6 Обґрунтування вибору ефективної системи автоматичної ідентифікації

Наведемо огляд технологій, що забезпечують автоматичну ідентифікацію поштових відправлень, поштових речей і транспортних одиниць, а також запропоновано методику вибору ефективних технічних вирішень щодо автоматизації процесів у поштовому зв’язку.

Система автоматичної ідентифікації об’єктів матеріального потоку – це одна з найважливіших підсистем автоматизованої системи управління. Саме тому позитивний ефект від автоматизації виробничих процесів в будь-якій галузі людської діяльності великою мірою залежить від ефективності системи автоматичної ідентифікації. Поштова галузь належить до провідних у використанні таких систем. У Каталозі технічних стандартів Всесвітнього поштового союзу [1] із 59 стандартів групи S понад половина є стандартами на фізичне кодування поштових відправлень, поштових речей і транспортних одиниць.

Ці стандарти відбивають еволюцію розвитку автоматизації впровадження прогресивних інформаційних технологій у галузі поштового зв’язку в усесвітньому масштабі й систематизують технічні вирішення, аби мінімізувати технологічні бар’єри між країнами.

Спектр пропозицій щодо засобів зчитування зображень, кодів і мобільних терміналів для зчитування та нагромадження інформації про поштові відправлення традиційно є одним із найширших на щорічних виставках POST-EXPO.

Яскравий приклад – технологія мобільного коду, упроваджена поштою Данії та відзначена з-поміж десятки найкращих інноваційних проектів 2011 року [2]. Написаний на конверті від руки дев’ятицифровий набір використовується як цифрова поштова марка. Відправник, надіславши SMS із запитом на номер поштового оператора, отримує дев’ятицифровий код, записавши який на конверті, вкидає лист в поштову скриньку. Лист проходить через автоматизовані сортувальні центри, де ідентифікується цифрова марка та контролюється правильність оплати поштового відправлення. Вочевидь, без оптичного зчитування і розпізнавання рукописних символів на поштообробних машинах, без об’єднаної автоматизованої системи управління цими машинами, як і без системи безготівкової оплати за поштові послуги, цю "просту" технологію впровадити неможливо.

Отже, автоматизація виробничих процесів передбачає ухвалення рішень стосовно виробу системи автоматичної ідентифікації з огляду на те, що від цього виробу залежить побудова всього автоматизованого виробничого процесу.

Використання оптичного зчитування наявних на поштовому відправленні зображень і символів чи кодування та зчитування за допомогою спеціальних графічних позначок – так званих штрихових кодів, або застосування радіочастотних міток істотно змінює можливості автоматизації операцій і структуру автоматизованого виробничого процесу. Відповідно маємо різну вартість усіх складових цих технологій.

Відомо, що чим менші витрати на кодування, тим вони більші на зчитування та отримання повної інформації про об’єкт. Ураховуючи різноманітність і високу динаміку розвитку технологій і технічних засобів у галузі автоматичної ідентифікації, потрібно при виробі, про який ідеться, спиратися на знання про стан і тенденції змін у відповідній, а також на методики багатокритеріальної оптимізації.

Зауважимо, що в усьому світі найбільшого поширення завдяки своїй простоті, невеликій вартості і, що також важливо, наочності процесів кодування та зчитування інформації набуло сьогодні штрихове кодування.

В Україні для виробничих процесів поштового зв’язку та кур’єрського доставляння вже впроваджено низку технологій автоматичної ідентифікації на основі лінійних і двомірних штрихових кодів. Це лінійні коди «39» для відправлення прискореної пошти EMS та «128» – для реєстрованої внутрішньої і міжнародної пошти; двовимірний штриховий код «PDF417» для автоматизації збору звітних даних від електронних контрольно-касових апаратів та матричний графічний код «Aztek» – для прискорення введення та обробки даних про перекази від корпоративних клієнтів тощо.

Для цифрової поштової марки (ЦПМ) за стандартом ВПС S36 рекомендованим є матричний графічний код (ГК) Data Matrix (рис. 6). Цей код має велику надмірність, причому за рахунок того, що дані «розсіяні» по площі позначки, остання прочитується навіть тоді, коли частина її пошкоджена.

Структура даних ЦПМ передбачає ідентифікацію як самого відправлення із зазначенням його фізичних ознак (номер, маса, розмір), так і клієнта, наведення дати/часу друку ЦПМ та очікуваного відправлення, розміру поштового збору та даних для забезпечення захисту інформації.

Матричний графічний код QR-Code (Quick Response Code), подібний до коду Data Matrix (рис. 7), набуває дедалі більшої популярності завдяки тому, що всі сучасні смартфони можуть його прочитати й сформувати повідомлення у відповідь на маркетинговий чи інший запит. Окрім того, програму зчитування QR-коду інстальовано майже на всіх програмних платформах сучасних мобільних телефонів, а програми його генерування доступні в Інтернеті. Отже, користувачі можуть самі створювати системи обміну інформацією на базі QR-коду. Як і в коду Data Matrix кількість даних, що кодуються, залежить від типу даних і відповідного кодового набору символів, розміру модуля (мінімального елемента зображення) і загального розміру позначки, а також від рівня корекції помилок (L[ow], M[edium], Q[uality], H[igh]).

