6. Опис установки і методика експерименту

Визначення конструкцій машин для корчування каміння проводиться на її макетному зразку безпосередньо на робочому місці.

Призначення та будову робочих органів машин для вивезення каміння за межі поля вивчають, користуючись плакатами.

7. Послідовність виконання роботи

7.1. Вивчити будову робочих органів машин циклічної дії для видалення каміння Д-496А, Д-513А.

7.2. Вивчити загальну будову і процес каменезбиральних машин з поворотним робочим органом Д-695, КПК-50. Особливу увагу звернути на конструкцію та розміщення робочих органів на рамі трактора.

7.3. Вивчити загальну будову і процес каменезбиральних машин з робочим органом грейферного типу РУБ-150, КПБ-2, УСК-0,7.

7.4. Ознайомитися з особливостями причіпних лиж-самоскидів ЛС-100, ЛС-4 та ЛС-1. Звернути увагу на їх будову, роботу й особливість агрегатування.

7.5. Вивчити основні конструкції та технологічні регулювання каменезбиральних машин важільного типу.

7.6. Скласти звіт.

8. Питання для звіту

8.1. Нарисуйте схему каменезбиральної машини.

8.2. Нарисуйте схему саморозвантажувальної лижі.

9. Питання для самоконтролю

9.1. Назвіть робочі органи машин грейферного типу для видалення каміння та дайте їм коротку характеристику.

9.2. Назвіть робочі органи машин штовхаючої дії для видалення каміння та дайте їм коротку характеристику.

9.3. Назвіть особливості конструкцій каменезбиральних машин безперервної дії?

9.4. Для чого призначені саморозвантажувальні лижі?

9.5. Назвіть призначення та особливості конструкцій каменезбиральних машин з ґратчастим барабаном.

Бібліографічний список

4. Бакум М.В., Бобрусь І.С., Лук’яненко В.М., Трофимченко Ю.І. Меліоративні машини. –Харків. ХДТУСГ. 2001. –С. 16-25.

5. Мелиоративные машины / Б.А. Васильєв, В.Б. Гантман, В.В. Комисаров и др., Под ред.. И.И. Мера. –М.: Колос, 1980. –С. 126-132.

6. Миронюк С.К. Меліоративні машини. –Львів.: ЛСГІ. 1972. –С. 70-86.

4. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. –С. 497-505.

Лабораторна робота № 4 Машини для первинного обробітку меліорованих земель

1. Мета роботи: вивчити будову, технологічний процес роботи та регулювання машин для первинного обробітку меліорованих земель. Ознайомитися з особливостями їх використання.

2. Тривалість заняття – 2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця: плуги ПБН-75 та ПНД-4-30, фреза ФБН-1,2, борона дискова БДТ-3,0, плакати.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №2 ґрунтообробних та посівних машин кафедри с.-г. машин, майданчик (ангар) для зберігання техніки.

5. Загальні відомості.

Первинний обробіток меліорованих земель проводиться після осушення і культуртехнічних робіт. Він призначений для розпушення орного шару до такого стану, при якому створюються необхідні умови для одержання високих урожаїв сільськогосподарсь­ких культур у перший рік освоєння цих земель.

Первинний обробіток меліорованих земель у зоні надмірного зволоження має свої особливості. Перш за все, ці землі відзнача­ються підвищеною вологістю, яка знижує прохідність тракторів і ґрунтообробних знарядь. Тому тут застосовуються трактори з розширеними гусеницями. Більшість меліорованих земель – це задернілі луги і пасовища або землі після корчування лісу, чагарників з наявністю купин, кореневих залишків, інколи каміння. Для їх обробітку застосовуються спеціальні ґрунтообробні машини і знаряд­дя посиленої конструкції.

Первинний обробіток нових земель включає комплекс складних і різноманітних робіт: оранка, фрезерування, вирівнювання поверхні, коткування тощо. Послідовність операцій визначається місцевими умовами.

Серед способів первинного обробітку земель найбільш поширений підйом дернини чагарниково-болотними плугами і розробка скиби дисковими боронами. Болота, що мають купини розробляються фрезерними машинами.

Для оранки освоюваних земель, які заросли кущами та після їх розчищення від деревинно-кущової рослинності, застосовують начіпні і причіпні чагарниково-болотні плуги ПБН-100А, ПБН-75 і ПБК-75Г. Для оранки лугових боліт, які не мають кущів і підґрунтової деревини, а також для староорних торф’яників використовують плуги ПБН-3-50, ПБН-6-50.

