- •Завдання 1.1. Прогнозування за допомогою ковзного середнього
- •Завдання 1.2. Прогнозування за допомогою лінії тренду
- •Завдання 1.3. Лінійний прогноз (регресія)
- •Власне, це і є лінійна регресійна модель, яка для вихідних даних, використовуваних у прикладі, виглядає саме так. Розрахункові значення моделі і прогноз
- •Завдання №2 вирішення оптимізаційних задач
- •Завдання 2.1. Оптимізація плану виробництва
- •Завдання 2.2. Транспортна задача
- •Завдання 2.3. Управління запасами
- •Задача 2.5. Призначення на посаду
- •Завдання 2.4. Розподіл однорідних ресурсів
- •Завдання 2.7. Ефективний портфель по Марковіцу
- •Задача 2.8.Вирішення економічних задач за допомогою теорії ігор.
- •49600, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Завдання 2.7. Ефективний портфель по Марковіцу
Необхідно розрахувати оптимальні частки фінансових активів у портфелі, виходячи з необхідного рівня ризику, на основі теорії Марковіца.
Порядок виконання роботи:
1. Вивчити приклад до виконання роботи.
2. Побудувати модель для свого підприємства (це може бути кредитний, інвестиційний та ін. Види портфелів)
3. Зробити висновки.
Якщо ви уявляєте для себе набір акцій, з яких хотіли б сформувати свій інвестиційний портфель, то для кожної з них слід розрахувати оптимальні частки. При цьому потрібно мати уявлення про такі параметри як очікувана дохідність, очікуваний рівень ризику і кореляція. Розглянемо їх більш детально.
Таблиця 2.5.
Дохідність акцій
Період, рік |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Дохідність, % |
7 |
-4 |
16 |
21 |
-3 |
Очікувана прибутковість акції розраховується на основі її історичної прибутковості за попередні періоди і дорівнює їх середньому арифметичному. У табл. 2.5. представлена прибутковість активу за п'ятирічний інтервал часу з періодом один рік. Середнє арифметичне дохідностей за п'ять років складе 7,8%, що і буде величиною очікуваної дохідності. Для визначення очікуваної дохідності всього портфеля в цілому, потрібно підсумовувати добуток очікуваної дохідності окремих паперів, що входять у цей портфель на їх частку. Формула представлена нижче:
де Ep - очікувана прибутковість портфеля, ei - очікувана прибутковість i-го фінансового інструменту, що входить в портфель, Wi - частка i-го фінансового інструменту в портфелі. Очевидно, що Σ Wi = 1.
Іноді як очікуваної прибутковості акції беруть величину потенційного зростання (upside) з аналітичних досліджень по компанії. Але ми будемо діяти згідно з класичною портфельною теорією, в якій для розрахунків використовуються історичні значення.
Ступінь можливого відхилення дохідності акції від очікуваного значення, визначають через дисперсію. Дисперсія є показником розсіювання фактичних величин прибутковості акції навколо її середньої прибутковості, тобто очікуваної. Формула, за якою обчислюється дисперсія, напевно знайома багатьом ще зі школи, коли її використовували для визначення похибки вимірювань в лабораторних роботах з фізики. Вона має наступний вигляд:
де ei - дохідність акції за i-ий період, <e> - середнє значення акції за весь аналізований часовий інтервал, n - кількість часових періодів, а σ2 - дисперсія дохідності акції на даному часовому інтервалі. Як приклад, знову візьмемо дані з табл. 2.5. і обчислимо по ним дисперсію активу за п'ять років. Тут <e> - середнє значення прибутковості акції за аналізований часовий інтервал, тобто її очікувана прибутковість, рівна 7,8%. Тоді отримуємо:
((7-7,8) 2 + (-4-7,8) 2 + (16-7,8) 2 + (21-7,8) 2 + (-3-7,8) 2) / 5 = 99,4.
Зауважимо, що розмірність дисперсії - відсоток в квадраті. Показником з такою розмірністю користуватися не завжди зручно, оскільки сама прибутковість акції вимірюється у відсотках. Тому з дисперсії витягують квадратний корінь, отримуючи, таким чином, стандартне (або середньоквадратичне) відхилення, яке в нашому випадку і визначає нам рівень очікуваного ризику. Тоді σ для одного активу має вигляд:
На жаль, стандартне відхилення σp всього портфеля не пов'язане з σ кожної що входить в нього акції таким простим співвідношенням, як у випадку з очікуваною прибутковістю. Для визначення рівня ризику портфеля вводиться ще одна математична дія - обчислення коваріації.
Коваріація показує нам ступінь взаємозв'язку двох випадкових величин. Її значення можуть бути як позитивними, так і негативними. При цьому, чим більше абсолютне значення коваріації, тим тісніше зв'язок. Якщо коваріація позитивна, то при зміні однієї величини інша буде змінюватися в тому ж напрямку. Якщо коваріація негативна, дві величини будуть змінюватися в протилежних напрямках. В разі нульової коваріації (близької до нуля) вважається, що зв'язок між випадковими величинами відсутній. Розглянемо ковариацію між двома акціями A і B. Формула для її обчислення має вигляд:
де eAi - дохідність акції А за i-ий період, eBi - дохідність акції В за i-ий період, <eA>, <eB> - середні (очікувані) дохідності акцій А і B за весь аналізований часовий інтервал.
