Розділ V. Написання позовної заяви

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1. найменування суду, до якого подається заява;

2. найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб — платників податків);

3. зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

4. зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5. виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

6. зазначення доказів, що підтверджують позов;

7. обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

8. відомості про вжиття запобіжних заходів;

9. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Подання позовної заяви

Позовна заява підписується позивачем або його представником і зазначається дата її подання. Обов'язковою вимогою є те, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. В разі подання позовної заяви представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Також позивач має додати не тільки копії позовної заяви, а й копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Це правило не застосовується щодо позовів, які виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства,прокуратури або суду. Суддя, встановивши, що позовну заяву складено без дотримання встановленої законом форми або не сплачено судовий збір чи в майбутньому не будуть оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. З умови усунення зазначених недоліків позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше вона вважається не поданою і повертається позивачеві.

Висновки

Після проходження мною практики я багато чого зрозумів та поглибив свої теоритичні знання та оволодів практичні навики в сфері правознавства. За час практики я був на судовому засіданні та спостерігав за ним.

За час проходження навчальної практики меня було поставлено на мету ознайомитись за адвокатською діяльністю, написати позовну заяву до суду, підготовити цивільний позов до суду, допомогти адвокату у прийомі громадян, бути присутнім на судовому засіданні .

Адвокат – це фізична особа яка здійснює професійну правову допомогу громадян та юридичним особам шляхом реалізаціх права в їх інтересах.

Адвокатура України- це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва, та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури а порядку встановленим законом.

Поради адвоката - важлива складова його діяльності, яка потребує спеціальних навичок і високої кваліфікації. Можна стверджувати, що поширеним видом правової допомоги є консультації та довідки з правових питань. "Помилки адвоката під час підготовки судової справи можуть іноді бути виправлені у процесі: можна змінити підставу, предмет або розмір позову, заявити клопотання про допит нових свідків, витребування додаткових доказів. Але помилка на консультаційному прийому може виявитись не поправною.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду — друга за розвитком судочинства і обов'язкова стадія цивільного процесу. Такий висновок обґрунтовується ст. 143 ЦПК, в якій закріплено правило про те, що після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду. Кожна стадія цивільного судочинства характеризується сукупністю процесуальних дій, об'єднаних однією найближчою метою. Підготовка справ до розгляду має також ці ознаки.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій, визначених ст. 143 ЦПК. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не беруть участі у справі, виконуються, як правило, на вимогу судці, є відповіддю на його дії і така залежність пояснюється існуванням між ними процесуальних правовідносин, сукупністю взаємно кореспондуючих прав і обов'язків цих суб'єктів. Але особи, які беруть участь у справі, мають право за своєю ініціативою виконувати процесуальні дії, спрямовані на підготовку справи до розгляду (подавати докази, заявляти клопотання тощо).

  Судові справи розглядаються в залах судових засідань, які мають відповідну нумерацію. Під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1. найменування суду, до якого подається заява;

2. найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб — платників податків);

3. зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

4. зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5. виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

6. зазначення доказів, що підтверджують позов;

7. обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

8. відомості про вжиття запобіжних заходів;

9. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.