Активно розвивається технологія радіочастотної ідентифікації RFID, що вже також знайшла широке застосування у виробничих процесах поштового зв’язку. У технічному стандарті ВПС S23 кожні з його п’яти часин визначає параметри для кожного з п’яти діапазонів частот, на яких працюють системи RFID. Ця технологія пройшла у світі кілька етапів розвитку і дала багато прикладів її реалізації з метою виконання завдань автоматичної ідентифікації в поштовому зв’язку [3]. Отож для застосування в Україні ми вже можемо скористуватися чималим зарубіжним досвідом.

Варто наголосити, що коди RFID мають істотні переваги порівняно зі штриховими чи матричними кодами. Передусім ідеться про можливість зчитування без прямої видимості на значно більших відстанях; можливість у разі використання анти колізійних засобів зчитувати одночасно сотні міток; можливість пере записування інформації та багаторазового використання міток, забезпечення захисту від несанкціонованого зчитування тощо. Утім існують і недоліки: слабка стійкість до електромагнітних завад і, відповідно, можливість пропуску непрочитаної мітки; набагато вища вартість як самих міток, так і комплексу обладнання для їх зчитування.

Усі розглянуті тенденції та наведені приклади підтверджують необхідність різностороннього оцінювання рішень, ухвалюваних із метою впровадження нових технологій та засобів автоматизації. При цьому методи багатофакторного оцінювання та оптимізації є інструментом для обґрунтування зазначених рішень [4].

У виборі стратегії розвитку автоматизації поштового зв’язку необхідно також враховувати наявність відповідних технічних стандартів і з’ясовувати перспективність застосування тих чи інших технологій.

Література

1. Catalogue of UPU Standarts, date of version: 04 May 2011.

2. Postal Technology International Awards 2011 // Postal Technology Interna-

tional, showcase 2012. – P. 04-12.

3. Wordsworth, S. On track/ S. Wordsworth// Postal Technology International. –

March 2012. – P. 44-48.

4. Обезгельдыев, А. О. Синтез и идентификация моделей многофакторно-

го оценивания и оптимизации / А. О. Обезгельдыев, Э.Г. Петров, К. Э. Петров. – К.: Наук. думка, 2002. – 163 с.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАВДАННЯ

1 За матеріалами розділу 2 провести обчислення контрольної цифри для визначення дійсності товару для нижченаданих варіантів контрольних цифр.

Провести обчислення контрольної цифри (КЦ_обч) для визначення дійсності товару за наступним прикладом, занести дані у таблицю та зробити відповідні висновки. Розрахунки контрольної цифри зробити для п’яти завданих варіантів штрих-кодів.

Приклад обчислення контрольної цифри:

а) скласти цифри, що стоять на парних місцях штрих-коду, Σ_пм:

8 + 0 + 2 + 7 + 0 + 1 = 18;

б) отриману суму помножити на 3 (Σ_пм × 3):

18 x 3 = 54;

в) скласти цифри, що стоять на непарних місцях штрих-коду, без контрольної цифри (Σ_нм):

4 + 2 + 0 + 4 + 0 + 0 = 10;

г) скласти числа, зазначені в пунктах б) і в) (Σ_пм × 3 + Σ_нм):

54 + 10 = 64;

д) відкинути десятки (позначимо як Р1):

одержимо 4;

е) з 10 відняти отримане в пункті д) КЦ_обч = (10 – Р1):

10 – 4 = 6.

Якщо отримана після розрахунку цифра КЦ_обч не збігається з контрольною цифрою в штрих-коді КЦ_шк, це значить, що товар зроблено незаконно.

Зробити висновки по законно чи незаконно виробленої продукції.

Таблиця – Дані обчислення контрольної цифри

N з/п	Штрих-код	Σпм	Σпм×3	Σнм	Σпм×3 +Σнм	Р1	КЦобч= =(10–Р1)	КЦшк	Висновок (зак/ незак)
1	4607039820027
2	4820044740126
3	5900008013246
4	8901397010349
5	9789665690672
6	4627079630011
7	4820159050093
8	4820005740123
9	8802946000357
10	9789665072201
11	4820063870053
12	4823006402786
13	0756782614281
14	7314511338241
15	7432118170281
16	4820124490985

2 Визначити та записати номери N з/п строчок таблиці за якими товар виготовлено в однакових країнах та записати країну походження.

3 Визначити та записати номери N з/п строчок таблиці за якими товар виготовлено в однакових підприємствах-виготовлювачах.

4 Визначити та записати номери N з/п строчок таблиці за якими товар має однакові споживчі властивості, розміри, масу, колір.