Захист від шуму із застосуванням будівельно-акустичних засобів проектують на основі визначеного (за результатами акустичного розрахунку або інструментальних вимірювань) необхідного зниження рівнів шуму джерел до допустимих величин, передбачаючи у загальному випадку такі заходи:

а)в цехах і на території промислових підприємств:

1. раціональне архітектурно-планувальне рішення генерального плану підприємства, його окремих цехів і приміщень, яке передбачає максимально можливе віддалення об’єктів, що потребують захисту від шуму (лабораторно-конструкторських корпусів, обчислювальних центрів, адміністративних будинків управлінь тощо), від особливо шумних джерел (випробувальних стендів авіаційних двигунів, газотурбінних установок, компресорних станцій тощо); розміщення допоміжного обладнання (машинних залів, насосних станцій, вентиляційних камер тощо) в окремих приміщеннях, ізольованих від основних цехів; максимально можливе віддалення тихих і малошумних приміщень від приміщень з інтенсивними джерелами шуму всередині будівлі; раціональне розміщення технологічного обладнання і робочих місць, організація захищених від шуму зон для відпочинку;

2. застосування організаційно-технічних заходів, які передбачають застосування малошумного технологічного обладнання і малошумних технологічних процесів, оснащення машин і механізмів засобами дистанційного управління і автоматичного контролю, змінення способів обробки і транспортування матеріалів тощо;

3. застосування внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель (перекриттів, стін, перегородок, дверей, воріт, вікон, технологічних прорізів) з достатньою звукоізоляцією, що забезпечує необхідне зниження шуму, що проникає крізь огородження;

4. застосування звукопоглинальних конструкцій (звукопоглинального облицювання) в шумних приміщеннях;

5. застосування у приміщеннях з інтенсивними джерелами шуму звукоізолювальних кабін спостереження і дистанційного управління та спеціальних боксів для найбільш шумного обладнання;

6. застосування звукоізолювальних кожухів на шумних агрегатах;

7. застосування акустичних екранів, вигородок;

8. застосування глушників шуму в системах вентиляції, кондиціонування повітря та в інших аерогазодинамічних установках;

9. віброізоляцію технологічного обладнання, застосування самостійних віброізольованих фундаментів під устаткування із значними динамічними навантаженнями;

10. застосування вібропоглинальних покриттів на тонкі вібруючі поверхні технологічного обладнання;

11. застосування вібропоглинальнихі звукоізолювальних покриттів шумних повітропроводів і трубопроводів, що проходять через малошумні приміщення;

12. віброзвукоізоляцію місць проходження технологічних комунікацій (труб, повітропроводів тощо) крізь огороджувальні конструкції;

13. застосування акустичних швів (розривів) в конструкціях будівель, перешкоджаючих поширенню структурного шумупо будівельних конструкціях;

б) в житлових і громадських будинках:

1. раціональну орієнтацію будинку відносно постійних інтенсивних зовнішніх джерел шуму з урахуванням вимог щодо забезпечення необхідної інсоляції приміщень згідно з СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360;

14. раціональне об’ємно-планувальне рішення будинку, яке передбачає раціональне розміщення власних джерел шуму (венткамери, індивідуальні теплові пункти, трансформаторні підстанції, холодильне устаткування, компресорні установки тощо) відносно приміщень, що потребують захисту від шуму; локалізацію шумного обладнання в технічних приміщеннях з достатньою звукоізоляцією огороджувальних конструкцій, що забезпечує необхідне зниження рівнів шуму; відокремлення приміщень з джерелами шуму від приміщень з нормованими рівнями шуму допоміжними приміщеннями з ненормованими рівнями шуму або приміщеннями з порівняно високими допустимими рівнями шуму; розташування особливо шумного обладнання в окремих ізольованих прибудовах;

15. застосування внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій, що забезпечують як нормативну, так і необхідну (розрахункову) звукоізоляцію;

