3. Закон України «Про оплату праці».

Цей Закон, прийнятий 24 березня 1995 року, визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. Закон складається із 36 статей, згрупованих у 5 розділів: 1. Загальні положення. 2. Державне регулювання оплати праці. 3. Договірне регулювання оплати праці. 4. Права працівника на оплату праці та їх захист. 5. Заключні положення.

Форми організації заробітної плати – способи організації оплати праці, які встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Найчастіше застосовують почасову (пропорційно відпрацьованому часу) та відрядну (пропорційно виробітку продукції) форми.

При цьому, для визначення розміру оплати праці враховуються розміри встановленої Законом про державний бюджет України мінімальної оплати праці. Відрядна оплата праці підземних робітників також коригується на коефіцієнти, які враховують складність гірничо-геологічних умов конкретного робочого місця і визначені в Єдиних нормах виробітку (ЄНіР).

Тарифно-кваліфікаційний довідник - збірник нормативних актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт.

Тарифна сітка - головний елемент тарифної системи, що є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність оплати праці робітникам від їх кваліфікації.

Тарифні ставки - елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду).

Тарифні ставки працівників шахт встановлює у додатку 1 Галузева угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості. Так, для працівників підземного виробництва встановлено тарифні коефіцієнти для 6 розрядів (найвищий – 6 розряд).

ПРИКЛАД.

Для того, щоб знайти місячну заробітну плату електрослюсаря підземного 3 розряду (тарифний коефіцієнт за Галузевою угодою 3,523) у вересні 2015 року, потрібно встановлену Законом про держбюджет на 2015 рік мінімальну зарплату вересня (1218 грн.) помножити на тарифний коефіцієнт:

ЗПміс = 1218*3,523 = 4291,01 грн./міс.

Для того, щоб знайти годинну тарифну ставку, слід знайдену вище суму поділити на місячну норму робочого часу 167 годин:

ЗПгод = 4291,01/167 = 25,69 грн./год.

1. Поняття мінімальної заробітної плати

В ході бюджетного процесу щороку в Україні приймається Закон про державний бюджет України на наступний рік (тобто, Закон про держбюджет поточного 2015 року було прийнято в 2014 році), яким зокрема визначається мінімальна зарплата. Мінімальна заробітна плата – це гарантований державою найменший розмір оплати праці за виконану норму виробітку (робочого часу).

Так, за чинним Законом про держбюджет 2015 року, мінімальна зарплата становить з 1 січня по 30 листопада 1218 грн., а з 1 грудня 1378 грн. на місяць. Згідно заяви уряду України, збільшення МЗП до 1378 грн. відбудеться уже з 1 вересня, але зміни до Закону про держбюджет поки що не внесені, а тому правових основ ця заява на сьогоднішній день позбавлена.

2. Застосування мінімальної заробітної плати

Як ми знаємо з попереднього уроку, МЗП застосовується для розрахунку місячного розміру оплати праці робітників усіх професій. Але цим застосування МЗП в Україні не обмежується. Зокрема, особисто вас та ваших рідних і знайомих можуть торкнутися наступні випадки застосування мінімальної заробітної плати.

01) Нoвий розмір отримує податкова соціальна пільга.

02) Hова ставка єдиного податку.

03) Нoвий розмір добових для відряджень.

04) Ставка ПДФО збiльшyєтьcя дo 17 відсотків, якщо дoхід перебiльшує дeсять мінімальних заробітних плат.

05) Карна відповідальність  (застосовується до директорів та бухгалтерів):

Ухилення від сплати податків у значних розмірaх – 500 МЗП; у великих розмірах – 1500 МЗП; в особливо великих розмірaх – 2500 МЗП.

Зловживання владою aбo службовим становищем - істотна шкода 50 МЗП; тяжкі наслідки 125 МЗП.

06) Зміняться ставки збору з місць парковки транспортних засобів.

1. Поняття матеріального стимулювання

Матеріальне стимулювання працівників гірничих підприємств – це комплекс заходів, які передбачають визначення розміру, нарахування та виплату працівникам вугільних підприємств грошових сум чи інших форм матеріальної винагороди за важкі умови праці, високі досягнення в праці та з інших підстав, передбачених законодавством.

