Тема 2: Зведення та групування статистичних даних. Абсолютні та відносні величини

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

2.1. Поняття зведення та групування.

2.2. Види групувань.

2.3. Методика проведення.

2.4. Статистичні таблиці та графіки.

2.5. Абсолютні та відносні величини.

2.1. Поняття зведення та групування.

У результаті статистичного спостереження отри­мують матеріал, який характеризує окремі елементи сукупності. За випадковим і несуттєвим криється за­кономірне та необхідне. Виникає потреба в спеці­альній обробці статистичних даних — зведенні мате­ріалів спостереження.

Зведення — комплекс дій по узагальненню кон­кретних індивідуальних даних, які утворюють сукуп­ність, з метою виявлення типових рис і законо­мірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Зведення включає групування матеріалу, розробку або вибір показників, які характеризують типові групи та підгрупи, підрахунок групових і загальних підсумків, викладення результатів у вигляді статистичних таблиць та графіків. В основі зведення лежить метод групу­вання.

Статистичне групування — розподіл су­купності на групи за істотними для них ознаками.

2.2. Види групувань.

За допомогою статистичного групування ви­рішуються три основних завдання:

• Поділення неоднорідної сукупності на якісно од­норідні групи вирішується за допомогою типоло­гічних групувань (поділення працівників за рівнем освіти) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Групування працівників, що займають посади керівників та спеціалістів, за рівнем освіти

Групи	Освіта	Кількість працівників, тис. Чол.
Керівники	Вища Середня спеціальна	776,9 669,8
Спеціалісти	Вища Середня спеціальна	1757,6 1899,6

• Вивчення структури та структурних зрушень в якісно однорідних сукупностях, їх розподіл за величи­ною варіюючої ознаки вирішується за допомогою структурних (варіаційних) групувань. Прикладом може бути розподіл працівників підприємства на вікові групи (до 20 років, 20-25 і так далі) (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Групування працівників підприємства на вікові групи

Групи за віком	%
20-24	10
25-29	5
30-34	25
35-39	35
40-44	25

• Виявлення та вивчення взаємозв'язку між озна­ками здійснюється за допомогою аналітичних гру­пувань. Так, наприклад, виділивши окремі групи серед працівників однієї спеціальності за рівнем фаху (І розряд, II розряд і т. д.) та підрахувавши для кожної групи середній місячний заробіток, можна робити де­які припущення щодо наявності статистичного зв'язку між ознаками «фах—заробіток» (мається на увазі рівень фаху і рівень заробітку).

Таке поділення групувань на види досить умовне і на практиці не завжди можна провести чітку межу між ними. Групування за однією ознакою називаються простими. Коли ж для виділення груп беруть по дві і більше ознак, то такі групування називають комбіна­ційними. Наприклад, обстежувану кількість людей по­ділили на групи за кольором волосся, а потім кожну з них у свою чергу ще й за кольором очей (табл. 2.3). Таблиці такого типу мають назву таблиць співза-лежності, вони можуть бути використані при вивченні взаємозв'язку між двома якісними ознаками.

Таблиця 2.3

Розподіл студентів за кольором волосся та кольором очей (чол.)

Колір очей	Колір волосся						разом
	Світле	Русяве			Чорне
Блакитні	177	71		17		265
Сірі	95		119		75			289
Карі	12		24		43			79
Разом	284		214		135			633

Дійсно, дані табл. 2.3 дають підставу зробити при­пущення, що темний колір очей в якійсь мірі пов'язаний з темним кольором волосся, частіше відповідає йому (якщо, звичайно, останнє не пофар­боване). Іншим прикладом комбінаційного групування є дані табл. 2.4.