3.3. Захист від аналізаторів протоколів

Треба відразу обмовитися, що в радах щодо того, як захищатися від аналізатора протоколів, бідують тільки ті, хто бажає дати відсіч комп'ютерним зломщикам, що використовують аналізатори протоколів для організації атак на комп'ютерні системи, підключені до мережі. У руках мережного адміністратора аналізатор протоколів є дуже корисним інструментом, що допомагає знаходити й усувати несправності, рятуватися від вузьких місць, що знижують пропускну здатність мережі, і виявляти проникнення в неї комп'ютерних зломщиків.

Порадити можна наступне:

1. Обзаведіться мережним адаптером, що принципово не може функціонувати в безладному режимі. Такі адаптери в природі існують. Одні адаптери не підтримують безладний режим на апаратному рівні (їх меншість), а інші просто забезпечуються драйвером, що не допускає роботу в безладному режимі, хоча цей режим і реалізований у них апаратно. Щоб відшукати адаптер, що не підтримує безладний режим, досить зв'язатися зі службою технічної підтримки будь-якої компанії, що торгує аналізаторами протоколів, і з'ясувати, з якими адаптерами їхні програмні пакети не працюють.

2. З огляду на, що специфікація РС99, підготовлена з ініціативи корпорацій Microsoft і Intel, вимагає безумовної наявності в мережній карті безладного режиму, придбайте сучасний мережний інтелектуальний комутатор, що буферізує кожне повідомлення, що відправляється по мережі, у пам'яті і відправляє його в міру можливості точно за адресою. У результаті потреба в "прослуховуванні" мережним адаптером усього трафіку для того, щоб вибирати з нього повідомлення, адресатом яких є даний комп'ютер, відпадає.

3. Не допускайте несанкціонованої установки аналізаторів протоколів на комп'ютери мережі. Для цього варто застосовувати засоби з арсеналу, що повсюдно використовується для боротьби з програмними закладками і, зокрема, — із троянськими програмами.

4. Шифруйте увесь трафік мережі. Мається широкий спектр програмних пакетів, що дозволяють робити це досить ефективно і надійно.

Можливість шифрування поштових паролів надається надбудовою над поштовим протоколом POP (Post Office Protocol) — протоколом АРОР (Authentication POP). При роботі з АРОР по мережі щораз передається нова зашифрована комбінація, що не дозволяє зловмиснику витягти яку-небудь практичну користь з інформації, перехопленої за допомогою аналізатора протоколів. Проблема тільки в тім, що не всі поштові сервери і клієнти підтримують АРОР.

ДОЦЕНТ КАФЕДРИ

к.т.н., доцент В.М.ЧЕГРЕНЕЦЬ