2. Організація преміювання

Премії – вид матеріального стимулювання робітників за високі досягнення у праці. Зазвичай на підприємствах передбачають премії за виконання та перевиконання плану, виконання особливо важливих чи термінових завдань, рацпропозиції тощо.

Базові умови преміювання працівників визначаються Колективним договором підприємства і складають преміальну систему. Обов’язковими складовими будь-якої преміальної системи мають бути:

- показники та умови преміювання;

- визначення розмірів премій та джерел їхньої виплати;

- перелік категорій персоналу, які підлягають преміюванню;

- визначення періодичності преміювання та порядку виплати премій.

Виплата премій, передбачених Колективним договором, у розмірі не меншому від передбаченого є обов’язком роботодавця.

3. Доплати і надбавки

Доплати і надбавки до тарифної ставки мають компенсаційний або стимулюючий характер. У вугільній промисловості вони встановлені додатком 24 до умов праці Галузевої угоди «Положення про установлення доплат і надбавок до тарифних ставок (окладів), посадових окладів працівників підприємств вугільної промисловості».

Види надбавок та доплат:

Найменування доплат і надбавок	Граничні розміри доплат і надбавок
ДОПЛАТИ:
За суміщення професій (посад) – постійне виконання працівником разом з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором (кваліфікаційною картою, посадовою інструкцією), додаткової, конкретно обумовленої роботи відсутнього працівника, передбаченого в плані.	Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників.
За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт – постійне виконання працівником разом з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового, конкретно обґрунтованого обсягу робіт по одній і тій же професії (посаді), коли загальна чисельність по відповідній професії (посаді) зменшується в порівнянні з плановою, передбаченою на роботі.	Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови нормативної (планової) чисельності працівників.
За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника – тимчасове виконання працівником разом з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, конкретно обумовлених обов’язків іншого робітника, тимчасово відсутнього (але не менше п’яти робочих днів) в зв’язку з хворобою і з інших причин, коли згідно з діючим законодавством за ним зберігається робоче місце (посада) і не проводяться виплати з фонду оплати праці. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх керівників їх штатним заступникам не проводяться.	До 100 відсотків тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.
За роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці. Перелік робіт, на яких провадиться доплата за шкідливі і важкі, особливо шкідливі і особливо важкі умови праці, визначається на підприємствах галузі за результатами атестації робочих місць.	За роботу у важких і шкідливих умовах праці від 4 до 12 відсотків, за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці від 16 до 24 відсотків тарифної ставки (посадового окладу). Конкретні розміри доплат за роботу в шкідливих і важких умовах праці визначаються на основі атестації робочих місць або спеціальних інструментальних вимірів рівнів факторів виробничого середовища за шкалою, передбаченою Типовим положенням про оцінку умов праці

Надбавки за виконання непривабливих робіт встановлюються в розмірі до 12% тарифної ставки (окладу) працівника. Непривабливими є роботи, встановлені Типовим переліком непривабливих робіт Галузевої угоди.

Виплата доплат і надбавок, передбачених Колективним договором, а також встановлення їх розміру є правом роботодавця (тобто, адміністрація має право наказом встановити їх у розмірі меншому від 12%).

Приклад розрахунку задачі. Знайти місячний розмір нарахованої оплати праці за умов:

Місячна тарифна ставка – 3000 грн. Робітником відпрацьовано за місяць 180 годин (місячна норма – 167 годин). Підприємством виконано план, тому наказом по підприємству робітникам виплачено премію 10% тарифної ставки. На протязі 2 робочих днів електрослюсар працював у особливо важких умовах робочого місця, на якому встановлено доплату в розмірі 8%.

1. Знайдемо розмір тарифної оплати праці: 3000/167*180 = 3233,53 грн.

2. Знайдемо доплату за понаднормову роботу: 3000/167*(180-167) = 233,53 грн.

3. Знайдемо доплату за особливо важкі умови праці: 3000/167*16*0,08 = 22,99 грн.

4. Знайдемо премію: 3233,53*0,1 = 323,35 грн.

5. Складемо всі отримані суми і знайдемо місячний розмір нарахованої оплати праці:

3233,53+233,53+22,99+323,35 = 3813,41 грн.

Відповідь. Робітнику за місяць нараховано 3813,41 грн.

11