- •Методичні рекомендації до вивчення курсу
- •Мета і задачі дисципліни
- •Методичні вказівки до вивчення курсу
- •Кінець хіх – середина хх століття
- •Ретроспекція Мистецтва модернізму: кінець хіх – середина хх століття
- •Тема 2. Мистецтво 40-х–60-х рр.: архаїсти та новатори
- •Тема 3. Теорія і практика мистецького процесу другої половини хх – першого десятиріччя ххі століття.
- •Тема 4. Основні інтерпретаційні стратегії сучасного мистецтвознавства
- •Запитання для самоконтролю Контрольна робота
- •Критерії оцінювання контрольних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Сайти, зі змістом яких варто ознайомитися
- •Критерії оцінювання контрольної роботи
Тема 4. Основні інтерпретаційні стратегії сучасного мистецтвознавства
«Зовнішній» та «внутрішній» мистецькі простори. Бачення та текстуальність: проблема взаємовідносин поміж візуальними та вербальними практиками. «Поле комунікацій» візуального мистецтва.
Сучасний художній об’єкт як текст. Інформація і повідомлення. Змістовність Інтерпретація мистецьких творів як кінцевий результат роботи з твором. Змістовність та сенсовість класичних творів та об’єктів сучасного мистецтва Семіотика мистецтва: автор, текст, рецепція. Проблема унікальності «художнього твору». Меміотична інтерпретація феномену копії. «Візуальне безсвідоме». Проблеми «масового сприйняття», профанного – елітного у візуальній культурі xx в. Опозиція елітного та профанного як спосіб існування сучасного мистецтва.
Образно-стилістичний аналіз та практика інтерпретації класичних творів та об’єктів сучасного мистецтва. Історія бачення сенсів в «історії мистетцва». Мови опису змістовних сенсів. Фігура спостерігача (глядач – спостерігач), її характеристики. Метафори бачення. Техніки аналізу – візуальні метафори в сучасному мистецькому тексті. Нарративний аналіз. Співвіднесення візуального та вербального у творах. Феміністична критика історії і теорії мистецтва: «жінка в мистецтві» та «жіноче мистецтво».
Під час вивчення матеріалу теми слід скласти конспект, звернувши особливу увагу на проблему, поставлену в завданні №5 для самостійної роботи студента-заочника:
СРС №5. Аналіз творів сучасного мистецтва.
«Образотворчість» та «візуальність»: синоніми чи пара протилежностей?
Художній твір як текст. «Відкритий твір» та його інтерпретації.
Аналіз об’єкту (на вибір).
Рекомендована література:
Базилева И. Сможет ли современное искусство стать современным? // http://xz.gif.ru/numbers/64/bazileva/
Бахтин М. К методологи гуманитарных наук // Бахтин М. Эстетика словес-ного творчества / Сост. С. Бочаров; Прим. С. Аверинцева и С. Бочарова. – М.: Искусство, 1979. – С. 361 – 374.
Бел М., Брайсен Н. Семиотика и искусствознание // Вопросы искусствознания. М.,1996. № 12. Главы: Контекст. Отправители. Получатели. Нарратология. История и статус значения.
Буррио Н. Современное искусство и репрезентация // http://xz.gif.ru/numbers/55/13/#1
В’ячеславова О. Жити в просторі, відкритому до неба: Поетика композиції Олександра Коденка // Образотворче мистецтво. – 2003. – № 3. – С. 38 – 40.
Великанов А. Если ты такой актуальный, то почему такой неадекватный? / http://xz.gif.ru/numbers/55/5/
Вышеславский Г. Современное искусство = «актуальное» искусство? // Terra incognita – 2001. – № 9. – С. 3.
Гадамер Г.-Г. Онемение картины // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. – С. 177-187.
Громов Е. Творческий метод: фантом или реальность? // Советское искусствознание: Методологические проблемы. – М.: Наука, 1994. – С. 137 – 156.
Диденко В. Философия и идейно-содержательные структуры в живописи // Теоретические проблемы художественно-эстетической деятельности: Сб. ст.\ МГУ им. М. Ломоносова\ Под ред. А. Оганова. – М.: Изд. МГУ, 1982. – С. 14 - 21.
Коваль О. К методологи изучения лингвосемиотической и культурной специфики концептосферы «искусства\искусствознание» // Традицій та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – 2008. – № 1-3. – С. 40 – 43.
Левашов В. Критерий качества художественного произведения // http://xz.gif.ru/numbers/55/2/
Лотман Ю. Структура художественного текста // Лотман Ю. Об искусстве. – СПб: «Искусство СПБ», 2005. – С 14 – 286.
Лотман Ю. Текст в тексте // Лотман Ю. Статьи по семиотики искусства. – СПб: Академический проект, 2002. – 58 - 78.
Лотман Ю.М. О метаязыке типологических описаний культуры // Лотман Ю.М. Избранные статьи: В 3-х т. Таллин, 1992. Т.1. С. 386 - 392.
Майкут П. Монстр у Лабіринті: Феноменологічний погляд на естетику та онтологію кіберпростору // // Візуальне мистецтво 80-х – 90-х у культурному мистецтві ХХ ст..: Матеріали міжнародної конференції. – К., 1999. – С. 19 – 21.
Мархайчук Н. Нефігуративні твори як «відкритий твір» (на прикладі концепції ненаративності) // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. – Х.: ХДАДМ, 2005. – № 1. – С. 101 – 107.
Осмоловский А. Отличное от хорошего // http://xz.gif.ru/numbers/55/6/
Петрова О. “Алфавит” Анатолия Криволапа // Зеркало недели. – 2000. – № 39.
Подорога В. Выражение и смысл // http://yanko.lib.ru/books/philosoph/podoroga=vur_i_smusl=ann.htm
Подорога В. Произведение и качество // http://xz.gif.ru/numbers/55/7/
Пригов Дмитрий А. Где ты, где ты, матушка-современность! // http://xz.gif.ru/numbers/64/prigov/
Раппапорт А. “Верёвки” Кабакова: Опыт интерпретации концептуалистского ассамбляжа // Советское искусствознание. Вып. 26: Сб. ст/ Ред. В. Полевой. – М.: Советский художник, 1990. – С. 32 – 61.
Савчук В. Режим актуальности. – СПб: Издательство СПб Унив., 2004. – 280 с.
Сальников В. Технологии и измерения качества в изобразительном искусстве // http://xz.gif.ru/numbers/55/23/
Соколов Б. Все присутствует в чистоте [опыт анализа] // Метафизические исследования. Вып 15. Искусство II: Альманах. – СПб., 2000. – С. 17 – 38.
Степанов Ю. Пространство и миры // Философия языка в границах и вне границ. – Х.: Око, 1994. – Т. 2. – С. 17 –18.
Степанов Ю. Язык и метод. – М.: Языки русской культуры, 1998. – 457 с.
Что современного в современном искусстве? // http://xz.gif.ru/numbers/64/intro/
Эко У. Открытое произведение: Форма и неопределенность в современной поэтике. – СПб.: Академический проект, 2004. – 384 с.
Якобсон Р. Язык и бессознательное / Пер. с англ., фр.; ред. пер. – Ф. Успенський. – М.: Гнозис, 1996. – 248 с.
