Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сукупність ліній та розрахункових формул, що є загальними для вс.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

Капюшон, суцільно викроєний з пілочкою, що переходить у шаль

Малюнок 65

Креслення капюшона суцільно викроєного з пілочкою, що переходить у шаль (мал.66)

Малюнок 66

Креслення капюшона суцільно викроєного з пілочкою, що переходить в шаль

В1В3 = Довжина горловини спинки (ростка) з креслення спинки, виміряна по угнутій (відкладаємо ліворуч)

В3В4 = Висота ростка (з креслення спинки) + 1,5 см

В3В5 = Вгб + 3 -5 см (для легкого одягу)

+ 8-12 см (для верхнього одягу)

Якщо вимір Вгб відсутній, то висоту капюшона можна визначити приблизно.

В4В5 (зріст замовника – 4 см)/5

В5В6 = 28-30 см (відкладаємо праворуч)

Точку В6 сполучаємо з точкою В2 прямою.

В4В7 = В4В5/2

В5В8 = В4В6/2 – 3 см

З точки В5 на пряму В8В7 встановлюємо перпендикуляр

В5В10 = В5В9/2

З точки В8 на пряму В6В2 встановлюємо перпендикуляр і одержуємо на перетині точку В11. Щоб оформлення середнього зрізу не було дуже крутим, від точки В11 відкладаємо вгору приблизно 3 см.

Капюшон цієї конструкції може бути відрізним, а може переходити у комір “Шаль”.

Цю модель капюшона застосовують частіше у жіночих виробах романтичного характеру.

Класифікація комірів

Всі коміри за способом їх з’єднання з горловиною поділяються на:

  • вшивні;

  • суцільно викроєні.

В залежності від форми коміри бувають:

  • стояки,

  • відкладні;

  • ”коміри-фантазі”.

Відкладні коміри у свою чергу поділяють на:

  • стоячо-відкладні,

  • напівстоячі;

  • плосколежачі.

Між висотою стояка та прогином його зрізу існує обернено пропорційна залежність – чим більший прогин, тим менша висота стояка.

Коміри з лацканами викроюються в залежності від форми горловини. Перед розкроєм зріз стояка коміра має бути перевіреним за довжиною горловини спинки та пілочки.

Побудова креслення коміра із застібкою до верха (мал.67)

Будуємо прямий кут з вершиною у точці О. Від точки О вгору відкладаємо 1,5-3 см і ставимо точку О1.

Від точки О1 праворуч по похилій відкладаємо величину, що дорівнює довжині горловини спинки (ростка) плюс довжина горловини пілочки мінус 0,3-0,5 см на оформлення зрізу стояка і ставимо точку О2.

Точку О1 сполучаємо з точкою О2 тонкою прямою і поділяємо цей відрізок на три рівні частини. Оформляємо 2/3 відрізка – вигнутою лінією, 1/3 відрізка – угнутою лінією.

Малюнок 67 Креслення коміра із застібкою до верху

Від точки О1 вгору відкладаємо ширину коміра ззаду, що дорівнює 6-7 см або за моделлю, і ставимо точку О3.

Від точки О2 вгору відкладаємо відрізок О2О4, який дорівнює відрізку О1О3 мінус 1 см.

Від точки О4 праворуч відкладаємо 2-4 см і ставимо точку О5.

Точку О3 сполучаємо з точкою О5 тонкою лінією і ділимо цей відрізок на дві частини, а потім сполучаємо вигнутою лінією з максимальною вигнутістю посередині відрізка.

Слідкуємо за тим, щоб у точках перетину середини коміра зі зрізами стояка та відліту утворювалися прямі кути.

Побудова креслення напівстоячого коміра (мал.68)

Будуємо прямий кут з вершиною у точці О. Від точки О вгору відкладаємо прогин коміра, що дорівнює 8-11 см (у дитячих виробах 5-8 см) і ставимо точку О1.

Від точки О1 праворуч по похилій відкладаємо величину, що дорівнює довжині горловини спинки плюс довжина горловини пілочки мінус 1 см на оформлення зрізу стояка, і на перетині з горизонталлю О ставимо точку О2.

Малюнок Креслення напівстоячого коміра

Точку О1 сполучаємо з точкою О2 тонкою прямою і ділимо цей відрізок навпіл, а потім сполучаємо вигнутою лінією з максимальною вигнутістю посередині відрізка.

Від точки О1 вгору відкладаємо ширину коміра ззаду, що дорівнює 6-12 см (за моделлю) і ставимо точку О3.

Від точки О2 вгору відкладаємо відрізок О2О4, що дорівнює відрізку О1О3 мінус 1 см.

Від точки О4 праворуч відкладаємо 2-4 см і ставимо точку О5.

Відліт та кінці коміра оформляємо за моделлю.

Точку О3 сполучаємо з точкою О5 тонкою прямою і ділимо цей відрізок навпіл, а потім сполучаємо вигнутою лінією.

Слідкуємо за тим, щоб у точках О1 та О3 утворювалися прямі кути.