- •Рецензенти:
- •Передмова
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •1.1. Попередня підготовка
- •1.2. Робота в аудиторії
- •1.3. Оформлення звіту
- •3.1. Практичне заняття № 1
- •Захист звіту
- •Правила безпеки при роботі в спеціалізованій аудиторії «цивільна оборона»
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •2.1. Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •Мал.1. Прогнозовані зони забруднення при аварії на аес
- •2.1.3. Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •А) Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації
- •Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.2. Практичне заняття № 2
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Оцінка хімічної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •2.1. Теоретична частина
- •2.1.1. Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика отруйних речовин і сильнодіючих ядучих речовин
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечному об’єкті
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с)
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості
- •2. 2. Практична частина
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.3. Практичне заняття № 3
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Класифікація зіз:
- •2.1. Засоби захисту органів дихання
- •2.1.1. Теоретична частина
- •Мал.1. Протигаз гп-5
- •Тривалість захисної дії протигазів у комплекті
- •Мал. 5. Ізолюючі протигази
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Мал. 6. Протипилова тканина маска птм-1
- •Практична частина
- •Засоби захисту шкіри
- •2.2.1. Теоретична частина
- •Мал. 10. Легкий захисний костюм л-1
- •Мал.11. Захисний комбінезон і захисний костюм
- •Мал.12. Загальновійськовий захисний комплект (ззк)
- •Мал.14. Герметизація повсякденного одягу
- •Практична частина заняття
- •Б). Дослідження захисних властивостей ззк від ор у крапельно-рідинному вигляді
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.4. Практичне заняття № 4
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Медичні засоби захисту
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •Аптечка індивідуальна аі-2
- •4.1. Теоретична частина
- •Мал. 15 . Аптечка індивідуальна (загальний вигляд)
- •4.2. Практична частина
- •5. Індивідуальні протихімічні пакети
- •5.1. Теоретична частина
- •5.2. Практична частина
- •6. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •6.1. Теоретична частина
- •6.2. Практична частина
- •7. Оформлення звіту за практичну роботу
- •8. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.5. Практичне заняття № 5
- •2. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •2.1. Класифікація дозиметричних приладів
- •2.2. Принципи дії дозиметричних приладів
- •Мал.21. Іонізаційна камера
- •3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •4.1. Теоретична частина
- •Мал.23. Вид приладу дп-5а
- •Мал. 24. Прилад дп-5в
- •Мал. 31. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •4.2. Практична частина
- •4.2.1. Підготовка приладу дп-5а до роботи
- •4.2.2. Дослідження захисних властивостей різних матеріалів
- •5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •5.1. Теоретична частина
- •Мал.32. Індивідуальний дозиметр дкп-50-а
- •5.2. Практична частина
- •6. Оформлення звіту за практичну роботу
- •7. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.6. Практичне заняття № 6
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •3. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •Теоретична частина
- •3.2. Практична частина
- •4. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •4.1. Теоретична частина
- •4.2. Практична частина
- •5. Оформлення звіту за практичну роботу
- •6. Захист звіту
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •2.2.1. Оцінка стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення
- •2.2.2. Оцінка стійкості об’єкта від впливу хімічних засобів
- •2.3.Методика оцінки стійкості роботи тваринництва
- •2.4. Приклад визначення стійкості роботи молочнотоварної ферми в умовах можливого хімічного забруднення
- •3. Практична частина (розв’язування задач )
- •Оцінка стійкості роботи мтф в умовах хімічного забруднення
- •Радіоактивного забруднення місцевості.
