5 Теоретична база щодо виконання практичних завдань

Територіальна спеціалізація визначається за допомогою Індексу локації виробництва ( ):

, (5.1)

де – обсяг певного виду продукції, що виробляється в конкретному регіоні (території); – обсяг цієї ж продукції, що виробляється в країні; – обсяг всієї продукції, що виробляється в цьому регіоні; – обсяг всієї продукції, що виробляється в країні.

Коефіцієнт виробництва продукції регіону на душу населення:

, (5.2)

де Пгал.р. – питома вага галузі регіону у виробництві продукції відповідною галуззю в масштабі всієї країни, Пнас.р. – питома вага населення в загальному населенні країни.

Коефіцієнт міжрайонної товарності дає можливість оцінити потенціал регіону й точніше визначити його місце в товарообміні:

, (5.3)

де Ввив.р. – вартість продукції даної галузі регіону, що вивозиться за його межі; Ввир.р. – загальна вартість продукції, що виробляється в регіоні.

Продуктивність праці (П_ПР):

, (5.4)

де П – величина виготовленого продукту; Р – затрати живої праці.

Фондовіддача (Ф_В):

, (5.5)

де Ф – вартість основних виробничих фондів.

Матеріаловіддача (М_В):

, (5.6)

де М – матеріальні затрати на виготовлення продукції.

Рівень економічної активності відображує частину економічно активного населення у загальній його чисельності, й визначається за формулою:

, (5.7)

де К_А – чисельність економічно активного населення; К_Н – чисельність населення країни.

Рівень безробіття (U) визначається за формулою:

; ; або , (5.8)

де F – кількість офіційно зареєстрованих безробітних, у тому числі: F_СБ – кількість структурнобезробітних; F_ФБ – кількість фрикційнобезробітних; F_ЦБ – кількість циклічнобезробітних; К_Н – кількість населення; К_НП – непрацездатні; К_В – кількість вибулих зі складу робочої сили; R – кількість офіційно зареєстрованої робочої сили, L – кількість зайнятих.

Рівень зайнятості (З): (5.9)

Індекс Ласпейреса:

, (5.10)

де – рівень цін і-го блага в базисному році; – рівень цін і-го блага у поточному році; – кількість і-го блага у базисному році.

Індекс Пааше:

, (5.11)

де – рівень цін і-го блага у базисному році; – рівень цін і-го блага в поточному році; – кількість і-го блага в базисному році. – кількість і-го блага в поточному році.

Індекс Фішера:

(5.12)

За виробничим методом валовий національний продукт (ВНП) визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, послуг інших підприємств:

, (5.13)

де ВВ – валовий випуск; МВ – матеріальні витрати; КН – непрямі податки; С – субсидії.

За видатками ВНП включає в себе суму видатків всіх макроекономічних суб’єктів на придбання кінцевих товарів:

, (5.14)

де С – споживчі видатки; І_g – валові приватні внутрішні інвестиції (I_g = I_n + A); G – державні видатки; NЕ – чистий експорт (різниця між експортом та імпортом: NE = Exp - Imp).

За доходами ВHП обчислюється як сума всіх факторних доходів учасників виробництва, а для балансування додають амортизацію та непрямі податки.

, (5.15)

де W – заробітна плата найманих робітників; R – рента; і – відсотки за капітал; р – валовий прибуток; А – амортизація; Т_n – непрямі податки.

Розрахунок валового внутрішнього продукту (ВВП (GIP)):

, (5.16)

Економічний результат природозахисних заходів (Р) виражається у:

, (5.17)

де ПЗ – величина попереджених річних економічних збитків від забруднення середовища; – величина річного приросту доходів від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств чи групи підприємств.

Величина попереджених економічних збитків від забруднення навколишнього середовища розраховується за формулою:

, (5.18)

де З₂ та З₁ – відповідно збитки до і після проведеного заходу.

Витрати на здійснення природозахисних заходів (В):

, (5.19)

де К – капіталовкладення на природоохоронний захід; Т_н – нормативний термін окупності капіталовкладень, величина, обернена нормативному коефіцієнтові ефективності капіталовкладень (Е_н = 0,12); С – поточні багаторазові витрати на природоохоронний захід.

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд, величини витрат і результат у період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього річного чистого економічного ефекту (ЧЕ). Вибір найкращого з кількох варіантів природозахисних заходів у такому разі здійснюється за формулою:

ЧЕ = (Р – В)  мах. (5.20)

Якщо ж природоохоронні заходи характеризуються неоднаковими періодами будівництва (реконструкції), а також термінами експлуатації, необхідно проводити сумування економічних ефектів за період експлуатації з урахуванням фактора часу.