2. Організаційно-правові форми юридичних клінік в Україні

Сьогодні в Україні нараховується близько 300 юридичних клінік, які функціонують у різноманітній юридичній формі. В залежності від організаційної форми діяльність ЮК здійснюється за такими моделями:

1) Юридична клініка, що передбачає реальну роботу з клієнтами на базі юридичного факультету вищого навчального закладу. Тоді ЮК визнається згідно нормативних документів ВНЗ структурним підрозділом юридичного факультету та однією із баз юридичної практики студентів на основі відбору або за особистим бажанням студентів.

2) Юридична клініка, що передбачає реальну роботу з клієнтами за межами вищого навчального закладу. Як правило, така ЮК має статус юридичної особи у формі громадської організації. Вона інтенсивно застосовує такі методи діяльності, як відкриття громадських приймалень при органах влади та інших громадських організаціях. Прикладом такої клініки є Одеська міжвузівська ЮК на базі Південноукраїнського центру молодих юристів.

3) Юридична клініка, що не передбачає реальну роботу з клієнтами. Така ЮК практикує імітаційні форми навчання, насамперед, у формі практичних спецкурсів, окремих модулів, практикумів, практичних занять у рамках навчальної програми. Також вони практикують факультативні програми практичного навчання на основі відбору або за особистим бажанням студентів.

В залежності від характеру і напрямів своєї діяльності ЮК бувають клініками загальної практики та спеціалізованими клініками. У випадку діяльності ЮК як загальної в ній створюються структурні підрозділи, які спеціалізуються на окремих, найважливіших, напрямках діяльності цієї клініки. Спеціалізовані клініки функціонують лише в рамках конкретного напрямку своєї проблематики та можуть зачіпати супутні проблеми, які тісно пов’язані із її напрямом спеціалізації.

Клініка загальної практики є найпоширенішою формою діяльності ЮК. Така діяльність передбачає провадження ЮК юридичних справ у різних сферах юриспруденції. Перевагою клініки загальної практики є те, що студенти стикаються із різноманітними справами, а не конкретної спеціалізації. Це дозволяє студентам розширювати свій кругозір і набувати навички із різних галузей юриспруденції.

Спеціалізовані клініки приймають до провадження конкретний вид справ. У такій клініці є можливість більш тісного контролю з боку викладача-куратора за ходом ведення справи студентом. Проблемою спеціалізованих клінік є вузький кругозір студентів та обмеженість у набутті ними певних юридичних навичок.

Основне призначення студентських юридичних клінік – навчання студентів практичним навикам юриста та надання на безкоштовній основі правової допомоги соціально уразливим верствам населення, в тому числі пенсіонерам, одиноким людям, інвалідам, ветеранам війни та праці.

3. Організація документування в юридичній клініці.

Документи в юридичній клініці умовно можна поділити на: програмні документи (положення про юридичну клініку, етичний кодекс юридичної клініки, правила роботи в юридичній клініці та ін.), документи організаційного характеру, які стосуються власне належної організації діяльності юридичної клініки (заяву студента, який хоче працювати в клініці, графік чергувань студентів, загальний журнал (електронна база) реєстрації всіх справ юридичної клініки і т. ін.) та документи, які стосуються надання консультації окремому клієнту (справа клієнта).

Ведення справи в клініці окремим студентом можна поділити на декілька етапів, кожен з яких буде характеризуватися складанням певних документів. Тому з самого початку необхідно побудувати схему роботи студента над окремою справою, що формально відобразиться в послідовному документуванні роботи з клієнтом.

Виходячи з досвіду діяльності юридичних клінік, можна запропонувати наступний набір документів, які визначають схему проходження справи в юридичній клініці:

1) Анкета (журнал) попереднього запису. Робота з клієнтом починається з фіксації загальних даних (ім'я, прізвище, по-батькові, рік народження, контактна інформація та інші дані про клієнта). Анкета попереднього запису повинна бути максимально простою і містити лише питання щодо контактної інформації клієнта та характеру консультації, яку він хоче отримати. Студент отримує загальну інформацію про особу, яка прийде сьогодні до нього на прийом, та про характер справи і має змогу підготуватися.

2) Угода про ведення справи. Юридична клініка не є юридичною консультацією або адвокатською конторою. Студенти, які працюють в юридичній клініці, хоч і прослухали вже значну частину предметів, але ще не є дипломованими спеціалістами. Тому перед тим, як студент ознайомиться з справою клієнта, необхідно укласти угоду між клієнтом та юридичною клінікою про те, що клієнту повідомлено, що в клініці працюють студенти і що клієнт не матиме претензій у випадку, якщо він буде незадоволений наданою консультацією.

3) Вхідна анкета по справі. Під час прийому студент уточнює загальну інформацію про клієнта і з’ясовує інші формальні питання. Форму з такими відомостями клієнт може заповнювати сам, або за допомогою студента. Анкета клієнта повинна містити три основні частини: загальна інформація; інформація,