Для первинної оранки земель з попередньо зрізаним чагарником і розкорчованих призначені одно-, дво- та трикорпусні чагарниково-болотні плуги. Однокорпусні та дискові плуги застосовують для оранки площ з великою кількістю деревних залишків і вкритих чагарником до 1,5...2,0 м заввишки. Плуги бувають причіпні та навісні з гідравлічним, механічним і комбінованим керуванням.

Навісні чагарниково-болотні плуги виготовляють без опорного колеса та з опорним колесом. Раму плуга навішують на важелі навісної системи. Полиця має напівгвинтову чи гвинтову робочу поверхню для кращого приорювання чагарнику. В нижній частині полиці розміщений леміш (іноді долото). Позаду полиці кріплять перо, яке поліпшує обертання скиби.

Перед плужним корпусом до рами чіпляють ніж із лижею. Проміжок між корпусом і ножем закривають спеціальним щитом для запобігання від забивання. Глибину оранки плуга без опорного колеса можна регулювати підніманням і опусканням опорної лижі. Якщо є опорне колесо, то глибина оранки залежить від установлення ручного гвинтового механізму. Піднімають і опускають плуг гідроциліндрами навісної системи. Під час роботи гідро циліндри перебувають у плаваючому положенні, а плуг спирається на лижу або опорне колесо. Навісні плуги більш маневрені, ніж причіпні, вони легше очищуються при забиванні рослинністю.

Для зменшення забивання рослинністю рама чагарниково-болотних плугів розміщена вище і міцніша (так само, як і корпус), ніж у звичайних сільськогосподарських плугів. Ширина захвату плугів 0,6...1,35 м, глибина оранки 0,25...0,4 м.

Для збільшення продуктивності і поліпшення агротехнічної якості оранки чагарниково-болотні плуги обладнують полицями з гвинтовою поверхнею і збільшують ширину їх захвату.

Причіпний чагарниково-болотний плуг ПКБ-75 (рис. 4.1) призначений для первинної оранки осушених торф’яників і мінеральних земель, вкритих чагарником заввишки до 2 м без попереднього їх зрізання кущорізами, а також для обробітку земель після корчування. Він може агрегатуватися з гусеничними тракторами ДТ-75, ДТ-75М, ДТ-75Б, Т-150.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Рис. 4.1. Причіпний чагарниково-болотний плуг ПКБ-75:

1 – корпус; 2 – щит; 3 – плоский ніж з опорною лижею; 4 – передні колеса; 5 – рама; 6 – причеп; 7 – понижувачі; 8 – важіль храпового механізму; 9 – гвинтовий механізм регу­лювання глибини оранки; 10 – кронштейни для гідроциліндра; 11 – подовжувач; 12 – заднє колесо.

Плуг складається з плоскої рами, корпуса напівгвинтової форми, ножа з опорною лижею або без неї, ґрунтопоглиблювача, польового, борозенного і заднього коліс, гвинтового механізму регулювання глибини оранки, автомата храпового типу з зубчатою передачею, пристрою для підйому і причепа.

Рама зварної конструкції складається з двох поздовжніх і трьох поперечних пустотілих брусків коробчатого перерізу. До передньої частини рами приварений кронштейн причепа, а до задньої частини — кронштейн для встановлення механізму заднього колеса. До рами кріпиться також кронштейн для встановлення гідроциліндра.

Корпус плуга з напівгвинтовою лемішно-полицевою робочою поверхнею складається із стояка, до якого кріпляться полиця, леміш з планкою або долотом, польова дошка з розширювачем, відвальне перо і розкоси.

Стояк корпуса кріпиться до рами за допомогою чотирьох болтів. Полиця виготовлена із спеціальної тришарової сталі з твердим термічно обробленим зовнішнім і м'якими внутрішніми шарами, що надає полиці міцності, еластичності зносостійкості ро­бочої поверхні.

Леміш виготовляється із спеціальної лемішної сталі і проходить термічну обробку (гартується і відпускається).

Робоча поверхня лемеша шліфується. На плуг можна прикрі­плювати чересловий і дисковий ножі. Ці ножі змінні. Чересловий ніж застосовується для роботи на суходолах, розкорчованих з-під лісу, і на мінеральних грунтах, а також для викорчовуванні невеликих пеньків і коріння. Він має криволінійне лезо, що спри­яє ковзанню вгору на ньому кореневищ і стебел.

Чересловий ніж встановлюється попереду корпуса і кріпиться до рами за допомогою хомута, а в нижній частині ніж має загли­блення, яким насаджується на циліндричний кінець планки лемеша. На заболочених грунтах, вкритих густим чагарником зав­вишки до 2 м або засмічених крупною похованою деревиною, спереду корпуса встановлюють плоский ніж з опорною лижею.

