Лекція 13. Контроль за виконанням прийнятих рішень

Ще одним важливим аспектом є наявність системи контролю за виконанням прийнятих рішень. Технологія контролю за виконанням рішень залежить від традицій, що склалися у школі. Можна рекомендувати оформити книгу контролю за виконанням рішень, у якій будуть зафіксовані всі прийняті рішення. На кожне рішення можна завести контрольний лист, у якому будуть зафіксовані питання, відповідальні, терміни виконання та терміни контролю. Контрольний лист закривається, якщо рішення виконано та відповідальний звітував про виконання рішення. У деяких школах ще на етапі планування виокремлюється графа «контроль», де записуються терміни контролю та відповідальні за нього, форма контролю та дата зняття рішення з контролю. Деякі керівники планують хоча б один раз на семестр тематичну перевірку «Виконання прийнятих рішень». За підсумками тематичної перевірки склада­ється план заходів щодо невиконаних рішень, який є частиною річного плану на майбутній рік. Заслуговує на увагу і практика заслуховування на кожному засіданні (педраді, адміністративної або апаратної нарад тощо) інформації про виконання раніше прийнятих рішень.

Лекція 14. Етичні вимоги до контролю

Важливим чинником ефективності контролю є виконання етичних вимог. Їх можна сформулювати багато, зупинимось на деяких:

• не аналізувати недоліки вчителя в присутності колег, бо тимчасові невдачі можуть бути зафіксовані колегами як постійний недолік педагога;

• про результати контролю слід повідомляти педагогічному колективу тільки після обговорення з суб’єктом контролю;

• разом з результатами контролю слід повідомляти і про їх причини, серед яких можуть бути і об’єктивні, не залежні від учителя (особливості класу, стан забезпечення предмета тощо);

• в основі контролю повинні бути співставлення результатів роботи одного й того ж учителя з одним і тим же класом у різні періоди, але не порівняння вчителя з колегами;

• адміністратор не повинен оголошувати своє ставлення до результатів контролю, треба лише аналізувати їх з точки зору відповідності до нормативів;

• ініціатива при проведенні контролю повинна бути за суб’єктом контролю (вчитель сам повинен проаналізувати урок, вказати причини успіхів та невдач тощо);

• рекомендації вчителеві повинні висловлюватись у тактичній формі, не повинні мати форму «істини в останній інстанції»

• треба пам’ятати, що погано проведений урок, низький результат не є причиною для зміни особистісних відносин між адміністрацією і вчителем.

Таким чином, контрольно-аналітична діяльність керівника школи залишається актуальною функцією, проте на сучасному етапі потребує оновлення відповідно до нових завдань школи, пов’язаних з модернізацією освіти. Використання різ­них підходів до управління в цілому (ситуативний, адаптивний, компетентісний, проектний, програмно-цільовий, куль­турологічний тощо) потребує побудови відповідної моделі внутрішньошкільного контролю. А моделювання, у свою чергу, потребує чіткого і обґрунтованого вибору мети, об’єкта, суб’єкта, форм, методів контролю, визначення алгоритму аналізу отриманих результатів і дотримання вимог до вироблення рекомендацій за наслідками контролю. Все це вимагає від керівника знання сучасної теорії управління школою, психології і основ менеджменту, постійної роботи над підвищенням власної професійної компетентності.

13