1.3. Режими й масштаб перегляду документа

Документи в MS Word можна переглядати різними способами. Для вибору режиму потрібно скористатися командами групи Вид → Режимы просмотра документа (рис. 1.11) або ярликами режимів перегляду в рядку стану.

Рис. 1.11. Кнопки режимів перегляду документа вкладки Вид

У режимі Разметка страницы документ показується так, як буде виглядати на папері, якщо його надрукувати. Відображається все форматування тексту, рисунки, колонтитули, поля, розриви сторінок, стовпчики й інші елементи.

Для зручності читання й перегляду документа використовується режим Чтение, у якому на екрані відображається одна або дві сторінки цілком, а переміщення по документі здійснюється за допомогою зручного набору команд переходів. Стрічка команд заміняється вузькою панеллю. Щоб повернутися в попередній режим перегляду, необхідно клацнути на кнопці Закрыть.

У режимі Веб-документ документ показується так, як буде виглядати при перегляді у веб-браузері.

У режимі Структура відображається структура документа у вигляді вкладених рівнів заголовків і основного тексту, а також надаються інструменти для перегляду й зміни цієї ієрархії. На стрічці з'являється додаткова вкладка Структура.

Для швидкого уведення й редагування тексту можна використовувати режим Черновик. Документ у даному режимі відображається зі спрощеною розміткою сторінки. Рисунки, колонтитули, стовпчики й деякі інші елементи сховані.

Режим перегляду зберігається з кожним окремим документом як його властивість. Це означає, що документи при відкритті відображаються в тім режимі, у якому вони були збережені.

Для зміни масштабу відображення документа на екрані використаються команди групи Вид → Масштаб (рис. 1.12) або кнопки й бігунок керування масштабом у рядку стану. Кнопка Масштаб викликає однойменне вікно для завдання величини масштабу (рис. 1.13). При значенні 100% показується фактичний розмір документа.

Рис. 1.12. Команди групи Масштаб вкладки Вид

Рис. 1.13. Діалогове вікно Масштаб

2. Робота з документами

2.1. Уведення й редагування документа

Уведення тексту

При запуску додатка MS Word автоматично створюється новий порожній документ, у який відразу можна вводити потрібний текст. Текст друкується в позиції миготливого курсору. При уведенні й редагуванні тексту із клавіатури варто дотримуватися певних правил.

Клавіша Enter використається тільки, щоб закінчити поточний і почати новий абзац, але не для переходу на новий рядок. Перехід на новий рядок виконується автоматично, як тільки буде заповнений поточний рядок. Для примусового переходу до нового рядка без утворення нового абзацу використається комбінація клавіш Shift + Enter.

Перехід на нову сторінку виконується автоматично, як тільки буде заповнена поточна сторінка. Для примусового переходу до нової сторінки використається комбінація клавіш Ctrl + Enter.

Між словами в тексті ставиться один пробіл. Якщо потрібно, щоб величина якого-небудь пробілу не змінювалася при вирівнюванні тексту по ширині або в місці пробілу одне слово не відривалося від іншого при переході на новий рядок, варто вставити нерозривний пробіл комбінацією клавіш Ctrl + Shift + Пробіл.

Не можна використовувати клавішу Пробіл для одержання відступу першого рядка абзацу («червоний» рядок) або вирівнювання тексту по ширині сторінки.

Розділові знаки (крапка, кома, крапка з коми, двокрапка, питальний і знак оклику) друкуються разом зі словом, за яким ідуть. Після розділового знака ставиться пробіл, за винятком випадків, коли цим знаком закінчується абзац.

Дефіс ( - ), як і при листі, друкується разом з попередньою й наступною частинами слова, наприклад, у слові що-небудь.

Для утворення знака тире ( – ) після слова ставиться пробіл, потім дефіс, потім ще пробіл і триває уведення тексту. Після уведення наступного слова знак дефіса автоматично перетвориться в тирі. Для уведення знака тире можна використати також комбінацію клавіш Ctrl + - (мінус на цифровій клавіатурі).

Текст усередині дужок або лапок друкується нерозривно від них. Наприклад: «Стандарт ISO/IEC 15408 «Критерії оцінки безпеки інформаційних технологій» (виданий 1 грудня 1999 року) відноситься до оцінних стандартів». Після дужки, що закривається, або лапок треба розділовий знак або пробіл відповідно до наведених вище правил.

Для видалення символу, що знаходиться праворуч від текстового курсору, слід натиснути на клавіатурі клавішу Delete, а для видалення символу, що знаходиться ліворуч від курсору, - клавішу Back Space. Комбінація клавіш Ctrl + Delete видаляє текст від курсору вправо до найближчого пробілу або розділового знака. Комбінація Ctrl + BackSpace видаляє текст від курсору вліво до найближчого пробілу або розділового знака.

Відображення схованих символів форматування

При наборі документа в нього заносяться не тільки символи тексту (букви, цифри, розділові знаки та інші), але й службові символи, які задають структуру тексту, наприклад, символи, що вставляються при натисканні клавіш пробілу, Enter, Tab. Такі символи називаються схованими символами форматування або знаками, що не друкуються. За замовчуванням вони не відображаються в документі на екрані й не виводяться при друці на принтері, але завжди зберігаються у файлі документа з усім текстом.

Для відображення або приховання символів форматування використається команда Главная → Абзац → Отобразить все знаки.

Відображення знаків, що не друкуються, допомагає зрозуміти структуру текстового документа.

Нижче в табл. 2.1 наведено зображення основних схованих символів форматування, їхній опис і клавіші для вставки цих символів у документ.

Таблиця 2.1

Вставка в текст символів, відсутніх на клавіатурі

Для додавання в текст документа символів, яких немає на клавіатурі, наприклад, знаків валют, авторського права, математичних символів, букв грецького алфавіту, необхідно виконати наступні дії:

1. Установити курсор у місце вставки символу.

2. Виконати команду Вставка → Символы → Символ.

3. У меню, що відобразиться (рис. 2.1) представлені кнопки раніше використаних символів. Якщо серед них виявився потрібний, вибираємо його клацанням миші, якщо такого ні, то вибираємо команду Другие символы…

Рис. 2.1. Меню кнопки Символ

4. Відобразиться вікно діалогу Символ (рис. 2.2). У списку, що розкривається, Шрифт вкладки Символы вказати потрібний шрифт. Якщо був обраний шрифт стандарту Юникод (Unicode) з розширеною кодовою таблицею символів, то праворуч на вкладці відобразиться список, що розкривається, Набір для переміщення до потрібного розділу кодової таблиці. Наприклад, для шрифту Calibri, можна вказати набір основная латиница, дополнительная латиница-1, фонетические значки, денежные единицы й ін.

5. У таблиці виділити потрібний символ клацанням миші й нажати кнопку Вставить.

Доступні для вставки символи визначаються встановленими на комп'ютер шрифтами.

За допомогою вкладки Специальные знаки вікна Символ можна дізнатися комбінації клавіш і вставити деякі символи форматування й спеціальні знаки.

Рис. 2.2. Вкладка Символы діалогового вікна Символы