Таблиця 2.6.
Коваріація двох акцій
Період, рік |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Дохідність А, % |
10 |
-12 |
23 |
11 |
-2 |
Дохідність B, % |
14 |
3 |
17 |
22 |
6 |
.
На прикладі з табл. 2.6. визначимо коваріацію двох акцій. Очікувана прибутковість за п'ятирічний часовий інтервал у акції А дорівнює 6%, а у В - 12,4%. Тоді отримуємо:
((10-6) * (14-12,4) + (-12-6) * (3-12,4) + (23-6) * (17-12,4) + (11-6) * (22-12,4) + (-2-6) * (6-12,4)) / 5 = 70,6.
Якщо в портфелі є більше двох паперів, то нам потрібно обчислити коваріацію для всіх пар. При цьому можна помітити, що COV (A, B) = COV (B, A) і COV (A, A) = σ2A.
Підсумкова формула σp для портфеля з N активів буде записуватися в матричної формі (за рахунок безлічі значень коваріацій), проте ми не будемо заглиблюватися в складності, тим більше що для наших цілей цього й не потрібно. Але для портфеля з двох акцій вираз для σp має досить простий вигляд:
де WА, WB - частки акцій А і В у портфелі, σA, σB. - Стандартне відхилення акцій А і В, COV (A, B) - коваріація дохідностей акцій А і B. З формули видно, що при фіксованих значеннях стандартних відхилень акцій і коваріації, на дисперсію портфеля (σ2p) може вплинути тільки розподіл часток між А і В. Таким чином, маючи деякий набір акцій у портфелі, завжди можна отримати мінімальний рівень ризику для даної сукупності активів шляхом перерозподілу їх часток у портфелі. Тепер, розуміючи цю важливу річ, спробуємо підібрати такі частки для нашого портфеля, щоб мінімізувати можливі збитки в майбутньому.
Оптимізація портфеля D.
На 8 листопада 2010 портфель журналу D включає в себе акції 25 емітентів. Розрахуємо для кожної з них оптимальну частку виходячи з критерію максимальної прибутковості при заданому рівні ризику.
Всі розрахунки будуть проводитися в програмі Excel. Часовий інтервал візьмемо з січня по жовтень 2010 року, розрахунковий період - один місяць. Виходячи з цін закриття на кінець періоду, розрахуємо дохідності за кожен місяць. При цьому потрібно відзначити, що розрахована очікувана дохідність є середньою місячною дохідністю, і якщо ми хочемо привести її до річної, то отримане значення слід помножити на 12 (кількість місяців у році). Дисперсія обчислюється за допомогою вбудованої функції Excel - ДІСПР (), і підсумкове значення аналогічним чином множиться на 12 (дане наближення є дещо грубим, оскільки для визначення дисперсії за рік зазвичай береться дрібніший масштаб, в ідеалі - денна дисперсія, величина якої множиться на 252.
Рис
2.19. Використання коваріації в Excel
Найбільш складним моментом є знаходження матриці коваріації, яка містить в собі весь набір парних коваріацій між активами портфеля. Маючи 25 акцій, нам потрібно розрахувати 300 коваріацій, не рахуючи 25-ти дисперсій (які є діагональними елементами матриці коваріації). Очевидно, розраховувати подібне "в ручну" задоволення явно складе, тому скористаємося можливостями програми Excel. В меню "Сервіс" вибираємо "Аналіз даних". У вікні нам пропонуються різні математичні інструменти аналізу даних, серед яких можна знайти і коваріацію, після виклику якої повинно з'явитися вікно, як на рис 2.19. В полі "Вхідний інтервал" потрібно ввести розраховані раніше місячні дохідності. Наступний момент - "Угруповання". На неї слід звернути особливу увагу, оскільки саме вона визначає набір даних, за якими розраховується коваріація. У нашому випадку вона буде по рядках, оскільки періоди тимчасового інтервалу у нас розташовані горизонтально. У підрозділі "параметри виводу" можна скористатися будь-яким способом виведення результатів, але якщо розмір матриці буде досить великим, як в нашому випадку, краще вибрати пункт "Новий робочий лист". В результаті ми повинні отримати матрицю коваріацій розміром 25x25. Як ми зазначали раніше COV (A, B) = COV (B, A), в наслідок чого отримана матриця буде симетричною, тому Excel не заповнює комірки вище діагоналі, на якій, в свою чергу, розташовані значення дисперсій прибутковості акцій (COV (A , A) = σ2A).
Останнім
кроком в обчисленні дисперсії портфеля
є перемножування рядка зі значеннями
частки акцій у портфелі на матрицю
коваріації, з подальшим множенням
результату на стовпець з частками.
Оскільки ми ще не знаємо, які частки
приписувати кожній акції, то розподілимо
їх поки рівномірно по портфелю, тобто
вага всіх акцій в портфелі буде однаковою
і складе 1/25 = 0,04. Тепер займемося множенням.
