- •І. Особливості організації контролю в початковій школі
- •Іі. Види оцінювання навчальних досягнень
- •Ііі. Прийоми контролю
- •Іv. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
- •1. Аудіювання
- •2. Говоріння
- •3. Читання
- •4. Письмо
- •V. Ведення шкільної документації та зошитів
- •VI. Зразки контрольних робіт для учнів початкової школи Тест для 3 класу
- •1. Напиши котра година, використовуючи слова: past, to, quarter, half
- •Тест для 4 класу. Варіант 1
- •2. Вибери правильний варіант та постав слово у відповідну колонку:
- •III. Що б ти сказав у такий ситуації:
- •Тест для 4 класу. Варіант 2
- •I. Прочитай і напиши, що діти збираються робити:
- •III. Розкрий дужки і напиши дієслова у потрібній формі:
- •IV. Уважно прочитай речення і напиши запитання:
- •VI. Читання. Завдання: put in order the parts of the story.
- •Список використаних джерел
2. Говоріння
Перевіряються мовленнєві вміння та навички, необхідні для реалізації монологічного та діалогічного мовлення. Перевірка розвитку вмінь та навичок здійснюється після /протягом кожної виучуваної теми (поточний контроль) і один раз на семестр (підсумковий контроль). Оцінки заносяться до журналу.
Тематика усного мовлення учнів початкової школи визначається програмою:
1. Особистісна сфера – я, мій друг, сім’я, іграшки, відпочинок, дозвілля, людина; місце проживання, помешкання.
2. Публічна сфера – свята, вітання; природа, навколишнє середовище, традиції, подорож.
3. Освітня сфера – шкільне приладдя; школа, шкільне життя.
Усі усні повідомлення (як у монологічному, так і в діалогічному мовленні) аналізуються вчителем під час говоріння учня та оцінюються відповідно до програмових вимог та критеріїв оцінювання.
Програмові вимоги до контролю сформованості вмінь та навичок говоріння:
Клас |
Загальноосвітні навчальні заклади |
Спеціалізовані ЗОШ із поглибленим вивченням іноземних мов |
В учнів перевіряються вміння: |
||
1 |
У монологічному мовленні: - представляти себе, членів родини, друзів; - називати предмети; - рахувати до10; - розповідати короткі римівки та лічилки; - називати й описувати предмети/тварин відповідно до навчальної ситуації у межах програмової тематики; - привітатися, попрощатися, подякувати, вітати зі святом. У діалогічному мовленні: - вітатися та прощатися; знайомитися; - ставити запитання, засвоєні в мовленнєвих зразках, і відповідати на запитання однокласників/учителя; - висловити подяку, попросити пробачення. Вимова апроксимована з урахуванням особливостей іноземної мови під час промовляння слів і висловів. |
У монологічному мовленні: - представляти себе, своїх друзів, батьків; - повідомляти про місцезнаходження предмета; - описати предмет шкільного вжитку, іграшку, тварину, погоду; - повідомляти про здатність виконувати певні дії учнем чи іншими особами.
У діалогічному мовленні: - ставити загальні та спеціальні запитання і відповідати на них; - реагувати на прості, у дещо уповільненому темпі, репліки вчителя й однокласників; - обмінюватися репліками на рівні мікродіалогу. |
2 |
У монологічному мовленні: - представляти себе, своїх друзів, батьків, продукуючи прості, здебільшого ізольовані речення; - описувати предмет шкільного вжитку, іграшку, тварину, погоду; - повідомляти про здатність виконувати певні дії учнем чи іншими особами.
