- •Передмова
- •Правопис слів з апострофом
- •Акродиктант
- •Диктант-переклад
- •Диктанти-трансформери
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння букв у словах
- •Акродиктанти
- •Диктант-переклад
- •Диктанти-трансформери
- •Акродиктанти
- •Диктанти-трансформери
- •Диктант-переклад
- •Спрощення у групах приголосних
- •Акродиктант
- •Диктант-переклад
- •Написання власних назв
- •Правопис префіксів
- •Акродиктант
- •Диктант-переклад
- •Ненаголошені е, и у коренях слів
- •Диктанти-трансформери
- •Ненаголошені е, и в суфіксах
- •Акродиктант
- •Правопис складних іменників
- •Написання складних прикметників
- •Акродиктанти
- •Диктант-трансформер
- •Правопис прислівників
- •Запишіть прислівники разом, окремо, через дефіс
- •Акродиктант
- •Творчий диктант
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Диктант-трансформер
- •Диктант-переклад
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Акродиктант
- •Диктант-переклад
Акродиктант
Запишіть слова у дві колонки:
1) ті, в яких пишеться апостроф; 2) слова без апострофа.
А. Дев/ятсот, Кам/янка, хутор/янин, зв/язок, духм/яне, пор/ядок, бур/ян, без/язикі, тьм/яно, цв/ях, присв/ята, реп/ях, п/ятдесят, з/ясовано, Солов/йов.
Б. Медв/яний, п/ятсот, арф/яр, посер/йознішав, дзв/якнути, розв/язано, помор/янин, св/ято, сузір/я, харків/янин, вар/яг, різьб/яр, мавп/яча, в/їзд, роз/ятрити, при/їзд.
З останніх букв прочитаєте назви віршів: А) В.Сосюри.
Б) М. Рильського.
Диктант-переклад
Перекладіть українською мовою, поясніть правопис.
Имя, мягкий, кровью, безыдейный, порядок, Лукьян, вязать, Пятигорск, пьеса, разъезжать, матерью, здоровье, Заполярье, Вьетнам, обьектив, объезженный, объем, разъезд, разъединитель, соловьи, верфью, торфяной, славянский, память, взаимосвязанный.
Диктанти-трансформери
1. Доберіть до поданих споріднені слова, які писалися б з апострофом, поясніть його вживання.
Гора, двір, хлопець, соловей, дерево, торф, солома, трава, єднати, їсти, їздити, камінь.
2. Розкрийте дужки й утворіть слова з префіксами.
Без- (-язикий, -іменний, -ядерний, -ініціативний).
З- (-юрмитися, -ясовано, -єднаний, -явитися, -їсти, -йомка).
Під- (-юджувати, -їжджати, -язиковий, -йом).
Об- (-їздити, -ємний, -єднати, -їстися).
Від- (-їхати, -ємний, -в'язати).
Вживання м’якого знака
Нян/чин, дон/чин, брен/кати, мен/ше, Натал/чук, робітниц/, знан/, бажан/, кінець/, друкарен/, л/он, дз/об, д/огот/, війс/ко, камін/чик, хвац/ко, буд/те, писат/, знат/, запоріз/кий, дивлять/ся, козац/кий, людс/кіст/, сіл/с/кий, близ/кіст/, цв/ях, низ/ко, конферанс/є, прізвис/ко, суспіл/ство, українс/кий.
Конферанс/є – (від фр. – доповідач) – артист, який веде концерт.
Віл/но, стіл/ці, ден/, мід/, стил/, тр/ох, л/ох, мал/ований, сіл/це, їдал/ня, смієт/ся, купаєт/ся, нян/ці, бул/йон, ател/є, Н/ютон, піч/, інженер/, кін/чик, селянс/кий, селян/ство, вів/ця, світ/, щас/тя, бут/тя, ллєт/ся, палац/, Рад/чук, Степан/чук, молод/, юніст/, молот/ба, сяд/мо, л/отчик, т/охкати, товарис/кий, серден/ко, повнісін/кий.
Ател/є – (фр. – майстерня) – майстерня митця, фотографа або
ж салон індивідуального пошиття одягу.
Батен/ко, осінн/ого, чотир/ох, стрілец/кий, радянс/кий, людс/кіст/, близ/кіст/, по-юнац/кому, по-німец/кому, манісін/кий, темне/ко, хочет/ся, велетень/кі, місячен/ку, тихесен/ко, чабанc/кий, приморс/кий, майорс/кий, величен/кий, вос/мий, навчал/них, формал/ний, київс/кі, кол/ори, матусен/ка, російс/кої, несил/ний.
Формал/ний – зроблений для форми, про людське око.
Мід/, віл/но, бат/ко, л/он, д/оготь, к/льця, їдал/ня, смієт/ся, купают/ся, лял/ці, лял/чин, міл/ярд, павіл/йон, по-українс/ки, мимохід/, Гор/кий, він/шувати, фортел/, рул/овий, с/огодні, л/одяник, ранн/ого, Васил/ович, давн/оруський, покин/те, прал/ня, пол./с/кий, творіт/, пишут/, свіжіст/, братс/кий.
Фортел/ – спритна витівка, несподіваний вибрик.
