7 Добір і опрацювання фактичного матеріалу

Пояснювальна записка до курсового проекту приводяться в методичних вказівках і конкретизуються в завданні на проект. ПЗ повинна містити 30 – 35 сторінок машинописного тексту. Виконується на аркушах формату А4 (279×210). На сторінках наносяться основний підпис (штамп) з вказаним номером спеціальності та номеру залікової книжки. Основний штамп виконуються тільки на початковій сторінці розділу. На інших сторінках наноситься малий штамп. Текст оформлюється шрифтом Times New Roman, розмір 14 із полуторним міжрядковим інтервалом.

Вступ та кожний розділ пояснювальної записки розпочинається з нового аркуша. Назва розділу пишеться прописом з великої літери, вирівнювання по середині, перед назвою розділу вказується його номер без крапки. Текст жирним не виділяється.

Приклад 1: 1 Загальна частина

Підпункти кожного розділу пишуться з абзацу основного тексту. Підпункти нумеруються з двох цифр: перша цифра - номер розділу, друга цифра – номер підпункту розділу. Текст після підпункту пишеться з нового рядка, з абзацу.

Приклад 2: Підпункти кожного розділу пишуться з абзацу основного тексту. Підпункти нумеруються з двох цифр: перша цифра - номер розділу, друга цифра – номер підпункту розділу. 1.2 Технологічна схема обладнання Підпункти кожного розділу пишуться з абзацу основного тексту. Підпункти нумеруються з двох цифр: перша цифра - номер розділу, друга цифра – номер підпункту розділу.

Кожен лист пояснювальної записки повинен мати рамку зі штампом, сторінки рахуються з титули ПЗ(стр.21):

Таблиці застосовують для кращого унаочнення і зручності порівняння показників. Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунку.

Таблиця може мати назву, яку пишуть малими буквами (крім першої великої) над таблицею після номера таблиці через дефіс.

У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву розміщують тільки над першою частиною таблиці.

Слово “Таблиця – “ зазначають один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці - “ з зазначенням номера таблиці.

Таблиці з невеликою кількістю граф (колонок) і великою кількістю рядків допускається поділяти на частини і розміщувати одну частину поряд з іншою на одному аркуші, при цьому головку таблиці повторюють.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу.

Приклад 3

Таблиця 1.1 Правила оформлення

1	2	3	4	5	6	7

Продовження таблиці 1.1

1	2	3	4	5	6	7

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) розміщують у тексті ПЗ для пояснення викладеного матеріалу та розрахунків. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті ПЗ.

Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

Рисунки, ескізи, схеми, номограми, діаграми і т.ін., що розміщуються в тексті ПЗ, повинні відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Єдиної системи програмної документації (ЄСПД), а також чинним галузевим нормативним документам.

За наявності в тексті ПЗ таблиць, що доповнюють ілюстрації, таблиці необхідно розміщувати після графічного матеріалу.

Ілюстрації можуть мати тематичну назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом “Рисунок – “, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Деталі приладу”, у відповідності з СТП 02070855-03-99.

Назва, яка приводиться в тексті ПЗ і на ілюстрації, повинна бути однаковою.

Ілюстрації, за винятком графічного матеріалу додатків, потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Якщо рисунок один, то він позначається “Рисунок 1”.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Приклад 4

Рисунок 1.1- Кран

Порядок викладення розрахунків визначається характером величин, що розраховуються.

Розрахунок у загальному випадку повинен містити:

ескіз і схему розрахункового виробу;

завдання розрахунку (з вказівкою, що потрібно визначити при розрахунку);

вихідні дані для розрахунку з назвою величин і їх символами;

вибір розрахункових формул (рівнянь);

розрахунок;

висновок.

Необхідні для розрахунку ескізи або схеми допускається креслити в довільному масштабі, який забезпечує чітке уявлення про розрахунковий об’єкт. Ескізи або схеми необхідно виконувати відповідно до СТП 02070855-03-99.

