5. Історичні джерела

Історичними джерелами вважається все, що було створено людським суспільством і дійшло до нас у вигляді матеріальної та духовної культури.

За способом передачі подій минулого джерела поділяються на:

1. речові – знаряддя виробництва, предмети побуту, монети, споруди;

2. етнографічні – дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв;

3. лінгвістичні – мова, діалекти;

4. усні – пісні, думи, легенди, перекази, прислів'я, приказки;

5. писемні – записи на папірусі, на пергаменті, на бересті, на папері;

6. фотодокументи

7. графіті – стародавні написи на стінах, на речах, на кераміці, на гарматах.

Писемні джерела поділяються:

1. актові матеріали – офіційні документи різних установ;

2. оповідні пам'ятки – літописно-мемуарні та літературні твори.

Види писемних джерел:

1. літописи – “Повість минулих літ”, Львівський, Острозький літописи;

2. адміністративно-правові акти – “Руська правда”, Литовські статути;

3. актові – дарчі, фундаційні, розмежувальні і роздільні грамоти;

4. метрики – опис усіх земель;

5. кадастральні карти земель – деталізація кожного квадратного метра площі;

6. партійні документи;

7. періодична преса – газети, журнали.

6. Допоміжні історичні дисципліни

Вивчають детально історичний процес і допомагають більш глибокому його розумінню. Головні допоміжні дисципліни:

1. хронологія – що вивчає системи відліку часу;

2. палеографія – рукописні пам'ятники і старовинне письмо;

3. дипломатика – історичні акти;

4. нумізматика – монети, медалі, ордени, грошові системи, історія торгівлі;

5. метрологія – система мір;

6. прапорознавство – прапори;

7. геральдика – герби країн, міст, окремих сімей;

8. сфрагістика – печатки;

9. епіграфіка – написи на кам'яних скелях, плитах, глиняних виробах, металі; генеалогія – наука про походження міст і прізвищ;

10. топоніміка – про походження географічних назв;

11. краєзнавство – історія місцевості, регіону, краю.

6