Плоский ніж розрізає скибу у вертикальній площині на встановлену глибину, а рухаючись ззаду, лижа нагинає чагарник і притискує до поверхні поля, сприяє кращому розрізанню кореневищ, відвалюванню і обертанню скиби. Дисковий ніж встановлюється для роботи на торф'яниках без деревної рослинності або з дрібним чагарником. Великий діаметр диска-ножа дозволяє перерізати скибу майже на повну глибину оранки, що сприяє одержанню рівної вертикальної стінки борозни. Для розпушення підорного шару на глибину до 15 см служить ґрунтопоглиблювач.

Ходова частина плуга складається з польового, борозенного і заднього коліс. Колеса мають широкі ободи для зменшення осідання плуга в грунт на болотних грунтах. Польове колесо відрізняється від борозенного тим, що воно на поверхні обода має шпори для кращого зчеплення з грунтом.

Для переведення плуга з робочого положення в транспортне і навпаки є подвійне керування: автомат храпового типу (при роботі з трактором без гідросистеми) або гідроциліндр, встановлений на рамі плуга, при роботі з трактором обладнаним гідросистемою. Піднімається плуг за один оберт польового колеса і опус­кається теж за один оберт від дії своєї ваги.

Регулювання глибини оранки і переведення плуга з робочого положення в транспортне вручну служить гвинтовий механізм. Плуг має також механізм заднього колеса і причеп трикутного типу, який служить для з'єднання плуга з трактором.

Останнім часом промисловість випускає в основному начіпні чагарниково-болотні плуги. Для приорювання чагарників застосовуються плуги з одним корпусом без опорного колеса і з опорним колесом. На плугах деяких конструкцій замість опорного колеса встановлюють опорну лижу. Глибина оранки плуга без опорного колеса регулюється підніманням або опусканням опорної лижі. У плугів, які мають опорне колесо, глибина оранки регулюється установкою опорного колеса по відношенню до лемеша корпуса плуга.

Однокорпусні плуги з опорною лижею і ножем на ділянках з чагарниками не забиваються, перерізують і приорюють або виорюють деревні рештки з орного горизонту, забезпечують обертання скиби і заробку рослинних решток.

Плуги з опорним колесом більше забиваються рослинністю, згромаджують, здирають дерновий покрив на торф'яних грунтах, дають нерівне дно. Піднімаються і опускаються начіпні плуги за допомогою гідроциліндра з навісною системою трактора.

З начіпних чагарниково-болотних плугів використовуються ПБН-75, ПБН-100А, ПКБН-100М, ПБН-3-45 та інші.

Чагарниково-болотний начіпний плуг ПБН-75 призначений для оранки осушених боліт і заболочених мінеральних грунтів, вкритих чагарником заввишки до 2 м без попереднього зрізання, а також для оранки лісових розкорчовок і розчищених кущорізами ділянок.

Плуг агрегатується з тракторами ДТ-75, ДТ-75М, ДТ-75Б, Т-150. На торф'яних і заболочених грунтах рекомендується пра­цювати тільки з тракторами ДТ-75Б.

Плуг ПБН-75 (рис. 4.2) складається з таких основних вузлів і механізмів: рами 6, корпуса, ножа 4, ножа з опорною лижею 5 і навіски 7.

Рама плуга плоска, зварна, коробчатого перерізу, має три литі кронштейни для кріплення навіски плуга.

1

5

4

3

2

6

7

8

Рис. 4.2. Начіпний чагарниково-болотний плуг ПБН-75:

1 – перо полиці; 2 – полиця; 3 – леміш; 4 – ніж; 5 – опорна лижа;

6 – рама; 7 – навіска; 8 – польовий щит.

Корпус плуга 75 см захвату, має полицево-лемішну робочу по­верхню напівгвинтової форми, зварний стальний стояк, леміш, дошку з розширювачем, перо полиці і розпірки.

Ножі змінні. Призначення череслового ножа і ножа з опорною лижею те саме, що і у плуга ПКБ-75.

Чересловий ніж з криволінійним лезом служить для роботи на розкорчованих мінеральних грунтах; ніж з опорною лижею – для роботи на торф'яних і мінеральних заболочених грунтах, які поросли чагарниками і мають деревні залишки. До плуга додається дисковий ніж ПРБ-3 з диском діаметром 800 мм для роботи на торф'яних і пухких грунтах і ґрунтопоглиблювач ПРБ – для розпушення підорного шару грунту на глибину до 15 см, два лемеші з привареними долотами.

Опорне колесо призначене для встановлення і регулювання глибини оранки. В опущеному положенні опорне колесо підтримує плуг від перекидання під час стоянки.

