2.3. Етапи розвитку продуктивних сил

Періодизація технологічних укладів

Техноло-гічні уклади	Період доміну-вання	Країни-лідери	Технології, що переважають
І	1770–1830 рр.	Бельгія, Велика Британія, Франція	Водяний двигун, виплавка чавуну і обробка заліза, будівництво каналів
ІІ	1840–1880 рр.	Франція, Бельгія, Велика Британія, США, Німеччина	Паровий двигун, вугільна промисловість,машинобудування, чорна металургія, верстатобудування
ІІІ	1890–1940 рр.	Франція, США, Велика Британія, Німеччина	Електротехнічне і важке машино­будування, виробництво сталі, не­органічна хімія, важкі озброєння, кораблебудування, лінії електропе­редач, стандартизація
IV	1940–1980 рр.	США, країни Єв­ропи, Японія	Синтетичні матеріали, органічна хімія, кольорова металургія, елек­тронна промисловість, автомобіле­будування, атомна енергетика
V	1990–2030 рр. (прогноз)	США, Японія, країни ЄС, Пів­денно-Східна Азія	Обчислювальна техніка, телекомуні­кації, роботобудування, мікро- і опто­волоконні технології, космічна техні­ка, штучний інтелект, біотехнології
VI	2030–2080 рр. (прогноз)

Сучасний етап розвитку продуктивних сил характеризують різними термінами, залежно від того, на якій особливості сучасної економіки робиться наголос:

1) Інтернет-економіка – сфера економіки, в якій ключову роль відіграють інформаційні та комунікаційні технології. Основними продуктами є програмне забезпечення і послуги (електронна торгівля, реклама, соціальні мережі, інтернет-банкінг у фінансовому секторі, онлайновий білінг в енергетиці, онлайнове планування перевезень у транспортному секторі, дистанційне навчання в освіті та ін.). З’являються «високотехнологічні компанії», що використовують Інтернет як основний економічний ресурс; а також електронні практики, що створюють нові моделі господарювання;

2) Нематеріальна економіка – виробництво переважно нематеріальних продуктів та послуг, що спирається на нематеріальні ресурси – знання та інформацію. В нематеріальній економіці задіяний і матеріальний фактор, проте він моє підпорядковане значення по відношенню до нематеріального змісту (наприклад, DVD-диск з програмою – головна цінність полягає у програмі) .

3) Постіндустріальна економіка – відображує радикальне зростання сфери послуг при значному скороченні індустріального сектору;

4) Інформаційна економіка – підкреслює високий ступінь залежності економіки від інформації: широке застосування ІТ у бізнес-практиці; збільшення інформаційної складової у собівартості продукції; перетворення інформаційних продуктів на один з основних об’єктів купівлі-продажу;

5) Інноваційна економіка – відбиває стабільне зростання частки наукомісткого сектору у структурі доданої вартості та зайнятості; підвищення економічної ефективності за рахунок інноваційних чинників;

6) Економіка знань – обґрунтовує вирішальну роль процесу створення і використання знань як джерела зростання, фактора конкурентоспроможності;

7) Мережева економіка – відображує зміну «правил» організації, управління, трансакцій, заміну автоматизованих ринкових і вертикально-організованих корпоративних структур на мережеві структури.