Заняття 4. Показники виробничої діяльності

Результат виробничої діяльності будь-якого підприємства чи фірми - це пейшй обсяг виготовленої продукції, виконаної роботи, наданих послуг, що передбачені виробничим планом. Незалежно від галузі виробництва і призначення продукції чи послуг (виробничі, споживчі, продовольчі тощо) виробничий план фірми завжди складається з номенклатурного та асортиментного переліку продукції, що виготовляється.

Номенклатура - перелік найменувань продукції, що випускається підприємством. Для швейної майстерні це можуть бути теніски і майки, для маслосирбази — молоко, сир, морозиво.

Асортимент - сукупність різновидів продукції одного найменування. Такі різновиди можуть бути представлені для тенісок - моделями, розмірами, видом тканини тощо, для морозива - марками морозива з різною рецептурою (вмістом) тощо.

Вимір обсягів виробництва у натуральному виразі здійснюється відповідно до номенклатурного та асортиментного плану в штуках, тоннах (кілограмах), метрах, літрах тощо. Розширення номенклатури і асортименту продукції (диверсифікація виробництва - множинність, різноманітність, різнобічність) дозволяє підприємству значно знизити господарські ризики і підвищує виживання в ринкових умовах. Раптові і не передбачувані коливання ринкової кон’юнктури в одній номенклатурній групі, які призводять до втрати прибутків, можуть бути компенсовані прибутковістю іншої номенклатурної групи. Це правило в перекладній економічній літературі передається висловом “не класти яйця в один кошик”. Облік обсягів випуску в натуральному вимірі дозволяє контролювати і проводити корекцію щодо саме номенклатуно-асортиментного переліку продукції. Тобто якщо випуск певного найменування продукції є найбільш привабливий для виробництва і забезпечує певну ефективність, але не користується попитом у споживачів, то слід вжити відповідних заходів: або зменшити виробництво цього виду продукції, або вдатися до активізації збуту, реклами тощо. В той ясе час, якщо якийсь вид продукції користується стійким попитом, можливо, слід розглянути питання щодо збільшення обсягів його випуску.

Вартісний вимір результатів виробництва має іншу мету: визначення ефективності діяльності та управління. Зрозуміло, що метою виробничої діяльності є прибутки. Але не вся продукція в реальному житті є прибутковою. Це пов’язано з певними причинами, і головною з них є розрив між випуском і одержанням оплати. Не вся продукція, що випускається підприємством, продається на сторону, частина її може споживатися всередині підприємства. Не вся продукція, призначена для продажу, може бути реалізована за певний час. Частина проданої продукції може вже бути оплаченою, але ще не відправленою споживачу. Або може бути відправленою, але не оплаченою. Відповідно в економічному аналізі, а також і у виробничих звітах, використовують різні показники виробничої діяльності.

• Обсяг валової продукції - показник загальної вартості всіє випущеної підприємством упродовж календарного періоду продукції. Сюди включається обсяг і напівготової продукції, і тієї, що виготовлена для власних потреб.

• Обсяг товарної продукції — показник загальної вартості всіх видів готової продукції, призначеної для продажу.

• Обсяг реалізованої продукції - показник загальної вартості фактично проданої та оплаченої продукції.

• Обсяг відвантаженої продукції - показник обсягів продукції, що вже відвантажена і транспортується споживачу, але ще не має підтвердження про її оплату і надходження до покупця.

Співвідношення різних показників результатів виробничої діяльності за певний звітний період може багато розповісти про ефективність діяльності підприємства. Якщо обсяг товарної продукції значно перевищує обсяги реалізованої продукції, то підприємство несе значні витрати на зберігання готових виробів і, не маючи достатньо споживачів, може взагалі не отримувати прибутків. Управлінськими діями в такому випадку мають стати пошуки шляхів постійних оптових спо5кивачів, активізація збуту за допомогою знижок або додаткового рекламування, проведення заохочувальний акцій тощо. Іноді рішення слід шукати в більш ефективній структурі управління підприємством.

Якщо відвантажена продукція більша за реалізовану, тобто частина покупців несвоєчасно оплачує одержану продукцію, підприємство залишається без обігових коштів, які б могло витратити на закупівлю сировини, оплату праці та інші поточні витрати. У такому випадку слід проводити юридичну (позовну) роботу, притягуючи боржників до відповідальності, або переглянути своїх покупців з точки зору платоспроможності й розірвати з деякими з них договори постачання.

Кожне підприємство в Україні, крім використання показників результатів виробництва для внутрішнього управлінського аналізу, також зобов’язане надавати звіти за встановленою державою формою в органи статистики. Тому організація обліку результатів виробництва є дуже важливою діяльністю, без якої неможливо ефективно управляти підприємством. Для малих підприємств передбачена спрощена система обліку та звітності, але для власного аналізу керівнику все рівно потрібно аналізувати результати виробництва в різних розрізах, що можливо лише завдяки обліку результатів діяльності за різними показниками.

Список використаної літератури:

Власна справа (Основи малого бізнесу). Частина II: Методичний посібник для вчителя / Г.О.Горленко, Т.Г.Гільберг, Г.П.Волошина, Г.В.Думанська, Р.І.Кулик, Т.В.Чекіна. - Видання 3-тє, переробл. і доп. - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. - 116 с.