Чагарниково-болотний плуг ПБН-100А призначений для первинної оранки заболочення грунтів засмічених чагарниками заввишки до 5л і діаметром 60—80 мм без попереднього зрізання, а також первинної оранки боліт, дуже засмічених похованими деревними рештками.

Плуг навішують на трактори Т-100МГС або Т-100МБГС, які обладнані гідравлічною навісною системою у двоточковій модифі­кації.

Основними вузлами і механізмами плуга є навіска, рама, корпус з напівгвинтовою відвально-лемішною робочою поверхнею, ніж з опорною лижею, опорне колесо, механізм регулювання.

Рама зварної конструкції складається з двох повздовжніх і трьох поперечних брусків, зварених з кутників, які утворюють труби прямокутного перерізу. Повздовжні і поперечні бруски з'єднуються за допомогою кутників і косинців. У передній частині рама має два приварених кронштейни для приєднання плуга до нижніх тяг навіски трактора. Для навіски на верхню тягу навісної системи трактора служить навісний пристрій у вигляді бруска. Брус кріпиться до рами плуга розкосами і болтами.

Корпус плуга складається з стояка, лемеша, полиці, польової дошки і пера відвалу. Для підвищення стійкості ходу плуга і зменшення питомого тиску на стінку борозни до стояка кріпиться довга польова дошка і розширювач польової дошки. Між розширеною польовою дошкою і полицею встановлені розпірки.

Ніж з опорною лижею встановлюється спереду корпусу, і він забезпечує приорювання чагарника без попереднього зрізання його кущорізом. Ніж має двобічне загострення, кріпиться переднім кінцем між полозками лиж, а заднім – до планки лемеша. Лижа складається з двох полозків і регулюється по висоті для встановлення плуга на різну глибину оранки.

Щоб запобігти забиванню плуга чагарником і деревними залишками, просвіт між корпусом і ножем закривається спеціальним щитом.

Чересловий ніж встановлюється на плузі при роботі на мінеральних заболочених грунтах спереду корпуса і кріпиться до рами за допомогою хомута. Нижнім кінцем ніж насаджений на циліндричний кінець планки лемеша, за допомогою натяжного прута притягується до лемеша корпусу.

Опорне колесо встановлюється на плуг для забезпечення стійкого ходу по глибині оранки. В опущеному положенні колесо підтримує плуг від перекидання. Механізм регулювання призначений для встановлення опор­ного колеса при різній глибині оранки.

При підготовці плугів до роботи на ґрунтах після розчищення площі від чагарників, дрібнолісся і пнів установлюють чересловий ніж 1 (рис. 4.3, а). Для цього верхню частину ножа 1 закріплюють на поздовжній балці рами 2 за допомогою хомута і плити 4, різець ножа насаджують на циліндричний виступ планки лемеша 9, а середню частину ножа з’єднують натяжним прутком 6 із кронштейном 8 стояка корпусу 7. Положення ножа у вертикальній площині регулюють за допомогою болта 3, а нахил ножа — натяжним прутком. Різець ножа має бути притягнутий до упору лемеша, а спинка його упиратися в кронштейн рами 5.

Підготовляючи плуг до роботи на торф’яно-болотних ґрунтах з потужним дерновим шаром і наявністю підґрунтової деревини, спереду корпусу плуга встановлюють дисковий ніж 12 (див. рис. 4.3, б ). Для цього леміш з планкою замінюють на леміш з долотом 13 і стежать, щоб після встановлення дискового ножа 12 між площиною диска і долота лемеша був витриманий потрібний зазор: під час роботи на важких ґрунтах 15...20 мм, середніх – 10...15 і легких – 5...10 мм. Зазор регулюють за допомогою встановлення регулювальних шайб 11 між кронштейнами кріплення ножа і рамою плуга 10.

Рис. 4.3. Робочі органи чагарниково-болотних плугів:

а — череслового (ПБН-75); б — дискового (ПБН-75); в — плоского з опорною лижею (ПБН-100А); 1 — чересловий ніж; 2 — рама; 3 — болт; 4 — плита; 5 — рама; 6 — натяжний пруток; 7 — стояк корпусу; 8 — кронштейн; 9 — планка лемеша; 10 — рама плуга; 11 — регулювальні шайби; 12 — дисковий ніж; 13 — долото; 14 — плоский ніж; 15 — опорна лижа; 16 — рама; 17 — щиток; 18 — корпус; 19 і 20 — планки.

У разі використання плуга для заорювання чагарників на заболочених і закущених землях (рис. 4.3, в) слід перед корпусом 18 плуга встановлювати плоский ніж 14 з опорною лижею 15, щілину між рамою 16 і ножем закрити спеціальним щитком 17. Крім того, на плугах ПБН-75 і ПБК-75Г установлюють кущоукладальник. При встановленні на плуг плоского ножа на корпусі має бути поставлений леміш з планкою 19 (як при встановленні череслового ножа). Для запобігання спрацюванню щита у нижній частині потрібно встановити планку 20. Опорне колесо демонтують.

