2.2 Загальні вимоги до пояснювальної записки

2.2.1 Обсяг текстової частини з ілюстраціями (без додатків) має становити 30 - 35 сторінок рукописного або 20 – 25 комп'ютерного (машинописного) тексту. Обсяг додатків не обмежується.

2.2.2 Не дозволяється приводити в проекті текстуальні положення з підручників та інших видань, а також описувати принцип дії існуючої апаратури.

2.2.3 Якщо в проекті представлені результати колективних досліджень, то в текстовій частині має бути чітко вказано, яка доля участі належить даному студенту.

2.2.4 За всі рішення, які прийняті в курсовому проекті, а також достовірність усіх даних, у тому числі вихідних, відповідає студент – автор проекту.

2.3 Загальна частина пояснювальної записки

2.3.1 Загальна частина пояснювальної записки містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень, термінів.

2.3.2 Титульний аркуш є першою сторінкою курсового проекту і містить:

- найменування міністерства (відомства), якому підпорядковано навчальний заклад;

- найменування вищого навчального закладу;

- назву проекту ;

- прізвище, ім’я, по батькові студента;

- науковий ступень, наукове звання, прізвище, ім’я, по батькові керівника;

- місто та рік.

Приклад оформлення титульного аркушу на курсовий проект наведено в Додатку А.2.

2.3.3 Зміст розташовується безпосередньо після переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, починаючи з нової сторінки. До змісту включають усі складові частини курсового проекту: вступ, послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, висновки, рекомендації, перелік посилань, назви додатків. Назви складових частин пишуться на тій мові, на якій вони написані в тексті. Номери сторінок показують початок зазначеного матеріалу. Приклад складення змісту наведено в Додатках А.3.

2.3.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень, термінів. Усі прийняті у курсовому проекті мало поширені умовні значення, символи, одиниці, скорочення, терміни пояснюються у переліку, який розміщується безпосередньо після змісту, починаючі з нової сторінки. Незалежно від цього за першою появою цих елементів у тексті наводять їх розшифровку. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

2.4 Вступ

2.4.1 Вступ розташовують після переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан задачі та її значущість, актуальність та доцільність роботи для розвитку зв’язку, підстави та вихідні дані для розробки.

2.4.2 У вступі курсового проекту потрібно розкрити технічні задачі, що поставлені завданням, привести аналоги інженерних телекомунікаційних об’єктів, вузлів що підлягають розробці, та основні технічні рішення і характеристики відомих аналогів.

2.5 Основна частина пояснювальної записки

2.5.1 В основній частині пояснювальної записки, яка вміщується після вступу, починаючи з нової сторінки, викладають суть проектування чи дослідження.

Суть роботи - це викладання відомостей про предмет проектування чи дослідження, необхідних і достатніх для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів, характеристик створеного об'єкту, принципів дії об'єкту, основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій і т. ін.) та її результатів.

2.5.2 Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожний розділ починають з нової сторінки. Розділи можна поділяти на підрозділи (не менш двох) і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

2.5.3 В розділах основної частини подають огляд літератури за темою, вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики і основних методів досліджень; експериментальну частину і методику досліджень; відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; аналіз і узагальнення результатів досліджень.

2.5.4 У першому розділі рекомендується розглядати загальні теоретичні підходи до проблеми дослідження з використанням літературних джерел з досліджуваної тематики, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих даних із посиланням на джерела.

У другому та третьому розділах забезпечують логічну послідовність проектування чи дослідження, поєднують набуті теоретичні знання та вміння використовувати вибрані методи і певний методичний інструментарій.

2.5.5 Текст має бути чітким і не допускати різних тлумачень. При цьому використовуються терміни, позначення та визначення, рекомендовані в ДСТУ, навчальній та спеціальній літературі.