4. Розробка графіка роботи водіїв

При роботі водіїв на міжнародних маршрутах характерно чотири типи часу:

• час керування автобусом;

• час роботи активний, коли автобус зупинений, а водій зайнятий фізичною працею (ремонтом, заправкою, мийкою тощо);

• час роботи пасивний, коли водій не управляє автобусом, але в той же час не може покинути робоче місце (оформлення митних документів);

• час відпочинку, коли автобус перебуває на стоянці, а водій відпочиває в автобусі або в готелі.

До складу робочого часу водія міжнародного сполучення додатково включено:

• тривалість робіт у пункті відправлення, призначення або в місці стоянки перед початком або після закінчення рейсу;

• охорона автобуса під час стоянки на кінцевих і проміжних пунктах (зараховується тільки одному водієві);

• перебування в автобусі підмінного водія, коли він не управляє автобусом.

Кількість перерв різної тривалості протягом зміни складає від 2 до 5. Час щоденного відпочинку кожного водія – від 9 до 11 годин. Час безперервної роботи за кермом – 4 - 4,5 години. Час обов’язкових перерв на обід та інші заходи складає від 45 хвилин до 2 годин.

Розробка графіка руху здійснюється з урахуванням норм Угоди ЕСТР і діючих обмежень на рух у деякі календарні періоди на території держав проїзду.

Графік складається в календарному часі.

При міжнародних перевезеннях пасажирів у регулярному сполученні застосовується робота на автобусах екіпажів із двох водіїв за наскрізним або змінно-груповим методом. Форми й методи організації праці й відпочинку водіїв на міжнародних автобусних маршрутах регулярного сполучення повинні відповідати Угоді AETR.

Наскрізний метод передбачає, що автобусом управляють два водія, які по черзі змінюють один одного. Цю форму використають при довжині маршруту до 320 км, а при наданні водіям тривалого відпочинку в пункті обороту – до 750 км.

При наскрізному методі роботи перевезення виконує на маршруті в прямому й зворотному напрямках той самий екіпаж водіїв. Така організація руху раціональна тільки для маршрутів, час руху на яких не перевищує 18-20 годин, а час сполучення не більше 22 годин.

За змінно-груповим методом автобус обслуговується протягом оборотного рейсу двома або декількома парами водіїв. Ця форма заснована на сполученні змінного та наскрізного руху й може застосовуватися на маршрутах великої довжини, починаючи з 500 км.

При змінно-груповому методі формується бригада водіїв з осіб, що мають місцезнаходження в пунктах, які перебувають на маршруті. За бригадою закріплюється один або кілька маршрутів і кожен екіпаж обслуговує різні автобуси, але на певній ділянці маршруту. Така робота дозволяє виключити тривалі затримки пасажирів у шляху, пов’язані із щоденними й щотижневими періодами відпочинку водіїв.

При виконанні завдання на підставі складеного розкладу руху автобусів розробляємо графіки роботи для першого й другого водіїв окремо для прямого й зворотного напрямків. Всі види періодів часу, коли водій зайнятий на перевезеннях, мають позначення, наведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 – Умовні позначки періодів часу рейсу

Умовна позначка	Опис періодів часу, коли водій виконує міжнародні перевезення
	тривалість керування транспортним засобом
	всі інші періоди роботи водія під час виконання міжнародного рейсу
	час очікування, протягом якого водії повинні залишатися на своїх місцях чекаючи сигналів до початку або поновлення руху або до виконання іншої роботи; час, проведений поруч із водієм під час руху транспортного засобу; час, проведений на спальному місці під час руху транспортного засобу
	перерви в роботі й періоди відпочинку водіїв при виконанні рейсу

Приклад графіків роботи екіпажа із двох водіїв при виконанні регулярного міжнародного рейсу в прямому напрямку наведений на рис. 1.1, 1.2.

При розробці графіків роботи водіїв необхідно враховувати, що обоє водії повинні мати приблизно однакову тривалість керування автобусом. Якщо при виконанні рейсу в прямому напрямку один водій перебуває в режимі керування транспортним засобом довше іншого, то при виконанні рейсу у зворотному напрямку цей час повинний компенсуватися більшим часом знаходження в режимі керування другого водія.

Після розробки графіків роботи водіїв для прямого і зворотного напрямків необхідно позначити роботу кожного екіпажу та розрахувати загальну тривалість роботи кожного водія протягом рейсу.

Рисунок 1.1 – Графік роботи першого водія

Рисунок 1.2 – Графік роботи другого водія

1.5 Визначення вимог до пасажирських транспортних засобів для виконання міжнародних перевезень і вибір автобуса для перевезень пасажирів

Кожен пасажирський автотранспортний засіб повинний бути зареєстрований у встановленому порядку, мати реєстраційні й відмітні знаки держави реєстрації. На автобус для регулярних міжнародних перевезень повинні бути оформлені документи, що підтверджують відповідність його технічного стану вимогам, установленим нормативними документами.

Автобус, використовуваний для міжнародних перевезень пасажирів, повинен бути укомплектований такими устроями:

1. Покажчик маршруту, написаний на двох мовах – державній мові країни відправлення й країни прибуття.

2. Сидіння, зручні для поїздок на далекі відстані.