Чагарниково-болотні плуги ПБН-3-50, ПБН-6-50 призначені для оранки окультурених боліт, які вільні від чагарників і підґрунтової деревини. Ширина захвату відповідно 1,5 і 3,0 м, продуктивність відповідно 0,8...0,96 і 2,0...2,5 га/год, найбільша глибина оранки 35 см, маса відповідно 820 і 1910 кг. Агрегатуються плуги з тракторами класу тяги відповідно 3 і 5.

Чагарниково-болотні плуги ПБН-3-50 і ПБН-6-50 (рис. 4.4) комплектуються дисковими ножами 6, встановленими перед кожним корпусом 4 на рамі 5 плуга. Для регулювання глибини оранки плуг ПБН-6-50 обладнують двома опорними колесами: переднім 2 і заднім 7, які встановлюють на механізмах 1 і 8. Для з’єднання з начіпною системою енергетичного модуля використовують начіпний механізм 3. Ззаду плуга встановлюють сигнальний щиток 9.

Рис. 4.4. Конструктивна схема чагарниково-болотного плуга ПБН-6-50:

1 і 8 – механізми; 2 – переднє опорне колесо; 3 – начіпний механізм; 4 – корпус;

5 – рама; 6 – дисковий ніж; 7 – заднє опорне колесо; 9 – сигнальний щиток

Дискові плуги призначені для глибокої (25-30 см) оранки «всклад» і «врозгін», мають право обертові дискові корпуси, можуть бути причіпними і начіпними. Ними обробляють важкі за механічним складом грунти, що мають питомий опір до 1,275 кг/см². Це переважно зволожені рисові поля та осушені болота з наявністю кореневищ деревини, сильно засмічені торф'яні грунти.

Робочим органом дискового плуга є 4-5 увігнутих сферичних дисків діаметром 1-1,2 м, встановлених на задній навісній рамі. Ширина захвату дискового плуга до 2 м, глибина оранки – 20-30 см.

Заслуговує уваги дисковий коренерізний плуг ДКБ-4А, призначений для оранки грунту сильно засміченого чагарниками, пня­ми і корінням. Плуг приорює чагарники на глибину 20-30 см при товщині стовбурів до 12 см.

Основний робочий орган – секція, яка складається з чотирьох сферичних дисків діаметром 1200 мм, встановлених один від одного на відстані 445 мм. Диски закріплені на трубі, яка обертається на двох конусних підшипниках. Між дисками встановлені розпорні втулки. Глибина оранки регулюється за допомогою ли­жі. Кут атаки дисків змінюється в межах 15-35°.

Плуг є змінним обладнанням на навісну універсальну раму РАН-2 до тракторів Т-100МГС, Т-100МБГС. Ширина захвату плуга 1,75 м, продуктивність – 0,91 га/год.

П

1

луг дисковий начіпний ПНД-4-30 призначений для оранки перезволожених грунтів на глибину до 30 см. Плуг (рис. 4.5) складається з чотирьох сферичних дисків 6 з очищувачами 7, чотирьох передплужників 5, розпушувачів 4, опорного колеса з гвинтовим механізмом 1, рами 3 та начіпного пристрою 2.

2

3

4

5

6

7

Встановлені з відхилення від вертикалі на кут 15-20˚ і від напрямку руху трактора на кут 40-45˚, диски під дією реактивного опору грунту під час поступального руху плуга вільно обертаються навколо горизонтальних або нахилених осей, піднімаючи, кришачи та обертаючи скибу.

В порівнянні з лемішно-полицевими дискові плуги забезпечують приблизно однакове кришіння грунту, але значно поступаються за якістю обертання пласта, загортанню пожнивних решток та бурۥянів. Після проходу дискового плуга поле має велику кількість скиб, дно борозни не вирівняне, а залишається у вигляді гребенів.

Для розробки скиби, піднятої чагарниково-болотними плугами на суходільних і болотних землях, а також для догляду за лука­ми і пасовищами застосовують важкі дискові борони з ручним, гідравлічним і комбінованим керуванням.

Основним органом дискових борін є сферичні вирізні диски. Вирізи в дисках поліпшують подрібнення скиби, підрізання її. Борона складається з декількох секцій або батарей, зібраних з дисків. Осі секцій встановлені в підшипниках. Диски під час ро­боти обертаються, підрізають рослинні рештки і кришать оброблюваний шар грунту. Звичайно, дискові борони мають чотири секції Дві передні відвалюють подрібнений грунт вбік, задні – звалюють його до центру. Таке встановлення дисків забезпечує рівну поверхню поля.

