Об'єкти моніторингу

• система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна);

• зміст освіти;

• засоби досягнення освітніх цілей;

• рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень);

• процеси (педагогічний процес в цілому та окремі його складові: процес морального виховання, трудового, процес підготовки дітей до школи або процес та результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо);

• результати навчально-виховного процесу;

• різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів;

• діяльність (трудова, навчальна);

• явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та інші). Таким чином, можна говорити про безліч видів моніторингу в системі загальної середньої освіти.

Суб'єкти моніторингу

• органи державного контролю за діяльністю навчальних закладів;

• моніторингова служба відповідного рівня;

• адміністрація навчального закладу, рада закладу, піклувальна рада;

органи громадського та місцевого самоврядування.

Для всіх освітніх установ спільними показниками якості освіти є:

- рівень соціального, психічного, біологічного розвитку особистості;

- рівень навченості школярів;

- рівень сформованості загальнонавчальних вмінь і навичок;

- рівень вихованості учнів;

- рівень життєвої захищеності, соціальної адаптації

У найширшому розумінні термін „якість освіти” він пропонує розглядати як єдність таких компонентів, які необхідно вимірювати для одержання узагальненої оцінки та здійснення управління щодо поліпшення досягнутої якості:

- якість викладання (самого навчального процесу та педагогічної діяльності);

- якість науково-педагогічних кадрів (їх підготовки, кваліфікації тощо);

- якість освітніх програм;

- якість матеріально-технічної бази та інформаційно-освітнього середовища;

- якість тих, хто навчається, тобто студентів, учнів, абітурієнтів (їх людські, особистісні якості, що формуються під впливом навчально-виховного процесу);

- якість управління;

- якість дослідження.

Моніторинг якості освіти передбачає оцінювання таких основних складових, як:

А) ресурси, що вкладаються в освіту (стан шкільних будівель, шкільне обладнання, забезпечення навчальними матеріалами, кількість вчителів, співвідношення учень-учитель, витрати на освіту);

Б) освітній процес (навантаження вчителів, розподіл годин по предметах або предметних лініях, структурування змісту освіти та навчальних програм);

В) результати, що їх продукує освітня система (досягнення учнів з ключових дисциплін, кількість учнів, які склали випускні іспити, другорічництво, професійний успіх тощо)

У сучасній науково-педагогічній літературі існує думка про те, що якість загальної середньої освіти можна розглядати як систему соціально-зумовлених показників рівня знань, умінь, ціннісного ставлення до світу, якими повинен оволодіти учень. Тетяна Лукіна, наприклад, виділяє внутрішні та зовнішні компоненти, що характеризують якість освіти. Так, внутрішніми компонентами є імманентні характеристики шкільної освіти:

Якість основних умов освітнього процесу, а саме: результатів дошкільної освіти; управління освітнім процесом; науково-методичної роботи; кадрового забезпечення; матеріально-фінансового забезпечення тощо.

Якість реалізації освітнього процесу: змісту освітнього процесу; навчання; викладання тощо.

Якість результатів освітнього процесу: знань учнів; умінь учнів; володіння процедурами творчої діяльності; вихованості; розвитку особистості тощо.

Зовнішні компоненти якості освіти – це відповідність внутрішніх компонентів потребам держави, запитам учнів, їхніх батьків, певних соціальних груп. Вони насамперед залежать від того, хто виступає замовником школи і як здобута освіта буде використовуватися надалі.

Характеристиками зовнішніх компонентів якості освіти є:

1. Відповідність освіти запитам учнів, їхніх батьків.

2. Відповідність освіти державним освітнім стандартам.

3. імідж школи, який гарантує стабільну високу якість освіти тощо.

Таким чином, для підвищення якості освіти необхідна цілеспрямована робота щодо вдосконалення як внутрішніх, так і зовнішніх компонентів.

Єльникова Г. В. визначає такі види освітнього моніторингу:

• управлінська діяльність керівника та її результат (розвиток навчального закладу);

• управлінська діяльність адміністрації та її результат (якість роботи вчителів);

• управлінська діяльність педагогів та її результат (якість освіти учнів);

• самомоніторинг учнів (адаптація в суспільстві).

Основними етапами проведення моніторингового дослідження є (Приходько В.М.):

І етап. Цілепокладання та планування дослідження.

1. Визначення мети та завдань дослідження.

2. Визначення об'єкту дослідження.

3. Розрахунок та формування вибірки.

4. Побудова графіку дослідження:

- визначення термінів і процедур дослідження;

- підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.

5. Визначення критеріїв та показників оцінювання.

6. Вибір методів дослідження.

ІІ етап. Розробка інструментарію.

1. Розробка тестів та їх апробація, одержання стандартизованого тесту.

2. Розробка анкет та їх апробація.

3. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів, учасників дослідження.

4. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження.

ІІІ етап. Проведення дослідження.

1. Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).

2. Основне дослідження.

ІV етап. Збір та обробка результатів.

V етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

1. Узагальнення статистичної інформації.

2. Виявлення факторів впливу.

3. Підготовка рекомендацій щодо корекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.