3. Двері для входу й виходу пасажирів (не менш двох).

4. Багажне відділення ємністю не менш 0,1 м³ на один пасажира (при числі місць для сидіння понад 23).

5. Тахограф з комплектом тахограм.

6. Гучномовний зв’язок водія з пасажирами.

Автобус для регулярних міжнародних перевезень пасажирів додатково може бути обладнаний кондиціонером, телефонним зв’язком, гардеробом, біотуалетом, баром, холодильником, аудіо- і відеосистемами або іншим додатковим устаткуванням.

Число місць для сидіння в автобусі, що виконує регулярні міжнародні перевезення, повинно бути не менш 24.

Розрахункова місткість автобуса для міжнародних перевезень пасажирів у регулярному сполученні визначається за формулою:

, (1.2)

де - тижневий пасажиропотік на найбільш навантаженій ділянці маршруту в одному з напрямків (у прямому або зворотному), пас.;

- частота руху автобусів на маршруті, об./тиждень.

Місткість автобуса приймається на основі розрахункового значення в такий спосіб:

• якщо розрахункова місткість автобуса < 24, то приймаємо значення місткості = 24 (при значно менше 24 необхідно або зменшувати кількість рейсів за тиждень, або розглядати питання про закриття маршруту);

• якщо розрахункова місткість автобуса > 24, то місткість автобуса приймається за розрахунковим значенням = ;

• якщо розрахункова місткість автобуса > , то місткість автобуса приймається за максимальним значенням = і необхідно збільшити частоту руху автобусу таким чином, щоб задовольнявся сформований попит на перевезення ( – максимально можлива місткість автобуса).

Розрахункову місткість транспортних засобів розраховуємо для найбільш завантаженого напрямку перевезення пасажирів.

Після розрахунку місткості автобуса необхідно вибрати марку й модель автобуса для виконання міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і привести повну характеристику обраного автобуса. Автобус, пропонований для використання на розробленому міжнародному маршруті в регулярному сполученні, повинен відповідати вимогам, що надаються до пасажирських автотранспортних засобів:

• по габаритній довжині;

• повній масі;

• припустимим осьовим навантаженням.

При виборі автобуса варто також ураховувати його пробіг з початку експлуатації й витрату палива на 100 км пробігу, а також габаритну довжину автобуса, дозволену в країнах, через які проходить маршрут руху автобуса.

При виконанні завдання необхідно розглянути, як мінімум, два альтернативних варіанти. При невеликому значенні пасажиропотоку слід обирати туристичні автобуси середнього класу (Zonda, Zhong Tong, Yutong, Irisbus, Higer KLQ, Golden Dragon, Hyundai та інших виробників). При значних пасажиропотоках обираємо туристичні автобуси великого та особливо великого класу (МАЗ, ЛАЗ, Scania, Neoplan, Mudan, Mercedes-Benz, MAN, Kia, Zonda, Zhong Tong, Yutong, Volvo, Van Hool, Temsa, Setra, Golden Dragon, Irisbus, Higer KLQ, Bova, Ankai та інших виробників).

Необхідно привести повну характеристику обраних автобусів з вказівкою параметрів, наведених у табл. 1.7.

Таблиця 1.7 – Технічна характеристика автобусу

Найменування параметру	Значення
Марка і модель автобусу
Призначення автобусу
Клас автобусу
Місткість автобусу, чол.
Габаритні розміри, мм (довжина, ширина, висота)
Тип двигуна
Потужність двигуна
Вид палива
Максимальна швидкість, км/год.
Діаметр розвороту, мм
Витрата палива, л/100 км
Споряджена маса, кг
Максимально допустима маса, кг
Об’єм багажного відділення, м3
Розмір шин
Кількість осей / коліс
Екологічний стандарт Euro

Вибір автобуса ґрунтується на мінімальних витратах на паливо, які визначаються за формулою:

, (1.3)

де - кількість палива, що заправляється в i-й країні, л;

- вартість палива в i-й країні, грн.

При визначенні витрат на паливо необхідно враховувати не тільки потребу в паливі для виконання рейсу, але й дозволену норму безмитного ввезення палива в закордонні країни.

Потреба в паливі для виконання рейсу визначається за формулою:

, (1.4)

де - лінійна норма витрати палива, л/100 км;

- пробіг автобуса в рейсі, км.

Пробіг автобуса між заправками визначається за формулою:

, (1.5)

де - ємність паливного бака, л.;

- коригувальний коефіцієнт, = 0,92.

Після визначення розрахункового пробігу між заправками, з оглядом на потребу в паливі, необхідно визначитися з кількістю заправок за час рейсу й де вони будуть провадитися. Крім того, необхідно розрахувати витрати на паливо. Розрахунок витрат на паливо доцільно представити у вигляді табл. 1.8.

Мінімальні витрати на паливо – критерій вибору марки й моделі автобуса.

Таблиця 1.8 – Розрахунок витрат на паливо на виконання оборотного рейсу

Держава	Місце заправки	Відстань, км	Потреба в паливі, л	Ціна 1 л палива	Витрати на паливо, грн.
…	…	…	…	…	…
…	…	…	…	…	…
…	…	…	…	…	…
		=	=		=