- •Оцінка стійкості роботи свиноферми в умовах радіоактивного забруднення
- •Рівні радіації при аварії реактора типу ввер-1000 з викидом
- •10% І швидкості вітру 5 м/с
- •Дози опромінення, які одержують люди, тварини всередині
- •Можливий вміст цезію-137 у молоці і м'ясі в nю10-9 Кі/кг на різних типах грунтів
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •2.2.1. Оцінка стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення
- •2.2.2. Оцінка стійкості об’єкта від впливу хімічних засобів
- •Методика оцінки стійкості роботи рослинництва
- •2.4. Приклад визначення стійкості рослинництва в умовах можливого
- •3. Практична частина (розв’язування задач)
- •Оцінка стійкості роботи рослинництва в умовах радіаційного забруднення
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •3. Практична частина (розв’язування задач) Задача 1. Оцінити стійкість роботи машинно-тракторного парку (мтп) проти впливу землетрусу
- •Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
- •Статистичні дані втрат робітників для несейсмостійких споруд в залежності від бальності землетрусу
- •Статистичні дані зв’язку втрат основних фондів з характеристикою руйнувань
- •Задача 2. Оцінити стійкість роботи машинно-тракторного парку (мтп) проти впливу урагану
- •Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.10. Практичне заняття № 8
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2.1. Знезараження
- •2.1.2. Дегазація та порядок її проведення
- •2.1.3. Дезінфекція та порядок її проведення
- •2.2. Санітарна обробка
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •Автори :
Передмова
У сучасному урбанізованому середовищі поблизу сільськогосподарських об’єктів знаходяться підприємства хімічної промисловості, сховища небезпечних хімічних речовин і відходів, атомні електростанції (АЕС) та інші радіаційні об’єкти, аварія на яких може викликати виникнення надзвичайних ситуацій.
Для рятування людей, матеріальних цінностей, продукції необхідно завчасно передбачити імовірність виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, можливі наслідки і вжити відповідні заходи для її не допущення.
Цивільний захист – нормативна дисципліна, в процесі вивчення якої у майбутніх фахівців формується необхідний рівень знань і вмінь по організації захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.
Відповідно навчальних планів підготовки спеціалістів і магістрів зі всіх спеціальностей із 54-х годин, призначених для вивчення дисципліни, практичні заняття проводяться в обсязі 10-16 годин.
Враховуючи таку кількість годин, практичні заняття доцільно проводити за 8 темами.
В практичній частині занять використовуються задачі, які характеризують реальну обстановку, що може утворитися в надзвичайних ситуаціях. Це дозволяє в повному обсязі провести необхідні розрахунки та зробити висновки по захисту формувань цивільного захисту і населення від уражаючих факторів і аварій.
В навчальному посібнику також викладені загальні організаційно – методичні вказівки щодо проведення занять і правила безпеки при роботах у спеціалізованій аудиторії.
Мета посібника - навчити студентів, майбутніх керівників, умінню оцінювати можливу обстановку в районі сільськогосподарського об’єкту, оцінювати стійкість його роботи в умовах надзвичайних ситуацій, вживати певних заходів для підвищення його стійкості.
1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
Проведення практичних занять складається із чотирьох етапів:
попередньої підготовки;
роботи в аудиторії;
оформлення звіту;
захист звіту.
1.1. Попередня підготовка
Попередня підготовка проводиться студентами самостійно напередодні заняття і включає в себе:
вивчення змісту практичного заняття по методичних вказівках;
повторення або додаткове вивчення основних теоретичних положень, викладених в лекціях, методичних вказівках до заняття і необхідних для поняття суті положень, розрахунків, що будуть проводитися на занятті;
підготовку необхідних таблиць, схем до майбутнього звіту.
1.2. Робота в аудиторії
Робота в аудиторії включає в себе:
контроль знань студентів;
закріплення вивченого матеріалу шляхом рішення задач і практичної роботи студентів.
На початку практичних занять студенти вивчають правила безпеки при роботі в спеціалізованій аудиторії «Цивільний захист».
1.3. Оформлення звіту
По кожній роботі складається звіт. Зміст звіту визначається завданням на практичне заняття і вказівками викладача.
Звіт виконується чорнилами і повинен містити :
номер і назву роботи, назву факультету, номер групи, курсу і прізвище студента;
мету заняття;
перелік приладів, устаткування і наочних посібників;
теоретичну частину по темі заняття;
практичну частину (перелік пунктів завдання з результатами розрахунків; аналіз результатів розрахунків і короткі висновки по кожному пункту завдання).