Інтенсивність подрібнення скиби дисковою бороною залежить від кута атаки, який заміряють у площині дисків і напрямом руху агрегата. Батареї можуть бути встановлені на кут атаки 0-20°. Кут атаки вибирається залежно від умов роботи. При положенні дисків «прямо» (кут 0°) скиба тільки розрізається, чим більший кут атаки дисків, тим більша глибина обробітку і повніше підрі­зання рослинних решток.

Кромка леза диска загострюється, товщина її повинна бути в межах 0,1-0,5 мм. У процесі роботи диски затуплюються, і якщо товщина кромки леза буде більше 0,5 мм, диски слід загострювати.

Борона дискова важка БДВ-7 призначена для розпушення скиб після оранки цілинних (меліорованих) земель і обробітку важких ґрунтів, а також може використовуватися для догляду за луками і пасовищами. Борона агрегатується з тракторами тягового класу 3. Робоча швидкість до 2,2 м/с. Глибина обробітку до 20 см.

Борона складається із середньої і двох бічних секцій. Середня секція має чотири дискові батареї з вирізними сферичними дисками, а бічні – по дві. Із робочого положення в транспортне борону переводять гідроциліндрами механізмів піднімання. Гідравлічна система борони під’єднана до гідророзподільника трактора.

Борона дискова важка БДВ-6 призначена для основного дискового обробітку та лущення ґрунту на глибину 8…16 см. Агрегатується з тракторами тягового класу 3.

Борона (рис. 4.5) складається з центральної 5 та бічної 10 рам, розміщених на них батарей дисків 2, 6, 8, 11, 12, 14, шарнірно приєднаних до центральної рами 5 механізму транспортних коліс 9 та основного 7 і бічних секцій 15 гідроциліндрів, а також переднього 4 та заднього 13 причіпних при строїв з вузлами 3 регулювання. Сферичні диски (діаметром 660 мм) у батареях розміщені на суцільній осі. Батареї з’єднані з рамою таким чином, що можуть повертатися в горизонтальній площині. Батареї дисків установлюють під кутом 70…80° до напрямку руху залежно від умов та потрібної глибини обробітку ґрунту. Кожен сферичний диск обладнаний очищувачем.

Рис. 4.5. Борона дискова важка БДВ-6:

1 – колінчаста вісь; 2, 6, 12 і 14 – батареї дисків; 3 – вузол регу-лювання; 4 і 13 – передній та задній причіпні пристрої; 5 – цент-ральна рама; 7, 15 – основний та бічний гідроциліндри; 8 і 11 – бічні батареї дисків; 9 – транспортні колеса; 10 – бічна рама.

Глибина обробітку борони регулюється зміною кута встановлення батарей дисків до напрямку руху. При відстані між дисками 220 мм робоча ширина захвату борони становить 6 м. Шарнірне приєднання причіпного пристрою знаряддя до трактора з гвинтовим механізмом регулювання лінії тяги у вертикальній площині дає змогу витримувати горизонтальність рами у процесі роботи. Габаритна ширина борони в транспортному положенні – 3 м.

Під час роботи сферичний диск передньої батареї вирізає скибу ґрунту, розпушує і, частково обернувши, відкидає вбік. Аналогічно працюють також суміжні диски. При цьому дно борозни після проходження батареї дисків має хвилясту форму з необробленими гребенями до 6 см завтовшки. Для якісного виконання технологічного процесу дискування за одне проходження батареї дисків розміщені в два ряди, причому задня зміщена у поперечному напрямку відносно передньої приблизно на половину відстані між суміжними дисками. Оскільки передня батарея дисків, виконуючи технологічний процес, зміщує оброблений шар ґрунту разом з рослинними рештками, то з одного краю від передньої батареї дисків утворюється відкрита борозна, яка потім закривається обробленим ґрунтом при проходженні задньої батареї, адже ця батарея переміщує ґрунт у зворотному напрямку. Таким чином, досягають однаковий за якістю по ширині захвату знаряддя обробіток ґрунту дисковими робочими органами.

Крім розпушення, важка дискова борона може також ущільнювати ґрунт.

Протилежний ефект можна отримати, якщо борону тягти у протилежному до основного напрямку. Це призводить до ущільнення нижніх шарів і часткового підпушення верхнього (0...6 см) посівного шару за рахунок супутньої сепарації ґрунту. Отже, при розпушенні ґрунту робочою поверхнею є ввігнута поверхня сферичного диска, а при ущільненні — опукла. Як і при розпушенні, батарея сферичних дисків не забезпечує суцільного ущільнення ґрунту в один слід.

