4.2. Мережна модель даних

Мережна модель даних дозволяє відображати різноманітні взаємозв'язки елементів даних у виді довільного графа, узагальнюючи ієрархічну модель даних (рис. 4.4).

Для опису схеми мережної БД використовується дві групи типів: "запис" і "зв'язок". Тип "зв'язок" визначається для двох типів "запис": предка і нащадка. Змінні типу "зв'язок" є екземплярами зв'язків.

Мережна БД складається з набору записів і набору відповідних зв'язків. На формування зв'язку обмежень не накладається. Якщо в ієрархічних структурах запис-нащадок міг мати тільки одного запису-предка, то в мережній моделі даних запис-нащадок може мати довільне число записів-предків (зведених батьків). Приклад схеми найпростішої мережний БД наведено на рис. 4.5. Типи зв'язків тут позначені написами на з'єднуючих типи записів лініях.

Фізичне розміщення даних у базах мережного типу може бути організовано практично тими ж методами, що й в ієрархічних базах даних.

До числа операцій маніпулювання даними мережних баз відносяться:

• пошук запису в БД;

• перехід від предка до першого нащадка;

• перехід від нащадка до предка;

• створення нового запису;

• видалення поточного запису;

• відновлення поточного запису;

• включення запису в зв'язок;

• виключення запису зі зв'язку;

• зміна зв'язків і т.д.

Достоїнством моделі є можливість ефективної реалізації по показникам витрат пам'яті й оперативності. У порівнянні з ієрархічною моделлю мережна модель надає великі можливості в змісті допустимості створення довільних зв'язків.

Недоліком моделі є висока складність і жорсткість схеми БД, а також складність для розуміння і виконання обробки інформації в БД звичайним користувачем. У мережній моделі даних ослаблений контроль цілісності зв’язків унаслідок допустимості встановлення довільних зв'язків між записами.

Системи на основі мережної моделі не одержали широкого поширення на практиці.

4.3. Реляційна модель даних

Реляційна модель даних запропонована співробітником фірми ІBM Эдгаром Коддом і ґрунтується на понятті відношення (relatіon).

Відношення являє собою безліч елементів, які називаються кортежами. Наочною формою представлення відношення є двовимірна таблиця. Реляційна модель найбільше широко використовується в сучасних СУБД. У відношенні рядкам таблиці відповідають кортежі, а стовпцям - атрибути відношень.

За допомогою однієї таблиці зручно описувати найпростіший вид зв'язків між даними. Один об'єкт, інформація про який зберігається в таблиці, поділяється на безліч підоб’єктів, кожному з яких відповідає запис таблиці. При цьому кожний з підоб’єктів має однакову структуру чи властивості, що описуються відповідними значеннями полів записів. Наприклад, таблиця може містити зведення про групу студентів, (об'єкти), про кожного з них відомі наступні характеристики: прізвище, ім'я і по батькові, стать, вік і адреса. Оскільки в рамках однієї таблиці не вдається описати більш складні логічні структури даних із предметної області, застосовують зв'язування таблиць.

Фізичне розміщення даних у реляційних базах на зовнішніх носіях легко здійснюється за допомогою звичайних файлів.

Достоїнство моделі полягає в простоті, зрозумілості і зручності фізичної реалізації на ЕОМ. Саме простота і зрозумілість для користувача виявилося основною причиною їхнього широкого використання. Тому реляційна модель буде вивчатися нами докладно.

Основні недоліки моделі: відсутність стандартних засобів ідентифікації окремих записів і складність опису ієрархічних і мережних зв'язків.