2. Рівні організації живої матерії

Рівень організації живої матерії – це функціональне місце біологічної структури певного ступеня складності в загальній системі живої матерії.

Молекулярний рівень – це специфічні для живих організмів види органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами і роль в обміні речовин та енергії в організмі.

Клітинно-тканинний рівень визначає будову і властивості більшості живих організмів, оскільки клітина є головною функціональною одиницею організації живої матерії. Тканинний рівень як результат спеціалізації та диференціації клітин характерний лише для багатоклітинних організмів. Додатково іноді виділяють органний рівень.

Організмовий рівень. Елементарна одиниця цього рівня – особина в її розвитку від моменту зародження до припинення існування в якості живої системи. Закономірні зміни організму в індивідуальному розвитку складають елементарне явище. Ці зміни забезпечують ріст організму, диференціацію його частин і водночас інтеграцію розвитку в єдине ціле.

Популяційно-видовий рівень визначається взаємовідносинами організмів одного виду між собою всередині популяції. Популяція – надорганізмова система, у якій здійснюються елементарні еволюційні перетворення.

Біогеоценотичний рівень виявляється в тому, що в певній ділянці біосфери з визначеними абіотичними показниками співіснують популяції різних видів, пов’язані між собою ланцюгами живлення (біогеоценози або екосистеми).

Біосферний рівень. Біосфера – це частина планети, населена живими організмами. Вона являє собою єдине ціле і має свої закономірності, які відрізняють її від інших рівнів організації живого. На цьому рівні відбувається колообіг речовин і перетворення енергії.

3. Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах.

Елемент	Вміст у клітині, %	Функції
Карбон(С)	15-18	Входить до складу молекул ОС, кісток, черепашок
Оксиген (О)	65-75	Входить до складу молекул води й ОС; реакції окиснення
Гідроген (Н)	8-10	Входить до складу молекул води й органічних сполук
Нітроген (N)	1,5-3,0	Структурний компонент білків, НК, АТФ
Сульфур (S)	0,15-0,20	Входить до складу білків та інших біомолекул
Калій (К)	0,15-0,20	Забезпечує транспорт речовин через клітинні мембрани; впливає на діяльність серця людини
Кальцій (Са)	0,04-2,00	Входить до складу кісток, регуляція метаболічних процесів, скорочень м’язів, діяльності серця людини
Хлор (Сl)	0,05-0,1	Основний негативно заряджений іон в організмі тварини
Натрій (Na)	0,02-0,03	Забезпечує транспорт речовин через клітинні мембрани
Магній (Mg)	0,02-0,03	Активізує діяльність ферментів; компонент хлорофілу
Ферум (Fе)	0,01-0,015	Входить до складу біомолекул, у тому числі гемоглобіну
Цинк (Zn)	0,0003	Входить до складу ферментів
Купрум (Сu)	0,0002	Входить до складу окиснювальних ферментів
Йод (І)	0,0001	Входить до складу гормонів щитоподібної залози
Флуор (F)	0,0001	Входить до складу емалі зубів

Живі організми містять майже всі відомі хімічні елементи. Хімічний склад живих організмів відносно сталий. У найбільшій кількості в них наявні чотири хімічні елементи: Гідроген, Карбон, Нітроген, Оксиген. Їхня частка у хімічному складі клітини становить майже 98%, і вони належать до макроелементів. Їх називають органогенними, оскільки насамперед ці елементи входять до складу органічних сполук. До макроелементів також належать Фосфор, Калій, Сульфур, Хлор, Кальцій, Магній, Натрій, Ферум, їхня сумарна частка становить до 1,9% . Понад 50 хімічних елементів відносять до мікроелементів (Йод, Кобальт, Манган, Купрум, Молібден, Цинк тощо). Їхній вміст у клітині – 10^-12 до 10^-13%. Ще менше у клітині ультрамікроелементів: Плюмбуму, Брому, Аргентуму, Ауруму та ін. Хімічні елементи, що містяться в клітині, входять до складу органічних та неорганічних сполук або перебувають у вигляді іонів.