При виконанні розрахунків на ЕОМ у тексті ПЗ повинно бути вказано, який програмний продукт було використано (власний, розробка кафедри, програма передана з виробництв, прикладна програма) чи складений самостійно.

Необхідно вказати посилання на номер додатку, в якому приводиться схема програми (алгоритму) та роздрук результатів розрахунку.

У схемі алгоритму потрібно чітко і однозначно відобразити послідовність операцій у програмі.

Схема алгоритму складається з символів, короткого пояснювального тексту і з’єднувальних ліній.

Кожному типу дій (ввід даних, обчислення, перевірка умов, управління циклами, вивід результатів, закінчення розрахунку) має відповідати геометрична фігура – символ.

Символи з’єднуються лініями, які вказують на послідовність виконання дій.

Форма символів та правила виконання схем алгоритмів установлена ГОСТ 19.701.

Всередині символів записують зміст відповідної дії. Записи повинні бути короткими. Скорочення слів і абревіатури, за винятком установлених стандартами, повинні бути розшифровані в нижній частині поля схеми або тексті ПЗ.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Формули, за винятком формул, які є в додатках, повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках.

Кількість графічного матеріалу визначається завданням курсового проекту,а перелік – керівником курсового проекту.

Графічні матеріали (креслення, діаграми, схеми) повинні відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Креслення, схеми і діаграми виконують на аркушах стандартних форматів за ГОСТ 2.301.

Формат аркуша потрібно вибирати, виходячи з можливості розміщення усіх необхідних видів, перерізів, перетинів, таблиць, а також текстової частини (технічних вимог, технічної характеристики).

Графічну частину проекту виконують олівцем, а в особливих, передбачених завданням на проектування, випадках допускається виконання графічного матеріалу тушшю.

Зображення повинні бути наочними і займати весь аркуш вибраного формату.

Основний напис для креслень і схем (перший аркуш) повинен відповідати формі 1 ГОСТ 2.104, для наступних аркушів – формі 2а ГОСТ 2.104.

Назва виробу в основному написі креслення повинна відповідати прийнятій термінології і бути в міру можливості короткою. Назву виробу записують у називному відмінку однини.

У назві, яка складається з декількох слів, на першому місці записують іменник, наприклад, “Колесо зубчасте”.

При виконанні креслень вибирають масштаб зображень згідно з ГОСТ 2.302. Рекомендується в навчальному проектуванні використовувати масштаб 1:1.

Масштаб зображення окремих розрізів, перетинів, якщо він відрізняється від вказаного в основному написі, вказується безпосередньо за позначенням, яке відноситься до конкретного зображення, наприклад:

А – А (2 : 1) Б (5 : 1)

Графічна частина проектів, об’єкти яких не вимагають розробки конструкторської документації, повинна виконуватись згідно з діючими галузевими нормативними документами та методичними вказівками, розробленими відповідними кафедрами.

При виконанні електричних, кінематичних, гідравлічних і пневматичних схем повинні використовуватись позначення елементів схем, передбачені відповідно ГОСТ 2.701, ГОСТ 2.702, ГОСТ 2.703, ГОСТ 2.704, ГОСТ 2.721, ГОСТ 2.722, ГОСТ 2.770, ГОСТ 2.781, ГОСТ 2.782, ГОСТ 2.784, ГОСТ 2.793 та ін. 3

Всі надписи креслення і виноски повинні виконуватись одним шрифтом, однакового розміру.

Відстань між експлікацією та основним штампом повинна бути не менше 15мм,а ширина не більше 185 мм. Умовні позначки чи технічні характеристики також оформляються у вигляді таблиці чи просто розволожених один під одним у вигляді позначень але теж не ширше 185мм.

Інших штампів крім головного на кресленні повинні бути відсутні.

Графічна частина виконується на двох аркушах А1. Приклад оформлення можна побачити на Рисунку: