2. Особливості індустріального розвитку України.

● Розділена між Австро-Угорщиною та Росією Україна розвивалась нерівномірно: Західно-Українські землі були відсталими, а в російській частині вже розвивалося індустріальне суспільство. (див. лекцію «Вступ 2 курс»).

● На початку ХХ століття Україна за своїм економічним потенціалом посідала друге місце в Російській імперії після самої Росії. Тут була сконцентрована 1/5 частина всіх російських підприємств. Донбас давав 73% усього видобутого вугілля Росії.

● В економічному розвитку велику роль відігравали залізниці (перша збудована у 1865 році з Одеси до Балти).

● Капіталістичним шляхом стало розвиватись сільське господарство:

- вільнонаймана праця;

- техніка;

- втягування в ринок.

Проте залишки феодалізму (тимчасовозобов’язані, сільська община, податки) ще стримували розвиток села.

3. Піднесення українського національного руху на західноукраїнських землях.

В Західній Україні що належала до Австро-Угорщини на початку ХХ століття почалося національне відродження. Найбільш активною частиною суспільства були студенти та військова молодь.

Студенти вимагали створення у Львові українського університету, адже існуючий повністю був ополячений.

В цьому їм допомагав глава греко-католицької церкви А.Шептицький. Австрійські власті пообіцяли такий університет відкрити, але перешкодила І світова війна.

Другою вимогою було відкриття шкіл з українською мовою навчання. Україні вдалося добитися відкриття 3 тис. таких шкіл в Західній Україні.

Центром наукового життя було літературне товариство ім.Т.Шевченка, перейменоване в наукове. Ним керував відомий історик М.Грушевський.

● На політичній арені висували питання поділу Галичини на 2 частини: Західну (де більшість складали поляки) і Східну (де переважали українці).

Більшість українських діячів виступали за автономію України у складі Австро-Угорщини, проте з’являються і самостійники.

З метою боротьби за самостійність Західної України – українська молодь стала створювати фізкультурно-спортивні товариства, що мали пробуджувати національну свідомість українців. Це «Сокіл» та «Січ».

● Великий вплив на населення Західної України мала греко-католицька церква, яку очолював А.Шептицький. Ця церква поширювала освіту в народі, вела боротьбу за українську мову і традиції.

Сам Шептицький був меценатом: за власні кошти створив національний музей у Львові, навчав українську молодь за кордоном, боровся за відкриття українського університету.

4.Аграрна реформа п.Столипіна.

● Царський міністр Петро Столипін 9 листопада 1906 року почав аграрну реформу:

- розпадалась селянська община, де була кругова порука;

- кожен селянин закріплював свій земельний наділ у приватну власність;

- землю можна продати, або виділити у відруб, або піти на хутір.

● В Україні селянських общин і до реформи було мало, а після – від 35 до 52% общин ще розпались.

● Від реформи виграли заможніші селяни, що стали скуповувати землі, а для їх обробітку купували техніку.

● Бідніші, щоб купити землю позичали гроші в банку, а не повернувши кредит – втрачали власність на неї.

● Царські власті стали заохочувати селян переселятися до Сибіру на неосвоєні землі. Тут обіцяли надавати ще більші ділянки землі і безкоштовно. Загалом з України виїхало 1.5 млн. селян. Потім через важкі умови кожен четвертий повернувся назад.

● У цілому столипінська аграрна реформа сприяла ще більшому розвитку капіталізму, появі фермерства та зростанню продуктивності праці в селі. Але при цьому селян наділили їх же землею, а поміщицьке землеволодіння залишилось недоторканим. У власності общини залишились ліси, луки, пасовища, водойми.