Цього досягають проходженням другої батареї, зміщеної відносно передньої на ширину ущільненої смуги. Для роботи в режимі ущільнення дискова борона обладнана заднім причіпним пристроєм, аналогічним передньому. Наявність двох причіпних пристроїв дає змогу приєднувати до борони знаряддя для поверхневого обробітку ґрунту – котки та зубові борони.

Борона дискова важка БДВ-3М (рис. 4.6) призначена для розпушення та лущення ґрунту на глибину до 16 см, уніфікована на 70 % з бороною БДВ-6. Агрегатується з тракторами класів 1,4 та 2.

Рис. 4.6. Борона дискова важка БДВ-3М:

1 – причіпний пристрій; 2 – вузол регулювання; 3 – секція дисків; 4 – колінчаста вісь; 5 – основна рама; 6 – гідравлічна система; 7 – вузол регулювання кута атаки батарей дисків; 8 – транспортне колесо; 9 – прутковий дворядний коток.

Функціональні можливості цієї борони розширилися за рахунок приєднання до борони позаду опорних котків-подрібнювачів. Це дає змогу отримати вирівняну поверхню обробленого поля та зменшити в 1,5 – 2 рази кількість проходжень агрегату по полю. Для збільшення глибини розпушення та поліпшення якості роботи на сухих ґрунтах на вдосконаленій бороні влаштовують баластні ящики.

Борона ґрунтообробна дискова БГД-2,4 призначена для обробітку ґрунту на глибину 16…24 см при агрегатуванні з трактором класу 1,4.

Ця борона (рис. 4.7) конструктивно відрізняється тим, що сферичні диски в батареях установлені на окремих стояках, а батареї розміщені фронтально, з поперечним зміщенням задньої батареї відносно передньої. Передні та відповідні їм задні диски утворюють у горизонтальній площині пари робочих органів з кутом між твірними площинами зовнішніх контурів сферичних дисків 50…70°. Кожен зі стояків розміщений перед сферичним диском в напрямку руху та обладнаний очищувачем. Ротаційний коток з вузлом приєднання виконаний прутково-кільчастим, з однаковим кроком між кільцями та прутками, що дорівнює 0,5 В, та обладнаний механізмом для зміни положення котка відносно батарей дисків у вертикальному напрямку.

Рис. 4.7. Борона ґрунтообробна дискова БГД-2,4:

1 – прутковий коток; 2 – кронштейн кріплення стовби диска до рами; 3 – вирізний сферичний диск; 4 – начіпний пристрій; 5 і 7 – передня та задня секції дисків; 6 – рама; 8 – вузол з’єднання рамки котка з рамою; 9 – механізм регулювання глибини ходу.

Розміщення сферичних дисків у вигляді двох фронтально встановлених батарей дає змогу скоротити до мінімуму відстань між ними по ходу борони, зменшивши поздовжню базу знаряддя на 20 % і більше. Таким чином досягають поліпшення рівномірності обробітку ґрунту по ширині захвату борони, оскільки відстані між передніми та відповідними їм задніми сферичними дисками однакові. Встановлення сферичних дисків на окремих стояках порівняно зі з’єднанням їх у батарею суцільною віссю збільшує конструктивно-технологічний кліренс знаряддя майже вдвічі, тобто борона в такому виконанні здатна пропустити без забивання вдвічі більшу кількість рослинних решток. Глибину ходу дискової борони регулюють за допомогою зміни положення котка відносно батарей дисків у вертикальному напрямку. Вирівнювання поверхні поля при обробітку дисковою бороною відбувається завдяки послідовній дії на скибу ґрунту паралельно розміщених передньої та задньої батарей дисків. Налипання ґрунту на внутрішню поверхню диска усувається сталим підпором необробленого ґрунту до його робочої поверхні та встановленим очищувачем. Після оброблення ґрунту з рослинними рештками двома батареями дисків поверхня ґрунту додатково вирівнюється і рівномірно ущільнюється ротаційним котком, який подрібнює та притискує ґрунт прутками в поперечному і кільцями в поздовжньому напрямках. При цьому поверхня поля після проходження прутково-кільчастого ротаційного котка вкривається рівномірною сіткою ущільнених зон у вигляді ромбів зі стороною, що дорівнює 0,5 В.

Для освоєння осушених торф’яно-болотних ґрунтів використовують спеціальні фрези (фрезерні машини).

Ґрунтообробні фрези (рис. 4.8) призначені для поверхневого розпушення ґрунту без обертання шару при освоєнні осушених боліт і задернілих мінеральних ґрунтів, при корінному покращенні луків і пасовищ, добуванні торфу, а також при обробленні шару ґрунту після оранки.