Він/шувати – поздоровляти, вітати.
Далечін/, апел/син, вересен/, летят/, бул/йон, рай/он, окун/, бул/вар, кур/йоз, прем/єра, Хар/ків, чес/т/, близ/ко, бояз/ко, міц/ний, спіл/ніст/, сяд/мо, дізнаєт/ся, дз/об, батал/йон, волз/кий, сибірс/кий, донец/кий, чес/тю, урал/с/кий, знан/ня, сіл/лю, віс/тю, Кос/тя, сіл/с/кий, Іл/ля, Нас/тя, любов/, гір/кий, гордіст/, суспіл/ство, чіткіст/, антресол/.
Антресол/ – (фр. – проміжний поверх) – верхня частина у високо-
му приміщенні; верхній напівповерх будинку.
Барел/єф, іл./юстрація, українс/кий, сім/я, смієш/ся, борот/ба, щас/тя, беріт/, розшарування, ган/ба, близ/ко, буд/те, батен/ко, бажан/, вос/мий, с/ніг, сут/, брен/кіт, тонюсін/кий, свіжісін/кий, різ/бяр, ллєт/ся, ковал/с/кий, сер/йозний, гіл/за, ател/є, брон/овик, педал/, він/єтка, палец/.
Барел/єф – скульптурний твір, в якому опукле зображення висту-
пає над плоскою поверхнею.
Він/єтка – візерунок. Прикраса у вигляді невеличкого малюнка на
початку або в кінці книжки.
Пригуб/те, дивиш/ся, кущ/, шприц, Ігор/, пот/мянілий, чорнісін/кий, нен/чин, будівел/ник, хвац/ко, тоненко, до нього, слизько, поліський, Іванченко, балці, Наталчин, ллю, ранній, піччю, актуальний, ковальський, альбом, платня, різкість, тьохкати, близько, в’язкий, тонший, тасьма, дівчиноньці, ляльці, більше, свічка.
Актуальний – важливий у даний момент, злободенний, назрілий.
Сукон/, в’яз/кіст/, дяд/ко, майбутн/ого, повіс/тю, зав’яз/зю, слиз/кий, кул/ка, дон/чин, невіс/тці, русал/чин, волен/ка, зозу/чин, пот/марився, в тан/ці, насін/ня, парасол/ці, Хар/ків, кіл/кість, козац/кий, у жмен/ці, у таріл/ці, бон/дар, мен/ше, хвилин/ці, ал/батроси, тон/ше, бул/вар, роздоріж/жя, вітал/ня.
Альбатроси - (португ.-буревісник)-рід океанічних птахів ряду бу-
ревісникоподібних.
Ріден/кий, Тодос/чин, черешен/ці, віс/тю, безлад/дя, Гал/чин, ділян/ці, кавказ/кий, різ/блення, кул/тура, в скрин/ці, піс/ля, степ/, Луц/к, дворис/ко, синен/кий, чистісін/кий, боліл/ник, банал/ніст/, вітраж/, воротар/, бандерол/, кіст/ці, пилин/ці, україн/ці, долен/ці, руч/ці, виховател/ці, пол/ці, він/чатися, діж/ці, біл/ці.
Банал/ність (фр. – шаблон) – буденність, вульгарність, давно
відома думка.
Полют/, борют/ся, батал/йон, прізвис/ко, борот/ба, матін/ці, Галин/ці, киц/кин, жін/чин, сопіл/ці, вчител/ці, приятел/ці, Ігор/, чотир/ма, весіл/ля, ллєт/ся, клоч/чя, бонбон/єрка, роял/, ган/ба, збіж/жя, біл/чин, дон/чин, ін/ший, мен/ший, по-козац/кому, міл/ярд, ковал/с/кий, горобець/, вал/ок, гон/щик.
Бонбон/єрка (фр. – цукерка) – оздоблена коробка для цукерок або
парфюмерії.
11. П’ят/сот, невіс/т/ці, біл/шіст/, піс/ня, плат/ня, біл/чин, у тан/ці, дон/чин, май бут/нє, облич/чя, різ/бяр, Гуцул/щина, русал/чин, бояз/кіст/, гол/ці, нян/ці, вол/єра, сторіч/, куз/ня, галиц/кий, л/вівс/кий, Кост/ович, уманс/кий, тін/овий, смієш/ся, будуєт/ся, календар/, камінець/, кін/с/кий, рибал/с/кий, ін/ший, громадян/ство.
Вол/єра – обгороджений майданчик для утримання птахів і тварин на свіжому повітрі.
12. Барабан/щик, бел/єтаж, буден/щина, витон/чений, велетен/с/кий, біл/ці, фіал/ці, ред/ці, дівчинон/ці, лар/ок, бадьоріст/, сл/оза, власниц/кий, Рязан/щина, промін/чик, спіл/ці, спіл/ний, селянс/кий, кур/йоз, Грін/ченко, стіл/ки, відсіл/, Херсон/щина, буден/щина, бул/дог, бун/чук , лікар/, згор/ований, зупинит/ся, смієт/ся.
Бел/єтаж – нижній ярус лож у театрі.
Бун/чук - булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою – кити-
цею з кінського волосу; шумовий музичний інструмент.