16. застосування звукопоглинального облицювання в приміщеннях громадських будинків;

17. застосування глушників шуму в системах вентиляції і кондиціонування повітря;

18. застосування акустичних екранів і звукоізолювальних укриттів для відкрито встановленого шумного обладнання на території, на покрівляхабо на фасадах будинків;

19. віброізоляцію інженерного і санітарно-технічного обладнання будинків;

20. застосування заходівщодо запобігання виникнення і поширення структурного шуму по конструкціях будинку;

в) на території житлової забудови та ландшафтно-рекреаційних територіях:

1. раціональне функціональне і територіальне зонування території населеного пункту з відокремленням сельбищних і рекреаційних територій від шумних промислових, комунально-складських зон, транспортних підприємств, автомобільних доріг і залізниць загальної мережі тощо, спрямоване на забезпечення найбільш сприятливих акустичних умов на прилеглих територіях з нормованими рівнями шуму;

21. дотримання розрахункових санітарно-захисних зон (за фактором шуму) навколо основних стаціонарних джерел шумового забруднення;

22. раціональне планування і організація вулично-дорожньої мережі населених пунктів, районів, мікрорайонів з забезпеченням максимально можливого зменшення зон акустичного дискомфорту від транспортного шуму на території житлової забудови;

23. розташування житлових будинків, дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров’я, будинків-інтернатів для людей похилого віку в зонах, найбільш віддалених від постійних джерел шумового забруднення, на відстанях, обґрунтованих акустичним розрахунком;

24. застосуванняна першійлініїпримагістральноїзабудови шумозахисних будинків-екранів житлового і громадського призначення;

25. застосування штучних шумозахисних екранів та шумозахисних властивостей елементів рельєфу місцевості (пагорби, яри, балки) при прокладанні автомобільних доріг загального користування, залізниць, магістральних вулиць і доріг;

26. забезпечення необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків;

27. застосування шумозахисних смуг зелених насаджень.

34. Проектування захисту від шуму об’єктів цивільного будівництва передбачає:

а)визначення джерел шуму і їх шумових характеристик об’єкта, що проектується (або підлягає реконструкції), та наявних зовнішніх джерел шуму, що впливають на об’єкт проектування (шумні комунальні об’єкти, транспортні потоки, промислові підприємства тощо). Шумові характеристики інженерного обладнання об’єкта приймають за даними технічної документації на відповідне устаткування. У разі відсутності шумових характеристик зовнішніх джерел, їх вплив на об’єкт проектування визначають за результатами інструментальних вимірювань у межах визначеного будівельного майданчика;

б) розрахунок очікуваних рівнів шуму, створюваного джерелами шуму об’єкта на прилеглій території (біля фасадів і в приміщеннях житлових і громадських будинків з нормованими рівнями шуму, на майданчиках відпочинку, територіях шкіл, дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиках тощо);

в) розрахунок очікуваних рівнів шуму в приміщеннях і на території об’єкта, що проектується, від власних і наявних зовнішніх джерел шуму;

г) визначення необхідного зниження рівнів шуму для кожного із джерел об’єкта, які впливають на власні приміщення і на прилеглу територію, та необхідного зниження рівнів шуму зовнішніх джерел на об’єкті проектування;

д) розроблення комплексу будівельно-акустичних заходів із забезпечення нормативного шумового режиму в приміщеннях об’єкта будівництва, що створюється власними і зовнішніми джерелами шуму, та нормативного шумового режиму на прилеглій території, що створюється джерелами шуму об’єкта, який проектується;

е) надання оцінки звукоізоляції внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій з нормованою звукоізоляцією і розроблення, за необхідності, конструктивних рішень щодо її приведення у відповідність до встановлених вимог згідно з розділом 8.

• Необхідне зниження рівнів шуму джерел на об’єкті, що експлуатується, визначають за результатами натурних інструментальних вимірювань.