У діалогічному мовленні: - ставити загальні та нескладні спеціальні запитання, засвоєні як мовленнєві зразки; - відповідати на них згідно з мовним матеріалом і ситуацією спілкування та з опорою на вивчений мовний матеріал; - реагувати на прості, в дещо уповільненому темпі, репліки вчителя й однокласників; - обмінюються репліками на рівні мікродіалогу.
|
У монологічному мовленні використовувати прості речення та фрази для того, щоб: - описувати місце (помешкання, клас), явище (погода, свято), об’єкт (людина, сім’я, іграшки, предмети шкільного вжитку, тварини); - повідомляти про виконання повсякденних дій та дій, що відбуваються в момент мовлення, в межах засвоєного мовного матеріалу та адекватно до тем спілкування; - спонукати до виконання дії (наказувати, пропонувати тощо); - указувати час дії (день, місяць, пора року); - коментувати свої дії та дії інших людей. У діалогічному мовленні: - ставити загальні, спеціальні, альтернативні запитання та відповідати на них; - підтримувати елементарне спілкування в межах мікродіалогів; - висловлювати пропозицію та відповідати на чиюсь пропозицію згодою/незгодою; - висловлювати твердження і відповідати на чиєсь твердження схваленням/несхваленням; - реагувати на чіткі репліки вчителя, подані у відносно уповільненому темпі.
|
3
|
У монологічному мовленні: - використовувати прості речення та фрази; - описувати місце (помешкання, клас), явище (погода, свято), об’єкт (людина, сім’я, іграшки, предмети шкільного вжитку, тварини); - робити короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал; - коментувати свої дії та дії інших людей. У діалогічному мовленні: - ставити загальні, спеціальні, альтернативні запитання, засвоєні в усному мовленні, і відповідати на них згідно з мовним матеріалом і відповідно до ситуації спілкування; - підтримувати елементарне спілкування в межах мікродіалогів етикетного характеру, а також мікродіалогів.
|
У монологічному мовленні: - робити короткі повідомлення про повсякденні та минулі дії, події; - описувати свій клас, кімнати, ігри і забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин; - висловлювати своє ставлення до об’єктів, явищ, подій. У діалогічному мовленні: - розуміти й реагувати на повсякденні вирази, спрямовані на задоволення потреб конкретного типу відповідно до ситуацій спілкування; - підтримувати спілкування, використовуючи діалоги різних типів; - розігрувати короткі сценки, виступаючи у певних ролях; - брати участь у розмові на прості та звичні теми, використовуючи всі види запитань; - використовувати стягнені форми, характерні для діалогічного мовлення; - емоційно забарвити діалог, використовувати відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови.
|
4
|
У монологічному мовленні: - робити короткі повідомлення про повсякденні та минулі дії/події; - робити короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал; - описувати свій клас, кімнату, ігри й забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин; - коментувати зображене на малюнку або фото; - порівнювати особи, предмети за певною ознакою; - висловлювати своє ставлення до об’єктів, явищ, подій. У діалогічному мовленні: - ініціювати і закінчувати діалог; - вести короткі діалоги етикетного характеру; - підтримувати спілкування, використовуючи діалоги різних типів; - розігрувати короткі сценки, виступаючи у певних ролях; - брати участь у розмові на прості та звичні теми; - емоційно забарвлювати діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови. |
У монологічному мовленні: - робити короткі повідомлення про повсякденні й минулі дії, події; - описувати свій клас, кімнату, ігри й забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин; - висловлювати своє ставлення до об’єктів, явищ, подій; - висловлювати певні емоції.
У діалогічному мовленні: - розуміти й реагувати на повсякденні вирази, спрямовані на задоволення потреб конкретного типу відповідно до ситуацій спілкування; - ініціювати і закінчувати діалог; - підтримувати спілкування, використовуючи діалоги різних типів; - розігрувати короткі сценки, виступаючи у певних ролях; - брати участь у розмові на прості та звичні теми, використовуючи при цьому всі види запитань; - емоційно забарвити діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови.
|
Програмові вимоги до обсягу висловлювань у монологічному та діалогічному мовленні:
Клас |
Загальноосвітні навчальні заклади |
Спеціалізовані ЗОШ із поглибленим вивченням іноземних мов |
|||
Обсяг речень/фраз під час висловлювання учня |
|||||
у монолозі |
у діалозі |
у монолозі |
у монолозі |
||
1 2 3 4 |
3-4 речення 4-5 речень 5-6 речень 6-7 речень + жести, міміка |
3-4 репліки 4-5 реплік 5 реплік 5-6 реплік
|
4-5 речень 5-6 речень 7-8 речень 8-9 речень
|
3-4 репліки 4-5 реплік 6-7 реплік 6-7 реплік без попередньої підготовки |
|
Перевірка рівня сформованості ситуативного монологічного мовлення (не раніше 2-го року навчання) здійснюється індивідуально: учитель пропонує учню протягом 1-3 хвилин вибрати одну із запропонованих тем чи мовленнєвих ситуацій, обдумати її та створити висловлювання на відповідну тему.
