Методичні вказівки до рішення задач Показники оцінки ефективності проектів

Методи можна розділити на 2 групи:

1. засновані на дисконтованих оцінках;

2. засновані на облікових оцінках.

Методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:

• метод чистої приведеної вартості (метод чистої дисконтованої вартості, метод чистої поточної вартості);

• метод внутрішньої норми прибутку;

• дисконтований строк окупності інвестицій;

• індекс прибутковості;

- метод ануїтету.

Метод розрахунку чистої приведеної вартості.

Метод заснований на зіставленні величини загальної інвестиції з загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються проектом напротязі життєвого циклу. Норма дисконту встановлюється, виходячи з щорічного відсотка повернення, що хоче або може мати інвестор на капітал, що їм інвестується. Якщо інвестиції будуть генерувати доход напротязі n років, чиста дисконтована вартість грошових потоків:

,

де K – сумарні інвестиції у інвестиційний проект, грн;

Pi – чистий річний дохід і-го року, грн;

r - ставка дисконтування;

n – тривалість проекту, роки.

Більш універсальним є розрахунок NPV по вхідних та вихідних грошових потоках:

,

де r – ставка дисконту;

В – вхідний грошовий потік;

З – вихідний грошовий потік (інвестування).

Чисту дисконтовану вартість проекту можна підсумовувати або віднімати по різних проектах, тому цей показник є основним при оптимізації інвестиційного портфеля. Проект приймається, якщо NPV > 0.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій:

Якщо PI>1, то проект приймається.

Цей показник є відносним, тому зручним для вибору одного проекту з ряду альтернативних або при комплектуванні портфелю інвестицій з максимальною сумою значення NPV.

Метод внутрішньої норми прибутку.

Під внутрішньою нормою прибутку (або нормою рентабельності інвестицій, або внутрішньою нормою прибутковості, IRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV=0. IRR показує максимально-допустимий відносний рівень витрат, що може бути зіставлений з даним проектом, і розраховується приблизно по формулі:

,

де f( ) – NPV(r₁) > 0, тобто чиста дисконтована вартість, що має позитивне значення;

f( ) – NPV(r₂) > 0, тобто чиста дисконтована вартість, що має від`ємне значення;

- коефіцієнт дисконтування, при якому NPV>0;

- коефіцієнт дисконтування, при якому NPV<0.

Метод визначення строку окупності інвестицій.

При використанні цього методу можливі два підходи:

1) не передбачається тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Строк окупності залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестицій по роках життєвого циклу проекту. Тоді

, при якому

2) при нерівномірному розподілі прибутку по роках життєвого циклу проекту строк окупності підраховується прямим підрахунком років, напротязі яких інвестиція погашається кумулятивним доходом.

Підвидом даного розрахунку є дисконтований строк окупності й у цьому випадку враховується зміна вартості грошових потоків у часі.

DPР = t + (KPV_t+1 / PV_t+1),

де t – рік останнього від`ємного значення кумулятивної вартості;

KPV_t – кумулятивна вартість t року (останнє від`ємне значення);

PV_t+1- дисконтована вартість грошового потоку у t+1 році.

Останній метод точніше визначає строк окупності, але має істотні недоліки:

• не враховує вплив доходів останніх періодів;

• не враховує розподіл доходів по роках;

• не дозволяє оцінювати ефективність інвестиційного портфелю.

Однак цей показник незамінний, коли метою є не підвищення прибутковості підприємства в результаті використання інвестиційного проекту, а вирішуються питання ліквідності, а також коли інвестиції зв'язані з високим ступенем ризику.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій.

,

де PN – середньорічний чистий прибуток, грн;

К – єдиноразові капітальні вкладення;

RV - залишкова або ліквідаційна вартість, грн.

Особливості використання цього показника полягають в тому, що він:

• не припускає дисконтування показників доходу;

• доход характеризується величиною середнього прибутку;

• знаменник – середня величина інвестицій.

Цей показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу.

,

де ЗСЗа – загальна сума засобів, авансованих у діяльність підприємства (підсумок балансу).

Недоліки застосування цього показника:

• не враховує зміну вартості грошей у часі;

• не робить розбіжності між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але різняться характером формування його по роках життєвого циклу проекту.