2. Склад роботи і структура пояснювальної записки

Курсова робота включає комплект технічної документації, до складу якої входять пояснювальна записка (малюнки, таблиці), креслення та додатки (таблиці, звіти, положення. інструкції і т.д.).

Структура пояснювальної записки умовно поділяється на вступну, основну частини та додатки.

Вступна частина:

титульний аркуш, вихідні дані та завдання, зміст, вступ.

Основна частина:

розділи курсової роботи, висновки, перелік посилань.

Додатки.

На титульному листі вказується назва вузу, факультету, кафедри, дисципліни, тема курсової роботи, курс, група, спеціальність, форма навчання, прізвище, ім’я, по батькові студента, посада, вчене звання, науковий ступінь керівника роботи та членів комісії, кількість отриманих балів, оцінка за національною шкалою та ECTS а також рік та місце виконання роботи за формою Додатка А.

Вихідні дані подаються у вигляді опису проблемної ситуації, відповідних таблиць, форм фінансової звітності, креслень та числових характеристик параметрів. Завдання формулюються з максимальною конкретизацією результатів, що вимагаються одержати в кожному розділі. Кількість завдань повинна бути не менш ніж кількість розділів.

Зміст складають, якщо пояснювальна записка містить не менш ніж два розділи, або один розділ і додаток. Розташовують зміст з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери та назви ілюстрацій, таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Вступ розташовують з нової сторінки. У вступі викладають сучасний стан та зв’язок проблеми, що вирішується, з теоретичними основами та принципами проектного менеджменту, елементами систем управління що використовують для ефективного впровадження сучасних проектів та їх взаємодією в організаціях та органах державного і регіонального управління. Також у вступі дається обґрунтування вибору теми, її актуальність і зв’язок із процесом створення в Україні сучасної системи управління проектами, здійснюється конкретизація постановки наукового завдання, формулюються мета, задачі і методи виконання курсової роботи, предмет та об’єкт дослідження.

Основна частина роботи складається з 3-х розділів. Послідовність кожного розділу: номер і назва розділу; теоретичні відомості щодо складних питань теми розділу; конкретні завдання розділу; методичні рекомендації щодо виконання конкретних завдань з посиланням на джерела, що наведені в рекомендованому переліку.

В першому розділі (при необхідності й у наступних) дається загальне уявлення про стан питання та аналіз стану теоретичної розробки проблеми по літературних джерелах. Огляд літературних джерел за темою повинен показати ґрунтовне ознайомлення зі спеціальною літературою, вміння критично розглядати різні наукові погляди, виділяти істотне, правильно оцінювати зроблене іншими дослідниками. Матеріали такого огляду потрібно систематизувати в певному логічному зв'язку, а не в хронологічному порядку їх публікацій, аналізуються різні підходи до неї, зіставляються позиції ведучих наукових шкіл і напрямків, висвітлюється закордонний досвід, робиться висновок. У результаті аналізу студент повинен дійти висновку, що обрана тема або ще не розкрита, або розкрита лише частково, або не в тому аспекті, якого вимагає практика господарювання конкретного підприємства, і тому потребує подальшої розробки.

Інші глави присвячуються практичним аспектам розглянутої теми й у них висвітлюються:

- характеристика, аналіз та оцінка техніко-економічних, фінансових або інших показників діяльності, що пов’язані з об’єктом дослідження;

- сучасний стан різних сторін, підрозділів і рівнів державного і регіонального управління, адміністративного управління при реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в Україні, пов’язаних з темою;

- задачі і зміст проблематики управління проектами в умовах становлення в Україні ринкової, правової та соціальної держави;

- зміст законодавчих нормативних актів, зв’язаних з темою і коментарі до них;

- виявлення загальних недоліків та шляхи реформування і підвищення ефективності управління в організаціях при впровадженні проектної діяльності;

- реальна практика проектного управління в країні, регіоні, місті, районі, а також на державних, муніципальних та комерційних підприємствах і організаціях та пропозиції щодо його удосконалення.

В основній частині роботи потрібно дати загальну характеристику об'єкта дослідження, висвітлити історію та перспективи його розвитку. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, документів оперативного обліку й контролю, особистих вражень та узагальнень треба зробити необхідні розрахунки з обраної теми, виявити досягнуті успіхи й недоліки, що підтверджують виявлені у попередньому розділі протиріччя, визначити їх причини. Аналітичний розділ має бути виконаний з елементами комп’ютерного тренінгу та інформаційних технологій для теоретичного обґрунтування оптимальних напрямів соціально-економічного розвитку, що найбільшою мірою відповідають поєднанню адміністративних, інвестиційних, фінансових, інноваційних, економічних і екологічних цілей господарювання підприємств. Також потрібно дати розгляд загальних питань з характерними прикладами з практики проектного управління, включати управлінські ситуації з публікацій у засобах масової інформації і значимого досвіду з використанням сучасних методів та способів проектного менеджменту. Викладання алгоритму виконання завдання, що передбачає лише підставлення значень відповідних параметрів неприпустимо.

Аналіз проблеми в основній частині повинний підготувати базу для висновків і пропозицій у висновку.

Висновки розміщують безпосередньо після викладання розділів курсової роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках узагальнюють результати досліджень, наводять оцінки одержаних результатів відносно аналогів, висвітлюють досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток об’єкту дослідження. Текст висновків може поділятись на пункти.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині, наводять з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Список літератури (бібліографія) повинний містити перелік використаної наукової, навчальної, методичної та нормативно-правової літератури та інших джерел, складений за загальноприйнятими правилами. У списку можуть бути зазначені як джерела, на які є посилання в тексті, так і джерела наскрізного (загального) використання в роботі.

Додатки входять до складу роботи (при необхідності в цьому) і мають на меті розвантажити основний текст від великої кількості ілюстративного і допоміжного матеріалу. У додатках подають матеріал, який є необхідним для повноти пояснювальної записки і не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг. Типи додатків: додаткові ілюстрації або таблиці; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань. У додатках можуть бути приведені розгорнуті таблиці, скорочений варіант яких даний у тексті, матеріали фінансової звітності, статистичні матеріали, що аналізуються, схеми і структури управління, штатні розклади, значимі для роботи частини нормативних документів, що відносяться до управління проектами і т.п. Останнім додатком може бути відгук керівника.

При підготовці курсової роботи студентам рекомендується активно використовувати методи системного аналізу, методологію і матеріали таких дисциплін як політологія і соціологія, адміністративне, конституційне і муніципальне право, теорія менеджменту, економічна теорія і статистика, інших спеціальних дисциплін.

Рекомендується супроводжувати текст роботи необхідними схемами, таблицями, діаграмами, графіками, малюнками та іншими ілюстративними матеріалами, що розкривають зміст теми, а також обов’язковими посиланнями на використані джерела. Варто звернути особливу увагу на неоднозначності термінів, що застосовувані у роботі, чіткість визначень і логічність у викладі матеріалу.