Можливі об’єкти контролю монологічного мовлення:
1. |
Розкриття теми (відповідність ситуації або темі, послідовність, логічність) |
0 – 1 бал |
2. |
Вимова – за фонематичні помилки, тобто такі, які порушують зміст висловлювання, знімається бал |
0 – 1 бал |
3. |
Граматична правильність – за кожну граматичну помилку знімається 1 бал |
до 5 балів |
4. |
Лексична грамотність – враховується наявність у висловлюванні специфічних для монологу мовленнєвих засобів та різноманітність використаних мовленнєвих зразків |
до 4 балів |
5. |
Тематична достатність (обсяг повідомлення) |
0 – 1 бал |
|
Разом: |
12 балів |
Контроль діалогічного мовлення полягає в тому, щоб перевірити в учнів уміння мовленнєвої взаємодії у межах заданої ситуації. Взаємодія в діалозі означає вміння реагувати на репліку та спонукати до продовження розмови.
Можливі об’єкти контролю діалогічного мовлення:
1. |
Відповідність ситуації |
1 бал |
2. |
Мовна правильність (фонетична, лексична, граматична) |
5 балів |
3. |
Тематична достатність (повнота, наявність різноманітних діалогічних єдностей) |
5 балів |
4. |
Швидкість реакції на репліки співрозмовника |
1 бал |
|
Разом |
12 балів |
Критерії оцінювання навчальних досягнень із говоріння (за 12-бальною шкалою):
І. Початковий |
1 |
Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки |
2 |
Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки |
|
3 |
Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки |
|
ІІ. Середній
|
4 |
Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору |
5 |
Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки під час використання лексичних одиниць. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно |
|
6 |
Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, поновлює та закінчує розмову згідно з мовленнєвою ситуацією. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно |
|
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватись відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них |
8 |
Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися в межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлювати власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному вміє відповідно до комунікативного завдання використовувати лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних помилок |
|
9 |
Учень (учениця) уміє логічно висловлюватись у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативного завдання використовує лексичні одиниці, граматичні структури, не допускає фонематичних помилок |
|
ІV. Високий |
10 |
Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури й лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи фонематичних помилок |
11 |
Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури й лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи фонематичних помилок |
|
12 |
Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами |
Для економії часу можна використовувати тестовий контроль умінь і навичок усного мовлення. Проте слід зазначити, що говоріння як продуктивний вид мовленнєвої діяльності погано піддається об’єктивному тестовому контролю. Пропонується використовувати вибіркові (альтернативного, множинного, перехресного вибору) тести або тести з вільно конструйованою відповіддю. Приклади тестів:
- альтернативного вибору – з двох запропонованих реплік обрати ту, в якій висловлюється прохання, згода (незгода), відповідь на запитання тощо;
- множинного вибору – з кількох запропонованих реплік-реакцій вибрати ту, яка підходить до репліки-стимулу тощо;
- перехресного вибору – підібрати, кому можуть належати певні висловлювання тощо;
- із вільно конструйованою відповіддю (учні самостійно формулюють думку й висловлюють її вголос) – вибрати з переліку різноманітних предметів 6 речей, які необхідно взяти в певній ситуації (на борт літака, для роботи на городі, на літній відпочинок тощо). Учень повинен аргументувати свій вибір. Обсяг реакції учня може бути різним, але репліка повинна свідчити про те, що він правильно розуміє завдання й адекватно реагує на нього.
Оцінювання тестових завдань
До кожного із запропонованих тестів пропонується до 6 (у 1х–3х класах) або 12 (у 4-му класі) завдань. Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали, якщо завдань 6, та в 1 бал при кількості завдань – 12. За кожне неправильно виконане завдання знімається по 2 бали, якщо завдань 6, та по 1 балу, якщо завдань 12.