Ф рези бувають причіпні та навісні. Їх називають ще болотними. Фрезерний барабан з ножами 5 (див. рис. 4.8, а), обертаючись навколо своєї осі, переміщується в площині, перпендикулярній до осі обертання. При цьому здійснюється суцільне розпушення та подрібнення ґрунту і дернини на глибину 25...30 см.

Рис. 4.8. Ґрунтообробні фрези:

а – причіпна (вигляд ззаду); б – навісна (вигляд спереду); 1 – опорне колесо; 2 – гвинтовий механізм регулювання глибини фрезерування; 3 – кожух; 4 – граблі; 5 – ножі; 6 – сошник; 7 – редуктор; 8 – бортовий редуктор; 9 – місця кріплення до важелів і тяги навісної системи; 10 – карданно-телескопічний вал; 11 – колін-часта піввісь.

Фрезерний барабан, насаджений на вал, складається з кількох секцій-дисків, на кожному з яких закріплюють від двох до восьми ножів 5. Диск може повертатися відносно вала при зустрічі ножів з перешкодою. Він має фрикційну передачу.

Фрезерний барабан причіпної фрези (див. рис. 4.8, а) встановлений у рамі з кожухом 3, яка через дві колінчасті півосі спирається на колеса 1. Змінюючи положення півосей гвинтовим механізмом 2, можна регулювати глибину обробки. Позаду фрези ставлять граблі 4 для утримання шматків дернини, що відкидаються.

Барабан навісної фрези (див. рис. 4.8, б) встановлений на рамі, яку начіплюють у місцях кріплення 9 на навісну систему трактора. Рама під час роботи спирається на ґрунт двома колесами 1 або зігнутими штабами з лижами, які можна регулювати по висоті. Фреза приводиться в рух від вала відбору потужності трактора.

Фрези мають ширину захвату 0,9...2,0 м і обробляють ґрунт на глибину 20...25 см. Діаметр барабана з ножами 0,56...0,75 м. Кількість ножів 56 – 120.

При частоті обертання від 3,3...5,0 об/с і робочій швидкості 3,6...4,6 км/год продуктивність становить 0,3...0,5 га/год. Основний недолік фрез – низька продуктивність, оскільки для достатнього подрібнення ґрунту потрібно два-три проходи.

Проте використання фрез ефективне тільки на торф’яниках, на мінеральних ґрунтах через швидке спрацювання ножів їх не застосовують. Для таких ґрунтів, які покриті дерниною з гумусним шаром не менше ніж 20 см завтовшки, призначені плуги загального призначення, обладнані корпусами з гвинтовими відвалами.

Фреза болотна навісна ФБН-0,9 (рис. 4.9) складається з таких основних вузлів: кожуха барабана 1, редуктора 2, рами 3, грабель 4, фрезерного барабана 5, лижи 6, карданної передачі 7.

Рис. 4.9. Начіпна болотна фреза ФБН-0,9:

1 – кожух барабана; 2 – редуктор; 3 – рама; 4 – граблі; 5 – фрезерний барабан;

6 – лижа; 7 – карданна передача

Кожух барабана вкриває барабан з робочими органами і запобігає розкиданню землі при роботі фрези, він змінний і кріпиться до рами за допомогою спеціальних замків,

Редуктор конічно-циліндричний з передаточним числом 0,556. Передає оберти від карданної передачі на робочий вал барабана.

Рама фрези зварної конструкції, складається з двох поздовжніх швелерних брусів № 8 і двох брусів трубчатого перерізу.

Граблі шарнірно підвішені до задньої частини рами і служать для затримування і розбивання великих кусків дернини, які відлітають від ножів фрезерного барабана.

Фрикційний барабан фрези складається з восьми робочих секцій, розташованих праворуч від редуктора і насаджених на загальний вал. Кожна секція має два штамповані диски з закріпленими на них ножами. Диски з ножами насаджені на вал вільно і затиснені з двох боків, ведучими фрикційними дисками, які з'єднані з валом.

Фрикційні диски до дисків ножів притиснуті пружинами 3. Зусилля натискання пружин на диски регулюється кінцевою гайкою вала барабана.

Фрикційне з'єднання ножів з валом дає змогу секціям повертатися відносно вала при зустрічі з перешкодою.

Механізм регулювання заглиблення складається з двох кутників овальної форми. У нижній частині кутники, посилені металеви­ми розширювачами-лижами і мають отвори для регулювання гли­бини фрезерування.

Карданна передача передає оберти від вала відбору потужності трактора на вал робочих органів під кутом у вертикальній площині до 10° і горизонтальній – до 25°.