2. Органи рослин та їх функції

2.1. Вивчення будови кореневої системи

Органи вищих рослин поділяють на вегетативні і репродуктив­ні (генеративні). Тіло рослини складається з вегетативних органів, які викону­ють основні функції його життєдіяльності. До них належать ко­рінь, стебло і листок. Стебло з листками і бруньками називають пагоном. Репродуктивні органи призначені для безстатевого і ста­тевого розмноження. У покритонасінних до них належить квітка і її похідні — насінина і плід.Деякі види рослини можуть розмножуватись і за допомогою вегетативних органів.

Корінь – один із вегетативних органів високоорганізованих рослин. Головні функції кореня – закріплення рослин в ґрунті, поглинання з ґрунту води і мінеральних речовин і транспортування їх до інших органів рослин. У деяких рослин корінь є місцем відкладання запасних органічних речовин (коренеплід), а також органом вегетативного розмноження (коренепаросткові рослини).

Сукупність усіх коренів рослини, які утворюються внаслідок їх наростання і галуження, створюють кореневу систему.

Розрізняють два основних види кореневої системи – стрижневу і мичкувату (рис. 1).

а б

Рис. 1. Типи кореневих систем: а – стрижнева, б - мичкувата

Стрижнева коренева система створена головним коренем, що чітко виділяється, і бічними. Такі корені формуються у дводольних рослин (соняшника, картоплі, гороху та ін.).

Мичкувата коренева система утворена додатковими і бічними коренями, що утворюються на нижній частині стебла. Головний корінь, що розвивається із зародкового корінця, різко сповільнює свій ріст, а додаткові і бічні корені швидко ростуть; згодом головний корінь неможливо відрізнити, а в деяких видів він відмирає. Мичкувата коренева система характерна для більшості видів однодольних рослин (пшениці, жита, мишію та ін.).

Симбіоз бактерій з коренями бобових рослин

Важливим хімічним елементом, який засвоюють рослини, є азот. Азот рослини дістають з ґрунту з солей азотистої і азотної кислот, а також з амонійних сполук. Дуже багато азоту є в атмосфері. Однак зелені рослини не можуть засвоювати атмосферний азот. Його можуть використовувати лише бактерії, що живуть у ґрунті.

Крім деяких вільно живучих у ґрунті бактерій, здатних засвоювати азот повітря (молекулярний азот), існують спеціальні бактерії – ризобії, які можуть фіксувати азот тільки перебуваючи в тілі рослини. Це так звані бульбочкові бактерії. Вони проникають в корені рослин переважно через щілини, які утворюються в головному корені при виході назовні бічного кореня. В коровій паренхімі бактерії живуть і розмножуються. При цьому утворюються вирости, які називають бульбочками (рис. 2).

Рис. 2. Бульбочки на коренях люпину

Всередині бульбочок знаходиться багато бульбочкових бактерій, які мають властивість фіксувати атмосферний азот, що дифундує в ґрунт і бульбочки. В бульбочках бактерії зв’язують атмосферний азот в аміак, який потім перетворюється на інші сполуки азоту, життєво потрібні для рослин. Рослини, з якими живуть бульбочкові бактерії, належать до родини бобових (горох, соя, люпин, конюшина та ін.).