Спочатку перемножується рядок з частками
(на рис. 2.20 виділено жовтим кольором) на
матрицю коваріацій (виділена сірим
кольором) за допомогою команди ММУМНЖ
(). Результатом множення буде рядок
(відзначена бузковим), яку потрібно
помножити на стовпець часток (відзначена
бірюзовим) за допомогою тієї ж команди
ММУМНЖ (). Отримане, нарешті, таким чином
число буде дисперсією нашого портфеля.
Для обчислення стандартного відхилення,
яке в даному випадку є рівнем ризику
портфеля, помножимо дисперсію на 12 і
витягнемо з отриманого значення
квадратний корінь (на малюнку 2 осередок
зі значенням стандартного відхилення
відзначено зеленим).
Рис
2.20. Знаходження стандартного відхилення
Тепер перейдемо до нашої основної задачі - обчисленню оптимальних часток акцій у портфелі для отримання максимальної прибутковості при заданому рівні ризику. Знову скористаємося можливостями Excel і в меню "Сервіс" виберемо "Пошук рішення", після чого повинна з'явитися форма, як на рис. 2.21. У підрозділі "Встановити цільову осередок" прописуємо адресу комірки, де у нас розраховується очікувана дохідність портфеля. У нашому випадку це осередок D27 (на рис. 2.20. виділена зеленим).
Рис
2.21. Обчислення оптимальних часток акцій
Наступний
підрозділ визначає значення цільової
комірки. Оскільки ми хочемо мати
максимальну прибутковість при будь-яких
умовах, потрібно вибрати пункт "максимальне
значення". У підрозділі "змінюючи
осередки" вводимо діапазон комірок,
де прописані частки нашого портфеля -
В2-В26. І останнє поле - "обмеження",
де ми вказуємо додаткові умови до нашого
портфеля. Стосовно до розглянутого
прикладу, обмеження були наступні:
значення часток обмежувалися інтервалом
від 0,001 до 0,006 включно, сума часток повинна
дорівнювати одиниці (обов'язкова умова,
якщо ми розподіляємо по активах всі
гроші повністю) і остання умова -
призначення максимального рівня ризику
. Після того як всі параметри введені,
можна натиснути кнопку "Виконати"
і в стовпці з вагами з'являться нові
значення питомих ваг акцій. Таким чином,
кожен раз фіксуючи певне значення
допустимого рівня ризику (стандартного
відхилення) ми отримуємо портфель з
таким розподілом часток, при якому його
прибутковість максимальна.
Рис
2.22. Ефективна границя портфелю
Якщо повторити рішення даної задачі для різних рівнів ризику, то ми отримаємо цілий набір значень очікуваної дохідності оптимального портфеля. Ці дані дозволяють побудувати нам так званий ефективний кордон, або кордон Марковиця. На рис. 2.22 зображено ескіз цієї кривої (12 точок) і можна помітити, що мінімальний рівень ризику нашого портфеля становить близько 21%. При цьому очікувана прибутковість становить порядку 27% річних. При збільшенні рівня ризику прибутковість також зростає. У табл. 2.7 представлений підсумковий портфель з розрахованими оптимальними частками, відповідними мінімальному рівню ризику - 21%. Також у таблиці розрахована очікувана річна прибутковість кожної акції, і прибутковість відповідної частки у портфелі.
Таблиця 2.7.
Підбір оптимального портфеля
Емітент |
Частка |
Дохідність, % |
Дохідність частки, % |
Акрон |
0,060 |
14,2 |
0,85 |
Автоваз пр. |
0,060 |
77,5 |
4,65 |
Дорогобуж пр. |
0,033 |
-5,4 |
-0,18 |
ДВМП |
0,060 |
47,1 |
2,83 |
ТГК-10 |
0,058 |
25,6 |
1,48 |
НКНХ |
0,060 |
26,7 |
1,60 |
НМПТ |
0,010 |
-8,4 |
-0,08 |
О2ТВ |
0,010 |
18,4 |
0,18 |
ОГК-2 |
0,027 |
120,9 |
3,26 |
ОГК-6 |
0,022 |
105,0 |
2,30 |
ОГК-3 |
0,010 |
39,3 |
0,39 |
Група ПІК |
0,010 |
13,3 |
0,13 |
РКК Енергія |
0,060 |
20,2 |
1,21 |
Сильвініт |
0,060 |
-9,5 |
-0,57 |
СевЗапТелеком |
0,060 |
105,0 |
6,30 |
ТГК-2 |
0,016 |
59,6 |
0,98 |
Южний кузбас |
0,010 |
25,7 |
0,26 |
Уралкалій |
0,060 |
20,6 |
1,24 |
Волгателеком |
0,060 |
81,6 |
4,90 |
Інтер РАО |
0,010 |
7,2 |
0,07 |
ТГК-5 |
0,054 |
53,9 |
2,90 |
Верофарм |
0,060 |
48,2 |
2,89 |
У-УАЗ |
0,060 |
62,2 |
3,73 |
ЧЦЗ |
0,010 |
30,9 |
0,31 |
Газпром |
0,060 |
-7,8 |
-0,47 |
